(коментар до ІПК ДФСУ від 02.07.2019 р. № 3035/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

(коментар до ІПК ДФСУ від 02.07.2019 р. № 3031/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

(коментар до ІПК ДФСУ від 26.06.2019 р. № 2941/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Європейський орган із цінних паперів та ринків (European Securities and Markets Authority — ESMA) є наглядовою установою ЄС, яка пильнує дотримання законодавства емітентами цінних паперів. Періодично цей регулятор оприлюднює свої підходи до практики звітування європейських компаній та надає змогу користувачам ознайомитися зі своєю точкою зору на різні проблеми застосування міжнародних стандартів.
Сьогодні ми розглянемо деякі позиції, які фахівці ESMA поширили для врахування в практичній діяльності публічних компаній. Приклади взято з конфіденційної бази даних ESMA.

Упродовж чотирьох липневих днів Рада з МСБО проводила інтенсивні обговорення на засіданнях у Лондоні.
Стисло повідомимо нашим читачам про найважливіші питання дискусій та ключові рішення Ради.

The Federation of European Accountants, which for thirty years carried this name, since 2016 became known as Accountancy Europe. It consists of 51 professional organizations from 36 countries, which brings together about one million professional accountants.

Федерація європейських бухгалтерів, що тридцять років проіснувала під цієї назвою, у 2016 році стала називатися «Бухгалтерська Європа» (Accountancy Europe). До її складу входить 51 професійна організація з 36 країн, що об’єднує близько одного мільйона професійних бухгалтерів.
Сьогодні нашим співрозмовником є заступник CEO Бухгалтерської Європи Хільда Бломм (Hilde Blomme), US CPA, Belgian CA, ACCA.

Більш критично налаштованих користувачів фінзвітності, ніж банківські аналітики, годі шукати. Кредитні підрозділи фінустанов — це безкомпромісна МРТ для бухгалтерії будь-якого підприємства.
Чого хочуть кредитні аналітики? Про це ми вирішили розпитати у Вікторії Скоч, директора кредитного департаменту одного з найактивніших українських кредиторів — банку «Південний».

У зв’язку з переходом на МСФЗ питання узгодження податкових та облікових інтересів актуальне для багатьох компаній. З одного боку, підприємство має скласти фінансову звітність, яка відповідатиме усім вимогам МСФЗ, з другого — доведеться оцінити наслідки такого транзиту з податкової точки зору.
Значна частина коригувань у зв’язку з переходом на МСФЗ пов’язана з основними засобами: переоцінка, зміна строків корисного використання, списання тощо.
Оскільки в податковому обліку відведено особливе місце для амортизаційних різниць, пропонуємо розглянути як МСФЗ-транзит основних засобів, а саме зміна строків амортизації, вплине на податок на прибуток.

Чинний МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами», крім основного свого завдання, торкнувся облікових проблем нематеріальних активів. Хоча основним у цьому питанні, звичайно, як і раніше, залишається МСБО 38 «Нематеріальні активи», давнє перше речення якого тепер сприймається досить свіжо: «Метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до нематеріальних активів, які конкретно не розглядаються в іншому Стандарті». Слід визнати, що «конкретного розгляду» НМА в МСФЗ 15 не мало. Наприклад, МСБО 38, як і раніше, прямо включає ліцензії1до НМА2. Але саме МСФЗ 15 тепер уточнює цілу низку облікових аспектів ліцензій.

Реклама на телебаченні — один з ефективних інструментів просування продукції компанії на нові ринки та підвищення обсягів продажу в уже наявних сегментах. Тому менеджмент активно використовує його як складову потужних рекламних кампаній. Головбухи ж мають визначитися з обліком таких витрат.
Сьогодні ми пропонуємо розглянути його на конкретному кейсі одного з наших постійних читачів.

«Практика МСФЗ» вже розглядала1 проблему застосування МСФЗ 16 «Оренда» до договорів оренди державних та комунальних земель . Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів (далі — ФПБАУ) затвердила роз’яснення від 05.02.2019 р. № 3, висновок якого був таким: «МСФЗ 16 має застосовуватися до операцій з оренди земельних ділянок державної та комунальної власності». Якщо аргументи фахівців ФПБАУ головбуха підприємства-орендаря переконали і з зазначеним висновком він погодився, то головбух мусить практично застосувати приписи МСФЗ 16 до відображення в обліку відповідних угод. І тут можуть виникнути деякі сюрпризи.

