Зарплата та кадрова справа 11.09.2017

​З 2017 року на Державну службу України з питань праці поширили норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877). Навесні набув чинності новий документ для здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Також з ростом мінімальної зарплати виросли розміри штрафів за трудові порушення. Усе це наразі турбує роботодавців. Ми зустрілися з Чернегою Романом Тарасовичем, головою Державної служби України з питань праці, щоб дещо прояснити ситуацію із застосуванням нового Порядку контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю та розвіяти побоювання роботодавців. Розмова вийшла цікавою, інформативною і пізнавальною.

(коментар до листа Мінсоцполітики від 25.05.2017 р. № 1545/0/101-17/28)

(коментар до листа Мінсоцполітики від 09.06.2017 р. № 294/0/22-17/134)

Ставлення до індексації зарплати у багатьох бухгалтерів, м’яко скажемо, негативне. Воно продиктоване, по-перше, непростим механізмом проведення індексації (тим більше, що він здебільшого описаний у листах Мінсоцполітики, аніж у Порядку № 1078), по-друге, чималим штрафом за її непроведення (10 МЗП за кожного працівника; див. с. 28). Ці моменти, а не бажання заощадити на працівниках , примушують бухгалтерів шукати законні способи уникнення індексації. Такі способи є. Як їх застосовувати, щоб інспектор праці не звинуватив вас у порушенні трудового законодавства, читайте в цій статті.

Спокуса роботодавця укласти цивільно-правовий договір замість трудового договору дуже велика. Адже цивільно-правові відносини «простіші» за трудові, оскільки породжують набагато менше коло обов’язків з боку замовника. Це і приваблює українських роботодавців, які прагнуть мінімізувати витрати на оплату праці й уникнути трудових спорів. Проте попри існуючу думку, трудовий і цивільно-правовий договір — не синонімічні поняття. Важлива не форма, а суть відносин — саме це матиме вирішальне значення, якщо за справу візьмуться контролери або суд.

На практиці доводиться стикатися з різними ситуаціями, коли потрібно виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП. І кожного разу виникає запитання: коли сплатити ЄСВ з додаткової бази нарахування ЄСВ, щоб уникнути штрафу? Давайте розбиратися.

Наразі почастішали випадки, коли роботодавці, окрім трудових договорів, укладають з працівниками договори ЦПХ. Це особливо актуально, коли працівник потрібен для виконання конкретної роботи у визначений строк і оформляти повноцінні трудові відносини для досягнення цієї мети недоцільно. Із матеріалів на с. 18 і с. 46 ви дізналися про те, чи всі види робіт може виконувати фізична особа за таким договором, чи може він укладатися на невизначений строк, якими є відмінності цих договорів і чи можна трудові відносини «підмінити» цивільно-правовими. А аналіз судової практики з цього питання наведемо далі.

Яка відповідальність настане у випадку, коли роботодавець не проводить індексацію? Чи буде штраф, якщо індексацію нараховують, але допущена помилка в розрахунках чи бухгалтер по-своєму розуміє норми
Порядку № 1078? Яка буде відповідальність, якщо бухгалтер помилково у одному місяці не проведе індексацію? Яка відповідальність, якщо помилково індексацію не проведуть хоча б одному працівникові?

Роботодавець має намір оплачувати витрати працівників на проїзд до місця роботи і назад. Чи виникає в такому разі дохід у працівників? Чи потрібно утримувати ПДФО і ВЗ, нараховувати ЄСВ?

Працівник підприємства був направлений у відрядження в межах України з 28 серпня по 6 вересня 2017 року. Проте 30 серпня він захворів, перебуваючи у відрядженні. Цього ж дня він звернувся до медзакладу в місті, куди його було відряджено. Згідно з листком непрацездатності хвороба тривала по 5 вересня. З відрядження працівник повернувся 9 вересня. На підприємстві встановлена п’ятиденка з двома вихідними (субота та неділя). Як оплатити дні, коли працівник хворів, перебуваючи у відрядженні?

Традиційний обмін досвідом між читачами, приправлений коментарями редакції. Розбирали таку ситуацію. «Нещодавно влаштувалася на роботу. Провела ревізію відпусток і жахнулася: величезні «хвости». Причини дві: (1) небажання працівників ходити у відпустку, щоб не втрачати в заробітку, і (2) «незамінні» кадри, яких на період відпустки нема ким замінити. Тому працівники беруть тільки 14 к. дн. відпочинку на рік».

Міністерство соціальної політики України
Лист від 25.05.2017 р. № 1545/0/101-17/28

Лист від 09.06.2017 р. № 294/0/22-17/134

Лист від 23.05.2017 р. № 10620/0/2-17/13

Лист від 02.03.2016 р. № 4809/6/99-99-17-03-03-15