Практика МСФЗ 27.01.2020

(коментар до ІПК ДПСУ від 12.12.2019 р. № 1867/6/99-00-07-02-02-15/ІПК)

(коментар до ІПК ДПСУ від 06.12.2019 р. № 1778/6/99-00-07-02-02-15/ІПК)

У 2020 році МСФЗ-стандартизатори вирішили поставити шалене реформування на паузу і дати бухгалтерам трохи відпочити. Адже після потужних поштовхів МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» та МСФЗ 16 «Оренда» професія буквально виснажена. Саме тому змін у системі міжнародних стандартів зараз небагато.
Розповімо стисло про ті новації, що починають застосовуватися з 2020 року.

Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ) впродовж 2018–2019 років видала п’ять роз’яснень (позицій) щодо деяких аспектів імплементації МСФЗ на українських теренах. Усі ці документи докладно аналізувалися на сторінках «Практики МСФЗ».
Тепер про плани на майбутнє.

Рада з МСБО 11 та 12 грудня працювала напружено та плідно. Перевіряли стан справ за тими проєктами, які перебувають у роботі штатного персоналу, ухвалювали рішення з питань подальших розробок, підбивали підсумки, фіналізували напрацювання, розглядали перспективи.
Про деякі результати цієї передріздвяної сесії лондонських нормувальників ми розповімо нашим читачам.

Рада з МСБО 17 грудня оприлюднила на своєму сайті проєкт нового стандарту, який замінить у майбутньому МСБО 1 «Подання фінансової звітності». Новий стандарт планують назвати «Основне подання та розкриття» (General Presentation and Disclosures). Цей проєкт стандарту (далі — Драфт) обговорюватимуть до кінця червня 2020 року. Головна мета Драфту — кардинальна реформатизація МСФЗ-звітності.
Стисло розглянемо те, як бачать міжнародні стандартизатори модернізацію фінансової звітності.

Впровадження МСФЗ багатьма підприємствами, зокрема державними та комунальними, у зв’язку зі змінами в Законі про бухоблік викликало чимало труднощів у бухгалтерів та примусило глянути по-новому на деякі питання, облік яких був усталеним за НПСБО. Ба більше, навіть ті підприємства, які й раніше звітували за МСФЗ, мусили переглянути деякі свої облікові підходи через застосування нових стандартів, зокрема МСФЗ 16 «Оренда».

Річний перерахунок ПДВ — процедура досить складна навіть у податковому сенсі. А крім власне перерахунку, слід ще відобразити його належним чином і в бухгалтерському обліку. І тут є варіанти.
Почнемо розмову.

Складаючи звітність за МСФЗ, у Звіті про фінансовий стан необхідно окремо розкривати короткострокові та довгострокові кредити. За певних умов питання класифікації кредиту як довго- або короткострокового може бути не таким простим, як здається на перший погляд.
Проаналізуємо таку ситуацію: якщо в «довгому» кредитному договорі є право на дострокове погашення, як слід розкривати цей кредит?

Рік тому в нашому журналі коментувався лист Мінфіну, в якому чиновники цього відомства відмовилися роз’яснювати вимоги МСФЗ та відправили охочих прямісінько до Лондона1. З авторами того листа важко не погодитися: Комітет з інтерпретацій міжнародної фінансової звітності (IFRIC) в принципі було створено заради задоволення таких потреб користувачів та укладачів МСФЗ-звітності.
Ми вирішили з’ясувати, як на практиці функціонує схема отримання роз’яснення від Комітету.

В одній із публікацій грудневого номера журналу1йшлося про те, що під час первісного визнання фінансового інструменту за певних умов можна відстрочити визнання у фінансовому результаті різниці між фактичною собівартістю інструменту та його справедливою вартістю (так званого прибутку першого дня — ППД). Такий підхід обумовлений вимогами параграфа Б5.1.2А (б) МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» та застосовується, якщо визначають справедливу вартість фінінструменту не за даними відкритих ринків.

Віднесення господарської операції до класу операцій із власником призводить до того, що результати такої операції не визнаватимуться у фінансовому результаті. Вони змінюватимуть капітал компанії безпосередньо. Таким чином, адекватна ідентифікація суті відносин з контрагентом має величезне значення як для фінансового, так і для податкового обліку.

