Зарплата та кадрова справа 22.08.2016

(коментар до листа ФТВП від 04.05.2016 р. № 5.2-32-685)

(коментар до листа ДФСУ від 13.05.2016 р. № 10468/6/99-99-13-01-01-15)

(коментар до листа Мінсоцполітики від 07.07.2016 р. № 888/13/84-16)

На продовження публікації, надрукованої у «ЗКС», № 15/2016, сьогодні розглянемо, що саме в Трудовому кодексі України (ТКУ) сказано про умови праці працівників. Чи дійсно будемо працювати по 12 годин на день? Розвіємо ці та інші міфи у сьогоднішній статті.

Актуальність цієї теми зростає кожного разу, коли роботодавцю доводиться оптимізувати чисельність персоналу на підприємстві, не зменшуючи при цьому продуктивність праці. Іноді складно відмовитися від роботи деяких працівників, які зарекомендували себе якнайкраще, але підприємство має зробити вибір у бік зменшення навантаження на фонд оплати праці, відправляючи співробітників у відпустки (чергові, без утримання тощо) або взагалі звільняючи їх. Та якщо все-таки це відбувається, працівники відділу кадрів і такі співробітники розуміють, що при зміні чисельності персоналу види робіт не змінюються. А буває і так, що обсяг цих робіт не зменшується. Тому виникають слушні запитання: як розподілити посадові обов’язки між співробітниками, не порушуючи норми трудового законодавства? Які види робіт може виконувати працівник, який не має відповідної кваліфікації?

Трапляються ситуації, коли під час роботи потрібно «довантажити» працівника. Наприклад, минулоріч з’явилася нова норма про необхідність подання до фіскального органу повідомлення про прийняття на роботу. А за неподання — чималий штраф. Кого і як «довантажити» цими обов’язками?

На ці та інші запитання ми з вами знайдемо правильні відповіді у цій публікації.

У липні 2016 року двоє працівників звільнені за власним бажанням. З одним не розрахувалися в день звільнення, а іншому в день звільнення остаточний розрахунок виплатили не повному обсязі (помилково не виплатили суму компенсації за невикористану відпустку). Що загрожує підприємству і його посадовим особам за затримку виплати остаточного розрахунку, а також його виплату не в повному обсязі?

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО в разі видачі роботодавцем візитних карток для працівників, на яких зазначені, зокрема, логотип, реквізити суб’єкта господарювання та особисті дані конкретного працівника?

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО, якщо юридична особа оплачує вартість виробничих розмов, які здійснюють її працівники з мобільних телефонів, що обліковуються на балансі юридичної особи?