Журнали

Практика МСФЗ
Практика МСФЗ 31.08.2020
8

Тема номера


COVID-19 та оцінювання кредитних ризиків

МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» вимагає включати до оцінки кредитних ризиків прогнозну інформацію, яка за поточних умов тісно пов’язана з економічним впливом пандемії вірусу COVID-19. Враховуючи прогнози щодо другої хвилі спалаху, компанії стикаються з вельми складним завданням.
Що робити із проблемами, які раніше не були враховані у процесі планування та прогнозування компанії?
Як визначити майбутні економічні наслідки, які насправді практично неможливо визначити?

Новинарня

COVID-19 та стала звітність: підсумки вебінару GRI (c. 14)

Пандемія зачепила не лише фінансову звітність. Наслідки торкнулися й сталої звітності. Стандартизатори нефінансової звітності досить жваво відгукнулися на зміни. Зокрема, Глобальна звітна ініціатива (Global Reporting Initiative — GRI) провела серію вебінарів на тему викликів часу, один з яких відбувся 14 липня 2020 року.

Липневі remote-диспути РМСБО (c. 15)

З 22 до 23 липня лондонські стандартизатори розглядали кілька питань.
Про три теми дискусій, які, на наш погляд, були найцікавішими, ми розповімо нашим читачам.

Зачищення та відтермінування (c. 16)

У липні Рада з МСБО розібралася з двома питаннями. Було проведено редакторське зачищення МСФЗ 17 «Страхові контракти» і відтерміновано зміни, раніше внесені до МСБО 1 «Подання фінансової звітності».

Авторитет

«Найскладніше для наших бухгалтерів — подолати страх формування професійного судження» (c. 17)

Навряд чи Олена Харламова потребує представлення нашим читачам. Її добре знають у колах тих фахівців, які системно працюють з МСФЗ.
Пані Олена давно займається інтенсивною фаховою підготовкою бухгалтерів, і ми вдячні їй за те, що вона люб’язно погодилася поділитися своїми думками щодо деяких актуальних проблем бухгалтерського сьогодення.

Досвід & судження

COVID-19 та оцінювання кредитних ризиків (c. 22)

МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» вимагає включати до оцінки кредитних ризиків прогнозну інформацію, яка за поточних умов тісно пов’язана з економічним впливом пандемії вірусу COVID-19. Враховуючи прогнози щодо другої хвилі спалаху, компанії стикаються з вельми складним завданням.
Що робити із проблемами, які раніше не були враховані у процесі планування та прогнозування компанії?
Як визначити майбутні економічні наслідки, які насправді практично неможливо визначити?

Як COVID-19 впливає на класифікацію боргу? (c. 23)

Значне погіршення фінансового стану компаній унаслідок спалаху COVID-19 може призвести до порушень спеціальних фінансових умов кредитних угод. Вони можуть передбачати дострокове погашення боргу, у результаті чого він буде класифікований як поточний, а не довгостроковий станом на звітну дату. Компанії будуть змушені оцінити свою спроможність виконати боргові ковенанти, аби ухвалити рішення про проведення переговорів з кредитором щодо перегляду положень договорів.

COVID-19: що робити з going concern? (c. 25)

Поширення коронавірусу завдало сильного удару як по державному сектору економіки (особливо транспорту), так і по малому та середньому бізнесу (туризм, торгівля, готельний бізнес тощо). Парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-IX (до якого згодом внесено зміни Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX). Але ці зміни не забезпечують необхідної підтримки бізнесу.
У зв’язку з цим важкі питання можуть постати перед підприємствами всіх форм власності.

Фідбек

Від 6 000 до 20 000: шлях спокути (c. 30)

Чи доцільно підвищувати в бухгалтерському обліку межу визнання основних засобів до 20 000 грн?
Адже це значна сума, і до списання необоротних активів, які коштують від 6 000 грн до 20 000 грн, керівництво нашої компанії ставиться не вельми схвально.

Фонд розвитку виробництва ДП: шукаємо місце в МСФЗ-звітності (c. 32)

Наше унітарне комерційне державне підприємство згідно з фінансовим планом спрямовує частину бухгалтерського чистого прибутку у спеціальний фонд розвитку виробництва.
Як його класифікувати й відображати в МСФЗ-балансі?

Операція «Прощення»: як списати орендні борги? (c. 36)

У лютому 2020 року ми здали приміщення в операційну оренду на 13 місяців. Орендна плата становить 25 000 грн/міс.
За лютий та березень орендар сплатив орендну плату повністю, а за квітень, травень та червень не розрахувався. На цю заборгованість ми нарахували резерв сумнівного боргу в розмірі 50 %. У липні наше керівництво ухвалило рішення «простити» борг орендарю.
Як провести в обліку такі зміни?

Витрати на залучення кредитних коштів (c. 38)

Юридична особа залучає кредитні кошти банку для поповнення обігових коштів (короткострокова позика).
У заставу надають власну нерухомість (квартиру) заступника директора, який є заставником.
Поручителем за кредитним договором є директор. Банк вимагає провести експертну оцінку майна.
Які податкові наслідки для підприємства-позичальника в разі оплати вартості експертної оцінки чужого майна з метою отримати кредит?
Чи маємо ми право на витрати? Чи не буде це вважатися додатковим благом для власника квартири?