Поліпшення стану основних засобів часом є об’єктивною необхідністю. І якщо з власними активами все більш-менш зрозуміло, то щодо тих, які передані в оренду, можуть виникати додаткові питання. МСФЗ 16 «Оренда» не надає очевидної відповіді на те, яким чином обліковувати поліпшення, здійснені протягом терміну оренди. Хоча, насправді, питання важливе, оскільки може мати безпосередній вплив на вартість такого активу. У поточній публікації зосередимо увагу на ролі орендодавця у процесах, пов’язаних із поліпшенням переданих в оренду активів. При цьому врахуємо, що, крім МСФЗ 16, для орендодавця інформативними також є МСБО 16 «Основні засоби», МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість» та МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність».

Наша компанія уклала з органом місцевого самоврядування платний та строковий договір суперфіцію.
Чи слід застосовувати до обліку операцій за цим договором вимоги МСФЗ 16 «Оренда»?

Комплаєнс нашого контрагента вимагає від нього працювати лише з підприємствами, що звітують за МСФЗ.
Чи можемо ми — будівельна компанія, товариство з обмеженою відповідальністю — звітувати за МСФЗ для МСП?
Нас бентежить те, що цей стандарт поширюється на підприємства, що «оприлюднюють фінансові звіти загального призначення». Але ж ми звітність не оприлюднюємо.

Підприємство отримало безвідсоткову довгострокову позику від свого засновника. Різницю між номінальною вартістю позики та її теперішньою вартістю віднесено до складу капіталу.
Суми амортизації дисконту впродовж строку позики слід відносити на витрати підприємства чи на зменшення капіталу підприємства?

У жовтні, а саме 20.10.2019 р., набув чинності Закон України «Про концесію» від 03.10.2019 р. № 155-IX (далі — Закон про концесію). Очікується, що у 2020 році велика кількість об’єктів державної власності буде передана в концесію. З-поміж інших процедур, які відбуваються в цьому процесі, виділяється бухоблік. Завдяки законотворцям залучені сторони ходять по тонкій кризі. У чому сіль, ви могли прочитати в «Практика МСФЗ», № 12/2019 на с. 47.
Цей матеріал — відповідь та роздуми «на тему».

Укладання договору концесії не є підставою для списання об’єкта нерухомості з балансу юридичної особи публічного права та його поставлення на баланс концесіонера (параграф 11 КТМФЗ 12 «Послуги за угодами про концесію»). Разом з тим, залежно від умов конкретного договору концесіонер визнає в себе або нематеріальний актив, або фінансовий актив, або актив з права користування на умовах оренди.

Гаряче обговорення теми обліку концесійних операцій, яке розгорнулося на початку зими, спричинено деякими контраверсійними нормами, запровадженими в українське законодавство. Тобто проблема має головним чином національне коріння. Місцеві особливості приватно-державно-концесійних угод мають велике значення під час визначення адекватної моделі обліку.

Чинний Закон про концесію1вимагає відображати об’єкт концесії на балансі концесіонера. Натомість КТМФЗ 12 «Послуги за угодами про концесію» не дозволяє визнавати основними засобами отримані оператором об’єкти в межах угоди про концесію.
І все-таки наявні відмінності в термінології Закону та Інтерпретації не дозволяють легко зробити висновок про суперечність. Адже навіть визначення терміна «концесія» в Законі не збігається з визначенням у КТМФЗ 12.

Багатостраждальний МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» зазнав втручань за останні два роки навіть не раз. У минулорічному травневому номері нашого видання вийшла стаття про зміни в підходах до визначення суттєвості1, які Рада з МСБО (РМСБО) провела через МСБО 1 «Подання фінансової звітності» та МСБО 8. Обмежені цільові коригування від жовтня 2018 року вийшли вже в остаточному варіанті (оскільки в попередньому були готові за рік до того). Зауважимо, що офіційно вони набули чинності з 1 січня поточного року.

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 12.12.2019 р. № 1867/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 06.12.2019 р. № 1778/6/99-00-07-02-02-15/ІПК