Практика МСФЗ 24.06.2019

(коментар до листів МФУ від 22.04.2019 р. № 11210-09-63/11170, ДФСУ від 15.05.2019 р. № 15340/7/99-99-15-02-02-17 та ІПК ДФСУ від 26.04.2019 р. № 1887/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

(коментар до ІПК ДФСУ від 11.05.2019 р. № 2078/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

(коментар до листа МФУ від 06.05.2019 р. № 35230-01-2/12112)

(коментар до листа МФУ від 16.05.2019 р. № 35210-07-10/12986)

З 14 по 16 травня проходили засідання Ради з МСБО, на яких було розглянуто питання поточної роботи. Поінформуємо наших читачів про проблеми, які наразі привертають увагу міжнародних стандартизаторів.

Al Rosen is a living legend in the profession. The New York Times called it a forensic veteran in accounting. He is famous not only for his popular books on financial investigations, but also for foreseeing the financial collapse of several large companies long before their downfall, based on an external analysis of the financial statements. Dr. Rosen has been the head of the Canadian firm Rosen & Associates Limited for over a quarter of a century and is a leading expert in Accountability Research Corporation. These companies are leaders in forensic financial reporting and corporate fraud and crime detection. Mr Rosen is also a radical opponent of IFRS. We were extremely interested in explaining his views on international standards of financial reporting.

Ел Розен (Al Rosen) — жива легенда професії. «Нью-Йорк таймс» назвала його ветераном форензик (forensic) у бухгалтерії. Він знаменитий не тільки своїми популярними книгами з питань фінансових розслідувань, але й тим, що на основі зовнішнього аналізу фінансової звітності передбачив фінансові крахи кількох великих компаній задовго до їхнього падіння. Доктор Розен більш ніж чверть століття очолює канадську фірму Rosen & Associates Limited, а також є провідним експертом Accountability Research Corporation. Ці компанії є лідерами в судовій експертизі фінансових звітів та виявленні корпоративних зловживань і злочинів. Також пан Розен є радикальним опонентом МСФЗ. Нам було надзвичайно цікаво з’ясувати його погляди на міжнародні стандарти фінзвітності.

Сьогодні ми ведемо бесіду з Юрієм Коваленком, віцепрезидентом Інвестиційно-банківського департаменту компанії Dragon Capital, яка є одним із найавторитетніших інвестиційних радників країни.

У Києві 29 травня відбулася конференція PwC для фінансистів та податківців. Учасники заходу мали змогу отримати актуальну та корисну інформацію з перших рук, спікери надавали вичерпні та аргументовані відповіді на непрості запитання, представники держорганів пояснювали свої позиції в спірних ситуаціях. Ми стисло зупинимось на деяких аспектах доповідей та дискусій, які мають зацікавити наших читачів.

Як відомо, оригінальними є тексти МСФЗ англійською мовою. Тому важливе значення мають офіційні переклади МСФЗ іншими мовами, зокрема українською. Тексти МСФЗ українською мовою, що розміщені на сайті Міністерства фінансів України, нерідко критикують за окремі неточності перекладу. Проте критики не заглиблюються у проблеми, що обумовлюють складність перекладу МСФЗ. Багаторічний досвід редагування українських текстів МСФЗ дозволяє ідентифікувати деякі причини, що ускладнюють переклад МСФЗ і викликають певні непорозуміння.

Постанова Верховного Суду від 16.04.2019 р. у справі № 804/6909/17 ДФС проти ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі — ПГЗК) приголомшила багатьох юристів, корпоративних менеджерів та інвесторів. Але ми боїмося, що наслідки цієї справи можуть бути несподіваними і для бухгалтерів.

Усе частіше на зовнішні ринки виходять не тільки гіганти агробізнесу, а й сільськогосподарські середнячки. Західні контрагенти, укладаючи угоди, зазвичай хочуть розуміти, з ким вони мають справу. Крім того, доволі спокусливо для нашого фермерства часто виглядають кредитні пропозиції європейських банків, готових надавати недорогі ресурси на дуже привабливих умовах. Отже, у наших фермерських господарств дедалі частіше з’являється потреба довести до ладу свою фінзвітність і за можливості скласти її у форматі, прийнятному для західних партнерів. Якщо перед керівництвом сільгосппідприємства не стоїть завдання вийти на IPO1, пропонуємо бухгалтерам таких підприємств уважно придивитися до МСФЗ для МСП, адже він обіцяє сільгоспникам відчутні полегшення в обліку характерних для них ресурсів — біологічних активів та сільгосппродукції.

