(коментар до наказу МФУ «Про внесення змін до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування» від 16.02.2024 № 84)
Зараз важко уявити сучасний електронний документообіг без цифрових підписів. Подання звітності, заповнення реєстраційних форм на спеціальних платформах вимагає підписання, а деколи — й печатки установи. Для забезпечення звітування, здійснення електронних розрахунків у системі «клієнт-банк», листування, проведення електронних торгів тощо бюджетні установи всіх рівнів придбавають захищені носії електронного цифрового підпису, або, як прийнято їх називати серед користувачів, токени. Про законодавче регулювання використання, відмінності токенів від звичайних USB-накопичувачів та про їх облік поговоримо в матеріалі.
Оскільки змінився принцип розрахунку компенсації за невикористану відпустку, то потрібно адаптувати до нових правил і розрахунок днів, що підлягають компенсації. Як це зробити — поговоримо в цій статті.
В газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 44/2023, с. 6 та с. 15, ми розглядали оновлені правила розрахунку компенсації за невикористану відпустку. Основне нововведення — якщо працівник набув право на дні відпустки:
- по 31.12.2023, то відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку № 1001 обчислення середнього заробітку відбувається з огляду на виплати за 2023 рік;
- Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.2005 № 100.
- з 01.01.2024, то діє абз. 1 п. 2 Порядку № 100 — в загальному випадку розрахунковим періодом є 12 календарних місяців, що передують місяцю виплати компенсації за невикористану відпустку.
Однак з різних причин у розрахунковому періоді може не бути виплат або ж може не бути власне розрахункового періоду. Як у такому разі рахувати компенсацію за невикористану відпустку, поговоримо в цій статті.
(лист Мінекономіки від 26.02.2024 № 4707-05/14494-09 (витяг))
(коментар до листа Мінекономіки від 10.04.2023 № 4706-05/15738-07)
(коментар до листа Мінекономіки від 26.02.2024 № 4707-05/14491-09)
(коментар до листів Держпраці від 30.11.2023 № 4206/2/2.1-23а та Мінекономіки від 03.11.2023 № 4707-05/59459-09)
Однією з основних складових трудових правовідносин є трудова дисципліна. Працівники повинні суворо дотримуватись трудової дисципліни. За її порушення на працівника покладається дисциплінарна відповідальність, інколи й у вигляді звільнення. Саме про дисциплінарні проступки та дисциплінарні стягнення йтиметься в цьому матеріалі.
(лист Мінсоцполітики від 11.12.2018 № 238/0/103-18/287)
2024 рік — високосний: за рахунок додаткового дня (29 лютого) у ньому 366 календарних днів. Розглянемо, на які показники це вплине.
(коментар до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» від 23.02.2024 № 3603-ІХ (далі — Закон № 3603))
Про такий інструмент трудових відносин, як призупинення дії трудового договору, який доступний лише в період воєнного стану, ми детально писали раніше 1.
Звісно, без судової практики в цьому питанні не обійшлося, причому суди здебільшого ставали на бік працівників, визнаючи призупинення дії трудових договорів незаконним. Однак, окрім шляху судової боротьби із несправедливим роботодавцем, є й інший шлях, який, найімовірніше, також приведе до суду…
Про незгоду працівника із призупиненням трудового договору, про позапланову перевірку роботодавця, винесення припису та його подальше оскарження в суді розповімо в цьому матеріалі.
- «Призупинення дії трудового договору у воєнний період: умови, наслідки, оскарження» // «ПБ», № 47/2022, с. 5;
- «Призупинення дії трудового договору: за яких умов?» // «ПБ», № 24/2022, с. 13.
Наше підприємство уклало договір оренди земельної ділянки з фізичною особою строком на п’ять років.
Умовами договору передбачено сплату орендної плати раз на рік — до 31 грудня кожного поточного року протягом строку дії договору. Однак керівник хоче цього року розрахуватися з орендарем наперед за всі роки (договір діятиме ще 4 роки), власник земельної ділянки начебто не проти такого розрахунку.
