Версія для друку

Первісно незалежні фахівці (у тому числі й наша редакція) були впевнені у благих намірах законодавця. Мовляв, якщо з якихось причин працівнику заплатили за місяць менше МЗП, то будь ласка сплатіть ЄСВ з МЗП, і такий місяць зарахується до страхового стажу працівника як повний. Ці аргументи були побудовані на такому. У разі, коли ЄСВ сплачено в розмірі менше мінімального страхового внеску, страховий стаж розраховується пропорційно сплаченому ЄСВ за формулою, наведеною в ч. 3 ст. 21 Закону про соцстрахування (для соцстрахівських виплат) та ч. 3 ст. 24 Закону № 10582 (для пенсій). Причому в розшифровці формули немає ані слова про те, що в розрахунку бере участь тільки ЄСВ, нарахований на фактичну зарплату (дохід).

Проте всі добрі сподівання розвіяли фіскали. У листі від 20.07.2015 р. № 1882/2/99-99-17-03-01-10 ДФСУ заявила, що сплата ЄСВ з МЗП є всього лише додатковим джерелом надходження коштів до бюджетів ПФУ та фондів соцстрахування. У листі від 23.10.2015 р. № 22347/6/99-99-17-03-03-15 (див. «ЗКС», № 2/2016, с. 8) ДФСУ звернула увагу на те, що:

• різниця між МЗП та фактичною базою нарахування ЄСВ (додаткова база) не є заробітком працівника за фактично виконану роботу і не може розглядатися як дохід працівника;
• до страхового стажу зараховуються всі періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. При цьому місяць зараховується до страхового стажу як повний у разі виконання двох умов: (1) якщо працівникові нарахована зарплата (дохід) у розмірі не менше МЗП; (2) ЄСВ сплачено в розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий внесок3.

Дотримуючись позиції ДФСУ, пенсійники, видаючи довідки, що підтверджують стаж (ОК-5 та ОК-7), не враховували додаткову базу нарахування ЄСВ і ЄСВ, який був на неї нарахований, у розрахунку страхового стажу. Відповідно, місяці, у яких зарплата працівника була менше МЗП, потрапляли до страхового стажу частково навіть за умови сплати ЄСВ з МЗП. Роботодавці при нарахуванні лікарняних та декретних за періоди роботи у них також не ризикували включати до страхового стажу такі місяці як повні.

Як стало І ось більше ніж через рік ПФУ, як відомство, відповідальне за страховий стаж (у тому числі необхідний для визначення розміру лікарняних та декретних), вирішило відновити справедливість. У листі, що коментується, ПФУ повідомляє, що місяці, у яких зарплата працівника була менше МЗП, але ЄСВ було сплачено з МЗП, включаються до страхового стажу як повні. Попри те, що в листі йдеться про пенсійний страховий стаж, це ж правило діє і для «соцстрахівського» страхового стажу. Річ у тім, що порядок його розрахунку (ч. 3 ст. 21 Закону про соцстрахування) в цій ситуації ідентичний порядку розрахунку пенсійного стажу. Зауважте, що фахівці Мінсоцполітики повністю з цим згодні (більше того, вони впевнені, що це єдино правильне рішення).

НЮАНС. Для розрахунку пенсії враховують зарплату у фактично нарахованому розмірі, тобто без урахування додаткової бази нарахування ЄСВ. Про це сказано в коментованому листі. Це справедливо також і для розрахунку лікарняних та декретних — до розрахунку беремо фактичні суми нарахувань, без урахування додаткової бази для ЄСВ.

Поки не вирішена проблема із включенням до страхового стажу як повних місяців, за які ЄСВ сплачено з МЗП при меншій фактичній базі за іншими місцями роботи. Річ у тім, що інформацію про страховий стаж працівника за періоди роботи в інших роботодавців новий роботодавець може черпати з довідки ОК-7. А наразі органи ПФУ видають їх по-старому, тобто без урахування додаткової бази нарахування ЄСВ. Як зазначено в листі ПФУ від 23.03.2017 р. № 8749/04-11 ПФУ допрацьовує програмне забезпечення в частині обліку сум доплати до мінімального страхового внеску при відображенні інформації за страховим стажем. Після того, як ці роботи будуть проведені, за усними роз’ясненнями фахівців ПФУ, довідки з включеною додатковою базою видаватимуть за періоди з 01.01.2016 р. Незважаючи на те, що вимога про сплату ЄСВ з МЗП діє з 01.01.2015 р. щодо 2015 року позитивних змін не буде (принаймні так зараз в усних консультаціях повідомляють фахівці ПФУ, умовчуючи про причину).

ДО ВІДОМА. Інформація з Держреєстру про страховий стаж у вигляді довідки ОК-7 потрібна для розрахунку лікарняних та декретних для працівників-новачків. Новоприйнятий працівник повинен самостійно отримати її та надати новому роботодавцеві. Сам роботодавець не зможе отримати таку довідку за періоди трудових відносин застрахованої особи з іншим роботодавцем.

Для наочності на прикладі розглянемо, як розрахувати страховий стаж працівникові із зарплатою менше МЗП за останні 12 місяців.

Приклад. Працівниця працює на підприємстві (основне місце роботи; не інвалід) на умовах неповного робочого часу (0,25 окладу; оклад встановлено на рівні МЗП). Роботодавець сплачує ЄСВ з МЗП згідно з ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. У квітні 2017 року працівниця надала листок непрацездатності, що підтверджує її хворобу з 03.04.2017 р. Загальний страховий стаж працівниці, — 9 років. Для розрахунку страхового стажу за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку наведемо дані про нараховану зарплату і сплачений ЄСВ (див. таблицю).

Як бачимо, впродовж останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку фактична зарплата працівниці була менше МЗП у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого часу. Водночас, виконуючи вимоги чинного законодавства, роботодавець сплачував ЄСВ з МЗП. Тому кожен місяць роботи увійшов до страхового стажу як повний, і страховий стаж за останні 12 місяців перевищує 6. Враховуючи це, роботодавець розраховує лікарняні із застосуванням загальних обмежень. Окремі обмеження в цьому випадку застосовувати немає підстав (усі подробиці про «лікарняні» обмеження читайте в «ЗКС», № 4/2017, с. 8).

Зверніть увагу, що має місце факт соціальної несправедливості щодо працівників підприємств та установ, які мають статус інваліда. Багато хто з них працює на умовах неповного робочого часу. Відповідно, їх фактично нарахована зарплата може бути менша за МЗП. Проте роботодавець завжди сплачує ЄСВ з їх фактичної зарплати, оскільки в ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ, якою встановлена пільгова ставка 8,41%, немає вимоги про сплату ЄСВ з МЗП. Як наслідок, місяці роботи, зарплата за які менше МЗП, потрапляють до стажу частково (пропорційно сплаченому ЄСВ). На наш погляд, такі працівники не повинні страждати через пільгу зі сплати ЄСВ для роботодавців щодо інвалідів, які в них працюють. Проте виправити цю ситуацію можуть тільки законодавці, внісши відповідні корективи до Закону № 1058 та Закону про соцстрахування щодо включення як повних місяців, за які ЄСВ сплачено з фактичної (менше МЗП) зарплати працівників-інвалідів.

Катерина Скрипкіна,
заступник головного редактора газети «Зарплата та кадрова справа»