Уцінка запасів: як подавати у звіті про прибуток або збиток? (c. 40)

Наша компанія вперше частково списує собівартість товарів до їхньої чистої вартості реалізації згідно з параграфом 34 МСБО 2 «Запаси».
Підкажіть, будь ласка, як відображати витрати від такого списання у звіті про прибуток або збиток: у собівартості продажів, в інших витратах чи окремим рядком «збиток від знецінення запасів»?

Транзит

Дисконтування безвідсоткових позик: від ПСБО до МСФЗ (c. 43)

Під час переходу від укрнацстандартів до МСФЗ в головбухів часто виникають запитання щодо застосування ставок для дисконтування боргових статей звітності. Ці запитання інколи мають велике значення для підприємств, з огляду на свою фіскальну чутливість та широку варіативність суджень, проголошених у професійному українському інформпросторі.
Спробуємо дати відповіді на деякі з таких запитань.

МСФЗ для початківців

Дисконтування: розрахунки «прямим методом» (c. 47)

У червневому номері, у статті «Дисконтування: побудова графіка грошових потоків та визначення ставки дисконтування» (див. «Практика МСФЗ», № 6/2020, с. 54), ми показали, як здійснити розрахунки, необхідні під час первісного визнання фінансових інструментів, — розрахунки грошових потоків та ефективної ставки процента.
Тепер розглянемо розрахунки, які потрібно виконувати на кожну наступну звітну дату, а саме розрахунки процентних доходів або витрат за ефективною ставкою та амортизованої собівартості. Наразі ці розрахунки будемо робити так званим прямим методом.
Альтернативна техніка розрахунків — «зворотний метод» — буде розглянута в одному з наступних номерів.

IFRS 15: наявність значного компонента фінансування (c. 49)

В українських реаліях часто трапляється так, що оплата за договором відбувається значно раніше, ніж постачання товарів / послуг та навпаки.
Чималий часовий проміжок між оплатою та виконанням зобов’язань за договором може свідчити про наявність у ньому значного (significant) компонента фінансування. МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» передбачає в такому випадку особливі правила обліку.
Про них і поговоримо.

IFRS for SMEs

Звіт про інший сукупний дохід МСП: формат і ключові елементи (c. 54)

Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід — важливий фінансовий звіт, який дає можливість власникам підприємства оцінити прибутковість бізнесу, потенційним інвесторам — доцільність інвестування, кредиторам — можливість погашення боргу, працівникам — здатність підприємства вчасно виплачувати гідну заробітну плату тощо.
Складання цього звіту за МСФЗ для МСП має певні особливості, які й розглянемо в цій статті.

Продаж основних засобів у звітності МСП: нетто-основа (c. 59)

Із цього року ми застосовуємо МСФЗ для МСП (дата переходу — 01.01.2019 р.). Коли ми працювали за ПСБО, під час продажу ОЗ ми переводили їх до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, а результат продажу відображали у складі операційних доходів.
Чи можна застосовувати такий алгоритм тепер?

XBRL

XBRL в Європі: нова модель звітування від ESMA (c. 61)

Уже традиційно в травні-червні проходять головні міжнародні XBRL-заходи року, що присвячені розгляду питань регуляторних вимог у сфері звітності, огляду нового програмного забезпечення XBRL тощо. Цей рік не став винятком, і заходи відбулися. У зв’язку з пандемією COVID-19 юрисдикція XBRL Europe вирішила змінити організаційну форму проведення всіх заходів, замінивши конференц-зали на онлайн-зустрічі, семінари й вебінари. Така ситуація дала чудову можливість багатьом, у тому числі й мені, взяти участь у всіх трьох XBRL-заходах міжнародного рівня: ESEF Conformance Suite 28 травня, 25th XBRL Europe Digital Week 15–18 червня та Eurofiling Innovation Day 24 червня, — просто маючи комп’ютер і доступ до інтернету. Червоною ниткою всіх презентацій і виступів на цих заходах була підготовка фінансової звітності за 2020 рік згідно з вимогами Єдиного європейського електронного формату (ESEF), що був розроблений Європейською організацією з цінних паперів і ринків (ESMA).

Додаткові матеріали

Документи та скорочення номера (c. 3)
Щодо відображення амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів у Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (c. 4)

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 08.07.2020 р. № 2749/6/99-00-05-05-02-06/ІПК

Щодо податкового обліку результатів проведення зменшення корисності основних засобів (c. 7)

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 01.07.2020 р. № 2640/6/99-00-05-05-02-06/ІПК

Щодо оподаткування операцій з виплати матеріальної допомоги (c. 9)

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 03.07.2020 р. № 2692/6/99-00-05-05-02-06/ІПК

Щодо підприємств, що становлять суспільний інтерес (c. 11)

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
Лист від 09.07.2020 р. № 16/05/10560

Щодо отримання роз’яснення (c. 12)

Аудиторська палата України
Лист від 17.06.2020 р. № 01-01-21/360

Щодо підприємств, що становлять суспільний інтерес (c. 13)

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
Лист від 14.07.2020 р. № 28/01/10802

Календар бухгал­тера
Завтра

ЄСВ з зарплати (доходу) за серпень 2020 року (гірничі підприємства)

30.09.20

Звіт про контрольовані операції за 2019 рік

ПДВ за серпень 2020 року

Акцизний податок за серпень 2020 року

ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень 2020 року

ВЗ з нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень 2020 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку