Практика МСФЗ 30.01.2026

(коментар до ІПК ДПС України від 13.01.2026 № 304/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК)

Коли МСФЗ-стандартизатори задекларували наміри запровадити нову класифікацію доходів і витрат в МСФЗ 18 «Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності», багато хто з бухгалтерів сподівався на повну «гармонізацію» дохідно-витратних статей P&L зі статтями, які наводяться у Звіті про рух грошових коштів.
Але не так сталося, як гадалося.

Сьогодні розглянемо практичну ситуацію нашого читача.
Підприємство (не фінансова установа) виступило поручителем перед банком за ділового партнера (непов’язана особа), який узяв кредит на три роки (зі щоквартальним, рівномірним погашенням основної суми кредиту й нарахованих відсотків).
За умовами тристороннього договору поруки, якщо партнер не виплатить банку будь-яку суму заборгованості за тілом кредиту та/або нарахованими відсотками впродовж 30 днів після настання терміну відповідного платежу, передбаченого графіком кредитного договору, підприємство, як поручитель, буде зобов’язане відшкодувати прострочені платежі на користь кредитора у визначений договором термін. Надалі партнер має компенсувати підприємству сплачені на користь банку суми згідно з графіком погашення, який сторони погодять окремо.
Вартість послуг поручительства за весь трирічний строк кредиту (180 тис. грн) партнер оплатив під час отримання фінансування від банку.
Запитання: як підприємству правильно обліковувати поруку згідно з МСФЗ, зокрема визнавати дохід від надання послуг?