Термін переходу страхових компаній на новий МСФЗ 17 «Страхові контракти» дедалі ближчий. Виконання цього стандарту потребує ухвалення великої кількості технічних та операційних рішень, і кожен бізнес готується до цієї події відповідно до власного розуміння. Нерідко це створює певний хаос у бізнес-процесах.
З якими типовими проблемами стикаються страховики та як їх подолати?

Із консолідованою звітністю більшість бухгалтерів почасти знайома, а ось комбінована для багатьох лишається таємницею за сімома печатками. Проте інвесторам та власникам компаній дуже корисно розуміти відмінність, а також який із видів фінансової звітності задовольнить інформаційні потреби найбільше. Відповідно, завдання професійного бухгалтера — розтлумачити доступні опції. Почнемо!

Наша компанія веде облік за міжнародними стандартами та планує отримати гривневе фінансування (безвідсоткову позику) від компанії, яка не є підприємством групи. На семінарі нам сказали: для того щоб не дисконтувати отриману безвідсоткову поворотну фіндопомогу, потрібно визначити її строк в один рік, а потім щороку вносити зміни в договір і продовжувати його ще на один рік.
Якщо загальний строк повернення буде не меншим за п’ять років, то чи не потрібно буде в періоді повернення нарахувати всі відсотки за п’ять років?

Ми плануємо перейти на застосування МСФЗ для МСП.
З якою періодичністю ми маємо складати фінансову звітність?
Чи можемо звітувати раз на рік?

Під час аудиту фінансової звітності у висновку аудиторська компанія зробила зауваження, що ми неправильно відображаємо витрати на транспортування нашої продукції покупцям.
Вказані витрати ми показуємо у звітності в складі збутових витрат.
На думку аудиторів, витрати на транспортування слід включати до собівартості реалізованої продукції. Їхні аргументи: договори з покупцями включають умови Incoterms, що передбачають постачання продукції до складу покупця. Витрати на доставку фактично включені в ціну продукції у процесі ціноутворення для кожного покупця. Відповідно до МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» умови щодо доставки продукції мають розцінюватись як зобов’язання до виконання. Отже, відповідні витрати щодо доставки продукції необхідно відображати в складі собівартості.
Чи слід нам перенести такі транспортні витрати до собівартості?

Фонд Міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRS Foundation) — це некомерційна організація, що була створена у 2001 році як нащадок свого попередника — Комітету з МСБО з метою управління та ухвалення стандартів фінансової звітності в інтересах світового суспільства. Фонд МСФЗ відповідальний за розробку та дотримання певних її процедур задля збереження незалежності стандартів від окремих груп, які мають власні інтереси, та підзвітності перед партнерами в усьому світі. Для виконання цих обов’язків потрібен регламент, чию роль виконує так званий IFRS Due Process Handbook — дослівно «Посібник із процедур ухвалення та випуску МСФЗ», але пропонуємо далі називати його просто Регламентом.

Рада з МСБО оприлюднила 1 серпня дискусійний документ, який пропонує внести зміни до МСБО 1 «Подання фінансової звітності».
Обговорення цього документа триватиме до кінця листопада.

Рада з МСБО опублікувала 17 липня проєкт внесення змін та доповнень до МСБО 12 «Податки на прибуток». Мета цього документа — узгодити так званий виняток первісного визнання (initial recognition exemption — IRE) з практикою одночасного визнання активів та зобов’язань, які пов’язані однією угодою. Обговорення цього проєкту триватиме до 14 листопада поточного року.
Розглянемо стисло основний зміст запропонованих змін.

Монарші традиції, чаювання о п’ятій годині, футбол… Цей перелік асоціацій з Великою Британією буде точно неповний, якщо не додати до нього якісну освіту, по яку до цієї країни приїжджають з усього світу. МСФЗ-сертифікації в бухгалтерській сфері за англійськими програмами також найпопулярніші. Особливо поважають дипломи АССА — організації з більш як 100-річним бездоганним досвідом.
Продовжуючи матеріал «Професійні сертифікації — крок до зірок: обираємо правильний напрям» // «Практика МСФЗ», № 5/2019, с. 55, розглянемо докладніше сертифікацію АССА, зокрема скорочену програму — DipIFR ACCA.

Державна фіскальна служба України
Індивідуальна податкова консультація від 02.07.2019 р. № 3035/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України
Індивідуальна податкова консультація від 02.07.2019 р. № 3031/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України
Індивідуальна податкова консультація від 26.06.2019 р. № 2941/6/99-99-15-02-02-15/ІПК