Зарплата та кадрова справа 25.08.2014

(коментар до листа Держгірпромнагляду від 21.07.2014 р. № 5640/0/5.2-09/6/14)

(коментар до листа Мінсоцполітики та Міносвіти від 15.08.2014 р. № 9209/0/14-14/21, № 1/12-5698)

(коментар до листа Мінсоцполітики від 28.02.2014 р. № 66/13/116-14)

У попередньому номері нашої газети ми розглянули випадки, коли працівників можна залучати до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні1.

Останнім часом спостерігаємо, на превеликий жаль, зниження доходів працівників. Причин тому безліч: законодавчі директиви, переведення працівників у режим неповного робочого часу, примусове відправлення у відпустку «за свій рахунок», простої тощо. Результат — поява у працівника права на податкову соціальну пільгу через падіння розміру зар­плати. Давайте пригадаємо основні правила надання такої пільги.

Ви вже знаєте, що з 3 серпня 2014 року введено новий податковий платіж — військовий збір, необхідність сплати якого торкнеться всіх роботодавців. Тож давайте з’ясуємо, як і коли платити цей збір.

Кожен роботодавець знає про визначений законом обов’язок надати працівнику щорічну відпустку мінімальної тривалості (за загальним правилом — 24 календарних дні). Причому навіть у разі, якщо працівник сам у цю відпустку йти не бажає. Якщо ви вважаєте, що ця, як багатьом здається, надто патерналістська норма дісталася нам у спадок від радянського законодавства, то ви маєте рацію лише частково. Насправді це міжнародний стандарт: Конвенція Міжнародної організації праці про оплачувані відпустки, прийнята в 1970 р., говорить про те, що тривалість відпустки у жодному випадку не може бути менше трьох робочих тижнів за один рік роботи (до цього з 1936 р. гарантована відпустка становила 6 робочих днів). Про те, за яких умов допускається виплата компенсації за невикористану відпустку, які спірні ситуації при цьому виникають і як їх вирішують суди, ми розповімо в цій статті.

СИТУАЦІЯ З ЖИТТЯ

Нещодавно Алла Іванівна, майстерний кухар НВК (це в неї основне місце роботи) вирішила трошки підзаробити та влаштуватися на літо попрацювати за сумісництвом у дитячому таборі. «І самій добре — зароблю копієчку, бо донька на виданні та син-студент, — міркувала вона, — і в таборі в нагоді стану». Надвечір вона згадала, що колись писала заяву у НВК про податкову соцпільгу. Але не пам’ятає вона, що там до чого. От як пиріжків напекти — це вона й серед ночі, а до тої бухгалтерії з якого боку підступитись? Може, їй пільга і в таборі належить?

Аж тут дзвінок у двері — у гості завітала сусідка, Валентина Федорівна, бухгалтер з НВК. Зраділа Алла Іванівна, як то кажуть: «про вовка промовка…». Всі в нас знають, що Валя бухгалтерію свою знає достеменно, от і пояснить все про ту пільгу. Розповіла Алла Іванівна сусідці про свої сумніви, а та й рада допомогти. Тож Валентина Федорівна розповідала, а Алла Іванівна — записувала: може, ще комусь із подружок згодиться «рецептик», як правильно пільгу отримати.