Зарплата та кадрова справа 08.08.2016

(коментар до листа Мінсоцполітики від 23.06.2016 р. № 215/18/99-16)

(коментар до листа Мінсоцполітики від 25.11.2015 р. № 713/13/116-15)

Вам знайома ситуація, коли звільнений з вашого підприємства (установи) працівник звернувся до суду з позовом про визнання такого звільнення незаконним? Якщо суд підтримає працівника, то роботодавець повинен поновити його на роботі і виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Безумовно, виникнуть запитання: чи нараховувати на таку суму ЄСВ, які правила нарахування застосовувати, якщо вимушений прогул припав на місяці 2015 року, як відобразити таку виплату у формі № Д4? Відповіді на всі ці запитання ви знайдете в цій статті.

26 квітня цього року минуло вже 30 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС. Багато років сплило, але відлуння цієї трагедії зачеплять ще не одне покоління українців.

Чорнобильська трагедія також впливає і на відпочинок працівників. Одні мають право на відпустку за роботу на цій території. Інші (учасники та ті, хто постраждав) — на додаткову відпустку. Сьогодні розглянемо порядок надання кожної з них окремо.

Ні для кого з фахівців, які займаються питаннями трудових відносин на підприємствах, в установах, організаціях (керівників, кадровиків, юристів), не є секретом, що чинний наразі КЗпП застарів і не враховує реалії сьогодення. Це й не дивно: КЗпП було прийнято ще у 1971(!) році, і з того часу істотно змінилися і політичні, і соціально-економічні, і технологічні умови праці в Україні, та й у світі. Тож давно настав час прийняти новий законодавчий акт. Розробка Трудового кодексу України (ТКУ) активізувалася ще в минулому році. Наразі проводиться доопрацювання проекту, прийнятого за основу восени 2015 року. Дуже ймовірно, що вже 2017 рік ми зустрінемо з оновленим трудовим законодавством. А отже, настав час знайомства з майбутніми змінами. Що на нас очікує? Сьогодні розпочинаємо цикл публікацій. І в першій розповімо про головне під час укладення та припинення трудового договору.

Ми продовжуємо цикл матеріалів, присвячених притягненню працівників до матеріальної відповідальності. Основою для цього, як і в попередніх статтях цього циклу, є постанова № 121. І сьогодні пропонуємо вам розглянути ще одно умову матвідповідальності — винність/невинність працівника.

У нас на підприємстві є працівник, який має право на відпустку як чорнобилець (16 к. дн.). А нещодавно надав нам посвідчення учасника бойових дій. Тож тепер він претендує ще й на оплачувану відпустку як учасник бойових дій тривалістю 14 к. дн. Чи можемо ми надати йому обидві відпустки повної тривалості уже в цьому (2016) році?

Чи мають право працівники, які втрачають статус державних службовців, на щорічну основну і додаткову відпустку, право на яку вони мали раніше, враховуючи пункт 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону про держслужбу1? Якщо так — протягом якого часу вони можуть їх використати? Чи враховується в стаж на ці відпустки період попередження про зміну умов праці?

У період щорічної основної відпустки наш працівник проходив обстеження у спеціалізованому лікувально-профілактичному закладі з приводу встановлення причинного зв’язку захворювання з умовами праці. Період проходження обстеження підтверджено довідкою лікувально-профілактичного закладу. Чи можна продовжити відпустку працівника на кількість днів обстеження на підставі такої довідки?

В якому розмірі виплачуються добові вчителям, які направляються на курси підвищення кваліфікації?

Як компенсувати вчителям, які відвідували інші школи, проїзд маршрутним таксі, якщо квитки були прид­бані не на автостанції, а у перевізника, який є фізоcобою-підприємцем?

Пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону про держслужбу1 встановлено, що умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються у державних органах, що перебувають у стадії ліквідації на момент набрання чинності цим Законом. Чи мають право службовці такого органу на щорічні відпустки відповідно до цього Закону?

Працівниця з 2014 року перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3-х років. У неї троє дітей: перша дитина віком більше 20 років, другій — у листопаді 2015 року виповнилося 15 років; третій 2 роки виповнилося у грудні 2015 року.

28 грудня 2015 року вона перервала відпустку — написала заяву про вихід на роботу.

Чи має вона право на соціальну відпустку «на дітей» як матір двох дітей тривалістю 10 к. дн. за 2015 рік за умови, що з 28.12.2015 р.:

• варіант 1: вона приступила до роботи;
• варіант 2: одразу ж узяла неоплачувану відпустку згідно зі ст. 26 Закону про відпустки.

Чи не стане перешкодою на шляху до отримання відпустки «на дітей» за 2015 рік той факт, що 15 років середній дитині виповнилося до того, як жінка вийшла з відпустки до 3-х років?

1 червня 2016 року працівниця вийшла з відпустки для догляду за дитиною. До виходу у відпустку базовим для неї був січень 2013 року (отримувала фіксовану суму індексації). У період такої відпустки підвищувався посадовий оклад (востаннє — у травні 2016 року). Чи зберігається сума індексації за працівницею після виходу з відпуски?

Чи потрібно роботодавцю здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за місяць, у якому фізична особа була звільнена та працевлаштована одним і тим же роботодавцем, і який граничний розмір доходу враховується в разі здійснення такого перерахунку?

За якою ознакою доходу відображаються в формі № 1ДФ компенсаційні виплати, нараховані працівнику за рішенням суду за час затримки розрахунку при звільненні?

Чи може «Інженер з нормування праці» обіймати посаду «Економіст з праці» (ці посади належать до одного й того ж угрупування Класифікатора професій)? Якими нормативними актами закріплюється такий перехід?

У 2014 році до нас на фірму влаштувався співробітник — Михайло. Молодий, перспективний, активний (і неодружений). Один мінус: ось вже і 2016 рік, а наш активіст досі жодного разу не був у відпустці. Це ж неправильно та... карається! Тому відділ особливого призначення «Кадрова служба» вийшов на стежку «примусового» відправлення працівника у відпустку.