Зарплата та кадрова справа 08.09.2014

(коментар до листа Мінсоцполітики від 07.03.2014 р. № 300/039/97-14)

(коментар до листа Міндоходів від 30.05.2014 р. № 10262/5/99-99-17-02-01-16)

(коментар до листа МОЗ від 20.08.2014 р. № 11-02-09/10-65/24419)

(коментар до листа Мінсоцполітики від 13.08.2014 р. № 383/021/106-14)

Нещодавно ми вже розглянули питання необхідності ведення військового обліку у роботодавця. Більше того, визначили: персональний облік призовників і військовозобов’язаних ведеться за місцем їх роботи або навчання. Керівник підприємства, установи, організації або навчального закладу включає таку роботу до обов’язків військово-облікового персоналу або одного з працівників кадрової служби залежно від кількості працівників на обліку. Сьогодні поговоримо про оплату праці працівників, які ведуть військовий облік.

Серед документів, що регламентують виконання працівником своїх функцій, чи не головне місце займають посадові інструкції. Однак, незважаючи на важливість для роботодавців цього документа, доводиться констатувати, що сьогодні на багатьох підприємствах та в організаціях фактично відсутня практика розробки посадових інструкцій. У цій статті розглянуто порядок підготовки посадових інструкцій на прикладі посадової інструкції головного бухгалтера.

Звільнення за відсутності обопільного бажання припинити трудові відносини — ситуація практично завжди конфліктна і, відповідно, стресова. А тому важливо заздалегідь розібратися у всіх процедурних нюансах, щоб потім не допустити помилки на практиці. Сьогодні поговоримо про те, як повинен діяти роботодавець, який зіткнувся з фактом прогулу з боку працівника.

Роботодавці небезпідставно намагаються уникати скорочення штату. Причин декілька. По-перше, шкода, але рідко коли такий захід є наслідком оптимізації виробництва. Частіше його супроводжують серйозні фінансов­і й виробничі проблеми на підприємстві. По-друге, законодавець доволі скрупульозно прописав процедуру звільнення працівників за цією підставою. Найменше відхилення від неї може обернутися судовим спором. На які помилки, що їх припускаються адміністрації роботодавців, звертають увагу служителі Феміди, ми розкажемо в цій статті.

СИТУАЦІЯ З ЖИТТЯ

Праска швиденько бігала по майже однакових білих сорочках, а мої думки були далеко. Тільки-но минула відпустка. Та що там! Усе літо промайнуло, наче один день. От уже й завтра на роботу: попереду новий робочий рік, важкий, непередбачуваний… Так-сяк перебилися перше півріччя, скоротили штат, запровадили сумнозвісну економію «по 65-й постанові». Людей таке не тішить, в кожного й так віз свого клопоту. От, наприклад, Валентина Федорівна. Яке диво утнула! Принесла мені перед відпусткою на підпис звіт з єдиного внеску, той що Д4. Як зараз пам’ятаю: підписав та й віддав. Куди вона його поділа? Загадка! Бермудський трикутник бухгалтерії. Та й не так важливо, що загубила, а те важливо, що вчасно забула подати. Як так? Я тебе питаю, Петре Івановичу! Дивишся на мене, також маєшся з праскою та сорочками? Шкода, що ти лише віддзеркалення, хоч би слово сказав, і то веселіше було б! Ох, Валентино Федорівно, що з вами робити? Тепер же штраф платити, а й так ні копієчки зайвої. І так оцей дівчачий колективчик на шиї сидить. А не можна з ними не рахуватись, бо й на їхніх плечах багато чого лежить, а як по правді сказати — так майже все. От прийду вранці, і що? Лаятися з нею? Скажуть: «Прийшов з відпустки злий як собака». Знаю ж їх! Фу-у-ух! Остання сорочка випрасувана. Отже, Петре Івановичу, лягай спати, як то кажуть: «Ніч — мати: порадить, що казати».