Зарплата та кадрова справа 07.09.2020

(коментар до листа Мінсоцполітики від 30.06.2020 р. № 2071/0/5-20/51)

Первісно Законом про держбюджет-2020 було встановлено МЗП у місячному (4723,00 грн) та погодинному (28,31 грн) розмірах на весь 2020 рік. Але посеред року з’явилися пропозиції щодо збільшення МЗП з метою підвищення рівня життя працюючих громадян, які отримують найменші доходи, боротьби з бідністю, детінізація неофіційних зарплат. Відповідне завдання Президент України поставив Уряду, невдовзі у ВРУ було зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 06.08.2020 р. № 3963, що передбачав підвищення МЗП з 1 вересня 2020 року. 25 серпня 2020 року ВРУ проголосувала за прийняття на базі зазначеного законопроєкту Закону від 25.08.2020 р. № 822-ІХ.
​Безперечно зміна МЗП стосується і роботодавців. У цій статті ми розповімо, що треба врахувати у зв’язку з підвищенням цього важливого показника.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 116 КЗпП, виплата усіх сум, що належать працівникові при звільненні від підприємства (установи), у тому числі компенсації за невикористані дні відпустки, здійснюється в день звільнення. Якщо цей день він не працював і не має зарплатної картки, то вказані суми виплачують не пізніше наступного дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок. Детально питання, пов’язані з остаточним розрахунком, ми розглянули в «ЗКС», № 17/2018, с. 19. Проте не завжди все вписується в межі загальних правил. Тут ми розглянемо, як відображати у формі № Д4 компенсацію за невикористану відпустку, яку виплатили за правилами і з їх порушенням, а також як заповнити цей звіт в інших нестандартних ситуаціях, пов’язаних із звільненням і невикористаною відпусткою.

Працівник перебував у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з карантином, встановленим КМУ через пандемію коронавірусу. У вересні 2020 року працівника направляють у відрядження після відпустки без збереження зарплати. Як розрахувати середню зарплату для оплати днів відрядження?

Якщо немає коштів на виплату компенсації зароблених днів відпустки у день звільнення, чи не буде порушенням виплата її після дати звільнення, якщо ми й у бухгалтерському обліку нарахуємо цю суму після дати звільнення? Яка відповідальність, якщо компенсацію нараховано, але не виплачено?

Лікар та молодша медична сестра надали листки непрацездатності з причиною непрацездатності «ізоляція від COVID-19 — 11». Така тимчасова непрацездатність обом працівникам оплачується у розмірі 100 % середньої зарплати чи ні? Якщо лікар захворів на коронавірус (при цьому хвороба не визнана професійним захворюванням, у листку непрацездатності зазначено код «1»), то при оплаті періоду хвороби треба враховувати страховий стаж?

У «ЗКС», № 12/2020, с. 4, прочитали таке: якщо виправити неправильний реєстраційний номер облікової картки платника податків у формі № 1ДФ, то штраф за подання «уточненки» не застосовують. Можна тепер виправляти такі помилки за всі періоди і не боятися штрафів чи тільки після внесення змін до ПКУ?
(лист ДПСУ від 30.07.2020 р. № 706/2/99-00-04-05-03-02)

Нашому працівнику, який перебував у щорічній відпустці, відкрили лікарняний у зв’язку з «ізоляцією від COVID-19». Надаючи лікарняний до відділу кадрів, він заявив про намір продовжити відпустку через настання тимчасової непрацездатності. Чи має працівник таке право? Якщо можна продовжити відпустку працівнику, чи є у такої ситуації нюанси?

На слуху інформація про те, що до ПФУ треба подавати відскановані копії трудових книжок. Хто, коли і в які строки зобов’язаний це робити?

Наша працівниця просить надати їй відпустку без оплати для одруження у вересні. Але керівник проти її надання, оскільки працівниця в цей час повинна виконувати дуже важливу роботу. Чи буде це порушенням? Чи можна надати лише половину кількості днів, про які просить працівниця: наприклад 5 к. дн. замість 10 к. дн.? Чи це теж порушення?

У податковому царстві, у звітовій державі жив-був красень-розрахунок «1ДФ1». А по сусідству з ним жила прекрасна «форма № Д42». Жили вони пліч-о-пліч багато років. І раптом надумав 1ДФ з Д4… об’єднатися 

Зазвичай про норматив осіб з інвалідністю згадують у лютому. Нагадаємо, що «норматив» — це обов’язок працевлаштувати особу з інвалідністю, який встановлено ч. 1 ст. 19 Закону № 8751. Причому до 1 березня року, наступного за звітним, потрібно відзвітувати про виконання такого нормативу. Ось саме тоді, як правило, і згадують про норматив. Проте маємо попередити, що це вже надто пізно: в цьому випадку нічого виправити не можна. Інша річ, поки звітний рік ще не закінчений. Є декілька способів виконати норматив у стислі строки. Але майте на увазі, що серед дієвих порад є і відверто «шкідливі». Сьогодні розвінчуємо міфи разом з нашими читачами.

(лист ФСЗІ від 18.08.2020 р. № 02/21-1760/04-01) 

Звільнення за угодою сторін — універсальна підстава припинення трудового договору. І її доволі часто використовують, оскільки ініціатором розриву трудових відносин може бути як працівник, так і роботодавець. При цьому таке звільнення не вважається звільненням з ініціативи роботодавця. Щоб нічого не забути та звільнити працівника за цією підставою «правильно», пропонуємо скористатися цим чек-листом.

Міністерство соціальної політики України
Лист від 30.06.2020 р. № 2071/0/5-20/51
​Додаток до матеріалу:

• "Був простій: як нарахувати індексацію?" // "ЗКС", 2020, № 17

Державна податкова служба України
Лист від 30.07.2020 р. № 706/2/99-00-04-05-03-02
​Додаток до матеріалу:

• "Реєстраційний номер у формі № 1ДФ: коли можна виправити без штрафів?" // "ЗКС", 2020, № 17

Фонд соціального захисту інвалідів
Лист від 18.08.2020 р. № 02/21-1760/04-01
​Додаток до матеріалу:

• "Міфи про норматив осіб з інвалідністю, або Не слухайте шкідливі поради" // "ЗКС", 2020, № 17