Практика МСФЗ 26.07.2021

(коментар до ІПК ДПСУ від 27.05.2021 № 2068/ІПК/99-00-21-02-01-06)

На засіданні, яке відбулося 22–23 червня, Рада з МСБО, серед іншого, фіналізувала два РПД: одне стосується визначення чистої вартості реалізації запасів за МСБО 2 «Запаси», друге — певних аспектів застосування (а точніше незастосування) принципу going concern (МСБО 10 «Події після звітного періоду»).

Нефінансова інформація, ESG, стала звітність, сталий розвиток — ці фрази сьогодні лунають звідусіль. Розділи на кшталт «Sustainability» давно з’явилися на сайтах інтернет-магазинів одягу, взуття, косметики тощо. Навіть у ранкових шоу можна почути міркування про те, чим зелений туризм відрізняється від сталого.
Гравцем на поле сталої звітності вирішила вийти й Фундація МСФЗ, яка для цього паралельно з Радою з МСБО планує створити Раду з міжнародних стандартів сталого розвитку (International Sustainability Standards Board — ISSB) для встановлення стандартів сталого розвитку за МСФЗ.

Ще зовсім недавно терміни «сталий розвиток», «ESG» сприймалися такими собі «гостями з майбутнього», які до реального життя не мають жодного стосунку. Але ситуація змінюється з приголомшливою швидкістю. Уже зараз звітність про сталий розвиток неабияк цікавить інвесторів, які використовують її дані, оцінюючи перспективи та ризики компаній. Стає очевидним, що не сьогодні-завтра дотримання ESG-принципів у бізнесі стане питанням виживання. Тішить те, що й українські підприємства долучаються до цих прогресивних світових трендів — ESG-лихоманка, схоже, скоро захопить повною мірою й нас.

У розпал вступної кампанії нас узяла цікавість щодо того, як сьогодні молодь ставиться до професії бухгалтера.
Чи охоче пов’язують із нею своє майбутнє?
Як освітні заклади підходять до підготовки наступного покоління бухгалтерів з огляду на виклики сучасності?
Власним поглядом на ці та інші не менш цікаві питання з нами поділився завідувач кафедри обліку і бізнес-консалтингу Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця Андрій Пилипенко.

Теоретики бухобліку часто опиняються під вогнем звинувачень у відірваності від сохи. Практики звично дорікають академістам тим, що ті оселилися у власних вежах зі слонової кістки та зарозуміло занурилися в теплі ванни бухгалтерських абстракцій. Але інколи саме теоретичні знання дозволяють практикам вчасно зробити правильні висновки та ухвалити ефективні рішення. Продемонструємо це тривіальним прикладом обліку ПДВ, який сплачують у складі орендної плати та не включають до складу податкового кредиту орендаря. (МСФЗ-прозелітам цю статтю краще не читати, щоб не розчаруватися в ідеальності міжнародних стандартів .)

Наша неприбуткова організація (НПО) на прохання донора переклала англійською мовою фінансову звітність (форми № 1 та № 2).
Донори були здивовані тим, що в цій звітності були наведені показники нерозподіленого прибутку (retained earnings) та прибутку (profit).
Як правильно слід подавати англійською ці показники у фінансовій звітності?

Наше підприємство має намір подавати сталу звітність за стандартами GRI.
Розкриваючи інформацію про відносини з працівниками (зокрема, ідеться про GRI 401 «Зайнятість» 1 та про GRI 402 «Праця / відносини з менеджментом» 2), чи слід наводити інформацію про ФОП та звичайних фізичних осіб, які виконують для нашого підприємства певні роботи за договорами підряду?

Підприємство, вводячи в експлуатацію ОЗ (устаткування), установило його ліквідвартість у розмірі 200 г. о.
Чи обов’язково її переглядати?
Якщо так, то як часто?

Коментар до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року у справі № 140/7964/20 (провадження № А/857/124/21).

Матеріал присвячено УПК № 266 1.
Настанови Мінфіну зацікавлять як платників податків, яких безпосередньо стосується трансфертне ціноутворення, так і тих, хто здійснює певні неконтрольовані операції з нерезидентами.

Законом № 540 1визначено, що під час дії карантину зупиняються загальний та спеціальний строки позовної давності, які передбачені ст. 257–258 ЦКУ.
Як ця норма впливає на облік за МСФЗ? Чи має підприємство право списувати заборгованість?

Операції з пов’язаними сторонами слід розкривати у звітності як за національними, так і за міжнародними стандартами.
За традицією нашої рубрики порівняємо їхні норми.
Наразі предметом розгляду стануть НПСБО 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін» та МСБО 24 «Розкриття інформації про пов’язані сторони».

Не секрет, що для визначення суми, яка амортизується, необхідно спочатку визначити ліквідаційну вартість ОЗ.
На жаль, дуже часто бухгалтери пропускають цей момент або ж, іще гірше, у розпорядчому документі щодо облікової політики встановлюють таку вартість як нульову.
Пропоную подивитися на цю облікову категорію під потрібним кутом.

Чи правомірно відображати залишки коштів на рахунку платника, відкритому в системі електронного адміністрування ПДВ (далі — ПДВ-рахунок), у складі грошових коштів та їх еквівалентів під час складання звітності за МСФЗ?

Підприємство реалізує всю свою продукцію з відстроченням платежу на 14 місяців.
Операцій продажу з оплатою на дату відвантаження в господарській діяльності підприємства немає.
Таким чином, з огляду на нашу практику ми можемо констатувати, що ціна готівкового продажу невідома.
Чи зобов’язане підприємство в періоді відвантаження продукції покупцю та визнання доходу від її реалізації зменшувати суму доходу на вартість фінансового компонента, обрахованого способом дисконтування дебіторського боргу покупця?

Спочатку український законодавець зобов’язав аудиторів дотримуватися міжнародних стандартів аудиту. Потім український законодавець зобов’язав великі держпідприємства звітувати за міжнародними стандартами фінансової звітності. Згодом український уряд затвердив для держпідприємств порядок нарахування резерву кредитних збитків, який суперечить МСФЗ. Крім того, урядовці ініціювали запровадження податкової дискримінації для тих держпідприємств, які не дотримуватимуться цього порядку. Таким чином, наші бухгалтери та аудитори вкотре опинилися в єзуїтській халепі.

Компанія-продавець приєднується до програми банку «Бонус Плюс».
За умовами програми в разі продажу товарів на картці покупця нараховуються бонуси, які можна витратити для придбання товарів та послуг у будь-якій компанії, що бере участь у програмі «Бонус Плюс».
Як продавець повинен обліковувати ці бонуси згідно з вимогами МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами»?

РМСБО 27.05.2021 відкрила для публічного обговорення проєкт повної заміни Положення з практики № 1 «Коментарі керівництва» (Practice Statement 1 «Management Commentary»; далі — PS 1). Коментарі приймаються до 23 листопада 2021 року.
Зараз же поговоримо про те, що українські бухгалтери можуть імплементувати вже сьогодні та чого чекати далі.

Мінфін, схоже, і не думає дослухатися до думок провідних фахівців країни щодо удосконалення національного бухобліку. Таке відчуття, ніби його мета — поставити максимальні бар’єри для вітчизняних підприємств у їхніх намаганнях готувати якісну фінансову звітність.
Якщо прочитати мету підготовленого Мінфіном законопроєкту 1, заявлену в повідомленні про його оприлюднення, то може скластися враження, що його автори дійсно хотіли щось покращити. Але чи так це насправді? Чи може питання в тому, для кого це «покращення»…

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 27.05.2021 № 2068/ІПК/99-00-21-02-01-06