Версія для друку
ТОВ «Видавнича група “АС”»
<…>
1, 2. Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Укладений трудовий договір за сумісництвом юридично не пов’язаний з трудовим договором за основним місцем роботи, навіть якщо працівник уклав з одним і тим же наймачем два чи декілька трудових договорів.
Норми трудового законодавства поширюються на всіх найманих працівників, які уклали трудовий договір із власником або уповноваженою ним особою, це стосується і працівників-сумісників. Зокрема, в оплаті праці, праві на відпустку, компенсації за невикористану відпустку, порядку звільнення тощо.
Працівникові, який працює за сумісництвом, оплата праці визначається за фактично відпрацьований час виходячи з передбачених умовами оплати праці складових (посадовий оклад, надбавки та доплати до нього тощо).
Суміщення професій (посад) передбачає виконання працівником поряд із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, і в межах установленої йому норми робочого часу за основною посадою додаткової роботи за іншою професією (посадою).
Основною умовою, за якою може бути встановлена доплата за суміщення професій (посад), є наявність вакантної посади у штатному розписі закладу (установи). За відсутності вакансії встановити доплату за суміщення професій (посад) неможливо, оскільки немає ні відповідних тарифних ставок і окладів, ні економії, розрахованої за цими ставками.
Отже, у разі виробничої необхідності працівник, який працює за сумісництвом, може виконувати додаткову роботу в межах свого робочого часу за суміщенням професій (посад).
Рішення про доручення працівнику додаткової роботи в порядку суміщення професій (посад) ухвалює керівник закладу, установи за погодженням з працівником, яке оформлюється наказом по закладу, установі. Погодження з профспілками таке рішення не потребує.
3. Професіоналам, фахівцям, технічним службовцям та робітникам, які виконують у тому самому закладі, установі поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), провадиться доплата за суміщення професій (посад) в розмірі до 50 відсотків посадового окладу за основною посадою.
Конкретний розмір цієї доплати установлює керівник закладу, установи залежно від кваліфікації працівника, складності та обсягу виконуваних робіт.
Зазначена доплата може бути розподілена між декількома працівниками у розмірі до 50% посадового окладу за основною посадою кожного з цих працівників у межах наявної економії фонду оплати праці.
4. У наказі про встановлення працівнику доплати за суміщення професій (посад) може обумовлюватись певний термін (місяць, квартал, півріччя тощо), на який вона встановлюється, а також зазначатись інші підстави, за яких вона може бути скасована, зокрема, якщо працівник не справляється з покладеними на нього додатковими трудовими обов’язками.
По закінченні вказаного у наказі терміну або з інших причин, зазначених у наказі, виплата доплати припиняється і додаткового, як це передбачено статтею 32 Кодексу законів про працю України, попередження працівника за 2 місяці про її скасування не потребується.
Якщо у наказі про суміщення не було зазначено періоду, на який встановлювалась зазначена доплата, або виникли інші причини (не зазначені в наказі), з яких виплата доплати припиняється достроково, то скасування цієї доплати має бути проведено з дотриманням частини 3 статті 32 Кодексу законів про працю України. <…>
Директор Департаменту
заробітної плати та умов праці
О. Товстенко
