(коментар до листів Мінкульту)
Гімназія здійснює свою діяльність на трьох рівнях (дошкільної, початкової, базової) середньої освіти. У її структурі є дошкільний підрозділ (4 дошкільні групи), де є посади музичного керівника і вихователя-методиста. Чи мають вони право на спецстаж? Чи показувати їх у додатку 6 до Податкового розрахунку?
(лист ПФУ)
(коментар до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області)
(коментар до листів Мінсоцполітики та Держпраці)
І знову маємо чергове продовження воєнного стану та мобілізації. Тепер їх продовжено ще на 90 діб — до 5:30 31 жовтня 2026 року. Тож воєнний стан затягується і далі на 2026 рік... Розглянемо, на що це вплинуло.
У жовтні 2023 року звільнили працівника, при цьому не виплатили вихідну допомогу. Згідно з рішенням суду від 31.03.2026 зобов’язали її виплатити.
Отже, такі запитання:
- Яку ставку військового збору необхідно застосовувати до нарахованої вихідної допомоги?
- Яку ставку військового збору необхідно застосовувати до нарахованої компенсації за порушення строків виплати зарплати працівнику, звільненому в жовтні 2023 року, якщо нарахування та сплата відбудуться за рішенням суду у квітні 2026 року?
Чи мають право працівники-донори у 2026 році на оплату тимчасової непрацездатності в розмірі 100 % середньої зарплати в разі виконання умов, визначених у п. 4 ст. 20 Закону № 931 1?
Підприємство минулого року сформувало резерв сумнівних боргів на суму простроченої дебіторської заборгованості за поставлені, але не оплачені товари.
Заходи примусового стягнення заборгованості не принесли результатів: у січні поточного року підприємство отримало від державного судового виконавця інформацію, що у боржника немає майна, на яке можна було б накласти арешт.
Утім, у травні до Єдиного державного реєстру було внесено запис про визнання боржника банкрутом.
Чи може підприємство та у якому саме звітному періоді визнати заборгованість безнадійною та списати її? Які податкові наслідки з податку на прибуток та ПДВ слід враховувати?
Установа закуповує продукти харчування, будівельні матеріали, тверде паливо тощо. Для доставляння придбаних матеріальних цінностей автомобільним транспортом та їх розвантаження укладено окремий договір. Як правильно розрахувати й обліковувати транспортно-заготівельні витрати? Чи включаються вони до вартості запасів? Розглянемо в матеріалі.
Установа отримує майно від розпорядника вищого рівня або передає матеріальні активи іншій установі в межах органу управління майном. Чи є відмінності в обліку таких господарських операцій і як цей процес оформити документально? Про це та інше розповімо в матеріалі.
(лист ДКСУ)
(коментар до постанови КМУ)
(коментар до листа Мінекономіки)
Підприємство придбало річне право користування програмним забезпеченням (не є роялті в розумінні пп. 14.1.225 ПКУ1). У бухгалтерському обліку визнано нематеріальні активи зі строком корисного використання 12 місяців. Наскільки нам відомо, в останніх роз’ясненнях контролюючі органи наполягають на тому, що такі НМА мають амортизуватися в податковому обліку щонайменше два роки. Чи мають вони рацію? Якщо так, то яким чином вплине на податковий облік списання такого НМА в бухгалтерському обліку після спливу 12 місяців?
(ІПК ДПС від 06.02.2026 № 707/ІПК/99-00-21-02-02, ІПК ДПС від 26.03.2026 № 1785/ІПК/99-00-21-02-02, ІПК ДПС від 26.02.2026 № 1121/ІПК/99-00-21-02-02)
(коментар до ІПК ДПСУ від 11.10.2023 № 3529/ІПК/99-00-24-03-03-05)
Секретар виконкому міської ради вчинив дисциплінарне порушення — покинув робоче місце раніше, ніж встановлено графіком роботи ради. Міський голова наполягає на притягненні посадової особи до дисциплінарної відповідальності. Хто має вирішувати це питання — рада чи голова?
(лист НАДС від 18.01.2021 № 339/13-21 (витяг))
Попри наближеність до громад, їх мешканців та суб’єктів господарювання на відповідних територіях і, здавалося б, повну обізнаність про їхнє життя і проблеми, органи місцевого самоврядування, трапляється, перевищують свої повноваження. Це, умисно чи ні, іноді спричинює суттєві негативні наслідки і шкоду, заподіяну невиваженими рішеннями. Часом така шкода призводить до судових справ, сягає мільйонів гривень і лягає на плечі місцевих бюджетів. Про одну з таких справ розповімо у цій статті.
Однією з визначальних особливостей звітності за міжнародними стандартами є широке застосування поточних оцінок активів та зобов’язань суб’єктами господарювання, що значною мірою відображає інформаційні потреби внутрішніх та зовнішніх користувачів фінансової інформації про компанію.
Водночас, на відміну від документально підтвердженої історичної собівартості, переоцінка до справедливої вартості має суб’єктивний характер і може різнитися залежно від часу проведення, обраної базової інформації для оцінки, методики оцінки, досвіду оцінювача й цілої низки інших факторів. І загалом регулюється спеціально розробленими для цієї мети керівними документами — міжнародними стандартами оцінки (International Valuation Standards).
А для цілей подання у фінансовій звітності — ще й окремим обліковим стандартом — МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості», який набув чинності ще у 2013 році.
Компанії часто стикаються з утратами товарно-матеріальних цінностей на складах, під час транспортування, у місцях виробництва й торгівлі тощо.
Як для фінансового, так і для податкового обліку важливо розділяти втрати запасів у межах норм природного убутку та понаднормові втрати.
Нам до рук потрапило досить цікаве судове рішення.
хоч стосувалося воно вимог нацстандартів, упевнені, буде цікавим і тим, хто звітує за МСФЗ.
