Практика МСФЗ 22.02.2021

(коментар до роз’яснення щодо складання річної фінансової звітності за 2020 рік, доведеного листом НБУ від 23.12.2020 № Р/60-0005/78520)

(коментар до листа МФУ від 05.01.2021 № 41040-01-2/237)

(коментар до листа МФУ від 15.01.2021 № 41030-01-2/1016)

(коментар до ІПК ДПСУ від 31.12.2020 № 5302/ІПК/99-00-21-02-02-06)

У звітності за 2020 рік буде яскраво виражений «пандемічний» присмак. Одна з основних складових цього букета — інформація про погляди менеджменту на подальші перспективи існування підприємства. У бухспільноті такі міркування зазвичай асоціюють із припущенням про безперервність діяльності (going concern — GC). Уже зараз абсолютно ясно, що більшість першо- та іншорядних користувачів буде починати вивчення фінзвітів за минулий рік ознайомленням із GC-примітками. Отже, головбуху слід бути вкрай обачним та готовим до будь-яких несподіванок.

Державне втручання в політику ціноутворення швидко поглиблюється та поширюється світом. МСФЗ-стандартизатори не можуть ігнорувати цих реалій. Рада з МСБО 28 січня подала на обговорення проєкт ED/2021/1, яким пропонується ухвалити новий стандарт «Регуляторні активи та регуляторні зобов’язання» (Regulatory Assets and Regulatory Liabilities). Скарги та пропозиції від зацікавлених осіб приймають до кінця червня.

Усі ми колись були студентами. Бухгалтери, аудитори, консультанти старших поколінь почали знайомство з МСФЗ у зрілому віці. Сучасне покоління здобувачів вищої освіти (так тепер офіційно називають студентів) вивчає міжнародні стандарти вже кілька років. У більшості ВНЗ ввели цей курс після 2010 року. Які наразі справи з цим, розповідає викладач Державного університету інфраструктури та технологій Олександр Малишкін.

Ліквідність та платоспроможність підприємства — один із головних аспектів аналізу фінзвітності за 2020 рік. На відповідні показники великий вплив має класифікація боргів компанії. Що більша в балансі підприємства частка поточних зобов’язань, то менш стійкою є позиція підприємства в очах власників та кредиторів. Але питання правильної класифікації боргів інколи буває доволі складним для бухгалтера.

Коли деякі українські головбухи намагаються поховати «зайві» витрати в дебеті 44-го рахунку, прихильники чистого бухгалтерського мистецтва звично дорікають їм неприпустимістю такого трюкацтва. Але якщо дослідити таке явище, як інший сукупний прибуток, то критичні акценти можуть бути пом’якшені.

Ризик-менеджмент пропонує під час розрахунку резерву кредитних збитків за боргами покупців у розрізі країн застосовувати коефіцієнти, розраховані на основі графіків covid-вакцинації різних юрисдикцій.
Чи може бухгалтерія застосовувати цей механізм для зменшення корисності торговельної дебіторської заборгованості?

Наше підприємство звернулось до орендодавця з пропозицією знизити орендну плату через те, що можливість користуватися орендованим об’єктом істотно зменшилася. Орендодавець надав письмову згоду на зниження орендної плати до запропонованого нами рівня. Ані в нашому зверненні, ані у відповіді орендодавця про пандемію не згадано.
Чи можемо ми скористатися прийомом, наведеним у параграфі 46А МСФЗ 16 «Оренда»?

Внесення власниками додаткових вкладів (внесків) 1для поповнення капіталу — операція досить поширена. Особливий інтерес викликає ситуація, коли власники вносять додаткові вклади непропорційно своїм часткам (при цьому пропорції участі змінювати не бажають). Аналогічно і в ситуації, коли входить новий учасник, який за право отримати частку участі сплачує більше, ніж її номінальна вартість.
А якщо всі ці операції відбуваються під час транзиту з НПСБО на МСФЗ, то є над чим поміркувати.

Січень ознаменувався декількома судовими баталіями, в яких українські підприємства в нерівній боротьбі з податковим свавіллям самовіддано захищали свої МСФЗ-права. Повірте, деякі справи варті вашої уваги. Про епічну практику національного оподаткування, трагікомічна сутність якої розкривається в судах, корисно буде дізнатися не тільки бухгалтерам, але й юристам.

Продовжимо шлях порівняння національних та міжнародних стандартів обліку.
Цього разу у фокусі МСБО 23 «Витрати за позиками» та вже НПСБО 31 «Фінансові витрати».

За проєктом «Об’єднання бізнесів під спільним [common] контролем» українці стежать уже давно. Ще навесні 2019 року на конференції PwC в Києві представниця РМСБО Юлія Фейгіна докладно розповідала про роботу над ним 1.
У листопаді 2020 року Рада з МСБО випустила дискусійний документ за цим проєктом. Часу на обговорення проблеми РМСБО відвела вдосталь: коментарі приймають до 1 вересня 2021 року.

Наприкінці 2020 року було проведено опитування читачів журналу та МСФЗ-інтернет-спільноти. На запитання про те, чи може нефінансова звітність сприяти залученню коштів, майже 60 % опитаних відповіли ствердно. Інтуїція українських бухгалтерів та аудиторів не підвела. Професіонали відчувають, що нова епоха несе їм кардинальні зміни.

У кінці 2020 року відбувся вебінар, проведений товариством професійних фінансових аналітиків CFA Society Ukraine за підтримки проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору», на тему ролі корпоративного управління (G-фактора) як однієї зі складових ESG 1-підходу — індикатора сталого розвитку. Цікаво, що більшість спікерів ділилася досвідом вітчизняних суб’єктів господарювання.

Якщо головним споживачем інформації, яка наведена у фінзвітності підприємства, є інвестори з фондового ринку, то головбуху, мабуть, буде корисно дізнатися про те, як ці інвестори сперечаються щодо значення впливу підприємства на середовище, в якому воно перебуває.
Педро Матос (Pedro Matos) у книзі «ESG1-принципи та відповідальне інституційне інвестування у світі» зробив критичний огляд досліджень щодо взаємозв’язку ESG-чинників та інвестування. У цій публікації зробимо її стислий огляд.

Національний банк України
Лист від 23.12.2020 № Р/60-0005/78520

Міністерство фінансів України
Лист від 05.01.2021 № 41040-01-2/237

Міністерство фінансів України
Лист від 15.01.2021 № 41030-01-2/1016

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 31.12.2020 № 5302/ІПК/99-00-21-02-02-06