Ситуація з життя

Приходить до мене якось слюсар наш, Василіч. Голову схилив, бачу — сумний і винний. Аж жаль його, але ж бачу, що клопоту приніс мені, бачу…

— Василічу, що вчудив? — його питаю.

— Та, така справа, Петре Йвановичу, вчудив, — каже. — Я ж після Різдва звільнився з «Комунальника», а до вас так і не оформився як слід, так і працюю сумісником. Не знаю, що його тепер і робити! Візьмеш на основну роботу чи взагалі виженеш?

— От щоб тобі! Чого ж ти трудову не приніс? Вже давно б перевели з сумісників! А тепер мені, мабуть, і штраф платити! Іди, Василічу, з очей та трудову принеси! А я буду читати, що і як тепер виправити. Це ж і бухгалтерію, і кадри, мабуть, зачепить.