Впровадження нової моделі зменшення корисності фінінструментів принесло з собою дуже несподівані запитання. Одне з них, на перший погляд, досить прозаїчне: чи потрібно нараховувати резерв кредитних збитків на залишки грошових коштів на банківських рахунках? Відповідь для багатьох українських головбухів може виявитися неочікуваною.
Вважаємо, компаніям слід оцінювати і за потреби визнавати резерв під очікувані кредитні збитки (далі — ОКЗ) на залишки грошових коштів на рахунках у банках згідно з вимогами МСФЗ 9 «Фінансові інструменти».

У підприємств, які займаються проведенням виставок, нерідко виникає питання щодо віднесення нерухомості, якою вони володіють, до складу інвестиційної. Причина в тому, що частина діяльності таких підприємств пов’язана з переданням в оренду площ, на яких потім орендар влаштовує проведення виставки своєї продукції.

Чи можна капіталізувати у вартості кваліфікованого активу суми процентів за банківським кредитом, які нараховані, але ще не сплачені на дату балансу?

В обліковій політиці зафіксовано, що для оцінки основних засобів слід використовувати модель собівартості. Переоцінку основних засобів не проводять. Якщо на дату балансу об’єкт основних засобів повністю амортизований, чи слід подовжувати строк корисного використання і здійснювати ретроспективний перерахунок балансової вартості об’єкта?

Підприємство орендує земельну ділянку з цільовим кодом 11.01 «Землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами». Чи слід застосовувати до таких орендних угод МСФЗ 16 «Оренда»?

Так звана податкова оптимізація на багатьох наших співвітчизників справляє магічне та бентежне враження. Семінари з цієї тематики завжди мають неабиякий попит. Але треба розуміти, що в публічному просторі серйозно обговорювати такі інтимні речі, як «мінімізація фіскального тягаря» не заведено. Адже зазначені обговорення можуть бути не тільки провокативними, але і вкрай ризикованими. Справжні «схематозники» працюють у затишних офісах подалі від семінарського галасу. До «оптимізаційних» брейнстормів залучають обмежене коло посвячених, обізнаних та зацікавлених осіб. Але інколи ідеї, що визрівають у головах спритників-оптимізаторів, випадково потрапляють назовні. І чому б нам тоді не проаналізувати їх?

Головбухи, які ще не складали повноцінного проміжного фінзвіту, часто не звертають уваги на одну важливу особливість подання Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід. Ця особливість обумовлена специфічними вимогами МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність». Щоб дотриматися цих вимог, бухгалтерії підприємства доведеться модифікувати звичний формат звітності.

Головбухи підприємств, що переходять у 2019 році на МСФЗ, нерідко запитують себе: чи можна застосовувати метод списання МНМА «50 %/50 %», якщо звітність складають за МСФЗ?

Рада з МСБО оприлюднила проєкт внесення змін до «фінансових» МСФЗ, які обумовлені впливом майбутньої глобальної реформи визначення ставок банківського кредитування.
Чутки про прийдешню реформу міжбанківських ставок пропозиції, таких як Лондонська міжбанківська ставка пропозиції (London Interbank Offered Rate, LIBOR), циркулюють уже декілька років, мабуть, іще відтоді, як низка відомих британських банків опинилась у центрі гучного скандалу.

У травні Рада з МСБО затвердила проєкт удосконалень МСФЗ циклу 2018–2020 років. Зауваження та пропозиції щодо проєкту прийматимуть до серпня поточного року. Проаналізуємо, які саме правки пропонують внести стандартизатори до чинних стандартів. Загалом планується, що зміни торкнуться чотирьох документів.

Бухгалтерська спільнота скептично сприймає нові звіти. Попри особисте ставлення до «новачків», професійний бухгалтер має тримати руку на пульсі. Саме для таких спеціалістів, із жагою до нових знань, наш матеріал. Сьогодні поговоримо про Звіт у розрізі країн (Country-by-сountry report) як один із заходів щодо імплементації Плану дій BEPS.

Міністерство фінансів України
Лист від 22.04.2019 р. № 11210-09-63/11170

Державна фіскальна служба України
Лист від 15.05.2019 р. № 15340/7/99-99-15-02-02-17

Державна фіскальна служба України
Індивідуальна податкова консультація від 26.04.2019 р. № 1887/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України
Індивідуальна податкова консультація від 11.05.2019 р. № 2078/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Міністерство фінансів України
Лист від 06.05.2019 р. № 35230-01-2/12112

Міністерство фінансів України
Лист від 16.05.2019 р. № 35210-07-10/12986