Чи не буде цей авансовий платіж розцінений як порушення умов договору?
Останнім часом усе частіше бюджетним установам доводиться мати справу з іноземною валютою. Її отримують як грант чи благодійну допомогу, купують у банку тощо. Використовують іноземну валюту для фінансування відряджень і здійснення розрахунків з постачальниками й підрядниками. Але у зв’язку з воєнним станом додалося чимало обмежень щодо використання іноземної валюти установами. Які є законодавчі обмеження на використання іноземної валюти, який порядок її придбання, продажу та як відобразити в обліку наявність і рух іноземної валюти, розглянемо у статті.
У цьому матеріалі зібрали питання, які найчастіше отримуємо від наших читачів стосовно обліку нематеріальних активів. Торкнемося, зокрема, нарахування амортизації, документального відображення, критеріїв визнання, інвентаризації нематеріальних активів.
Будемо списувати техніку, яка містить дорогоцінні метали. Як показати це в обліку?
(коментар до наказу Мін’юсту «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5» від 04.01.2024 № 40/5)
Щодня редакція нашої газети отримує багато бухоблікових запитань, які хвилюють наших читачів. У цій публікації ми зібрали запитання, які отримали останнім часом, і підготували на них відповіді.
(коментар до ІПК ДПСУ від 11.10.2023 № 3529/ІПК/99-00-24-03-03-05)
Секретар виконкому міської ради вчинив дисциплінарне порушення — покинув робоче місце раніше, ніж встановлено графіком роботи ради. Міський голова наполягає на притягненні посадової особи до дисциплінарної відповідальності. Хто має вирішувати це питання — рада чи голова?
(лист НАДС від 18.01.2021 № 339/13-21 (витяг))
Попри наближеність до громад, їх мешканців та суб’єктів господарювання на відповідних територіях і, здавалося б, повну обізнаність про їхнє життя і проблеми, органи місцевого самоврядування, трапляється, перевищують свої повноваження. Це, умисно чи ні, іноді спричинює суттєві негативні наслідки і шкоду, заподіяну невиваженими рішеннями. Часом така шкода призводить до судових справ, сягає мільйонів гривень і лягає на плечі місцевих бюджетів. Про одну з таких справ розповімо у цій статті.
(коментар до Позиції Комітету ФПБАУ з практики бухгалтерського обліку та звітування від 13.02.2024 № 13)
Питання бухгалтера. До 1 липня 2023 року підприємство було платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах (18 %) і декларувало податкові різниці в додатку РІ та в рядку 03 Декларації з податку на прибуток. 30 червня 2023 року підприємство, зареєстроване як резидент Дія Сіті в Реєстрі «Дія.City», подало відповідну заяву та з 1 липня 2023 року набуло статусу платника податку на прибуток на особливих умовах за ставкою 9 % (далі — податок на виведений капітал, ПнВК).
До «переходу» на 9 % ПнВК у фінансовій звітності та бухгалтерському обліку підприємство визнавало відстрочені податкові активи та зобов’язання (ВПА та ВПЗ) за відповідними статтями балансу, а також щодо від’ємного значення об’єкта оподаткування попередніх і поточного звітних періодів (рядок 3.2.4 додатка РІ та рядок 04 Декларації).
Яким чином відображати такі ВПА та ВПЗ на дату «переходу» з 18 % податку на прибуток на 9 % ПнВК (чи такі ВПА / ВПЗ слід списати) та чи треба визнавати ВПА / ВПЗ у фінансовій звітності надалі в умовах оподаткування підприємства як резидента Дія Сіті — платника ПнВК за ставкою 9 %?
У 2022 році Рада з МСБО оприлюднила поправки до МСФЗ 16 «Оренда» в частині операцій зі зворотною орендою.
З 1 січня 2024 року ці поправки набирають чинності: змінено параграф В2 та додано параграфи 102A та В20Ґ до стандарту.
отже, саме час розібратися з уточненими вимогами та навчитися застосовувати їх під час ведення обліку та складання фінансової звітності, якщо ваше підприємство має справу зі зворотною орендою.