Практика МСФЗ 23.11.2020

(коментар до листа Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю від 19.10.2020 р. № 02-05/359)

(коментар до листа НКЦПФР від 15.10.2020 р. № 16/05/16678)

(коментар до ІПК ДПСУ від 22.10.2020 р. № 4375/ІПК/99-00-05-05-02-06)

Шотландець Ендрю Карнегі (Andrew Carnegie), один із найвідоміших промисловців та філантропів в історії США, у 1914 році заснував Церковний союз миру (Church Peace Union). Тепер ця організація називається Рада Карнегі з етики міжнародних відносин (Carnegie Council for Ethics in International Affairs). Провідники непартизанської Ради вирішили щорічно у третю середу жовтня святкувати Глобальний день етики (Global Ethics Day). Усі найавторитетніші та найвпливовіші міжнародні організації фінансових фахівців дружно долучилися до цієї ініціативи. Українці задніх не пасли.

З 27 по 29 жовтня Рада з МСБО проводила remote-засідання.
Стандартизатори починають «підтягувати хвости», плануючи на кінець року фіналізацію кількох проєктів. Коригуються плани роботи. Дискутуються нові ініціативи. Люди, які працюють у Доклендсі, споконвіку приречені на важку та натхненну працю.

Ми вже неодноразово писали 1 про пандемічноспрощувальні зміни, які Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку внесла до МСФЗ 16 «Оренда» навесні цього року . Але ухвалення змін не означає автоматичного їх запровадження в усіх МСФЗ-юрисдикціях. Щоб набути чинності для конкретних підприємств конкретних країн, МСФЗ часто мають пройти певні процедури визнання та допуску.

Коли стандарти міжнародні, співпраця теж стає міжнародною. Ті, хто виходить за межі нацстандартизації, стають частиною глобальної професійної спільноти. Розширення співпраці та обмін досвідом — запорука успішного розвитку.
Фахівці Ради з фінансового звітування (FRC) Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії вже допомагали нам у з’ясуванні деяких питань1. Зв’язок зміцнюється. У жовтні цей авторитетний бухгалтерський регулятор фактично висловився на підтримку позиції, висловленої влітку українськими фахівцями.

Багато хто з бізнес-експертів наголошує, що створення ефективної функції внутрішнього аудиту мінімізує ризики та втрати всередині організації, а також може зменшити вартість аудиту зовнішнього. Скептики натомість заперечують, вказуючи на те, що незалежність внутрішніх аудиторів завжди слід сприймати дуже критично. Так чи інакше, але неупереджений моніторинг HR-замовлень свідчить про поступове зростання в Україні попиту на фахівців цієї фінансової спеціалізації.
Про внутрішній аудит і внутрішніх аудиторів ми говоримо з Олександром Мовчаном, Президентом Інституту внутрішнього контролю у Східній Європі.

Ще у 2012 році в команди КВК з Дніпра був гумористичний номер про взуття, — якщо бути точними, то про величезну шафу взуття, — яке дружина не носила, проте на пропозицію попрощатися з мотлохом відповіла: «Це все моє, це все мені треба!». Так і з повністю зношеними (нульовими) основними засобами. З одного боку, вони ніби вже й відпрацювали ресурс, а з другого, — може, з них ще можна щось вичавити. Звісно, коли актив більше не планують використовувати, то проблема вирішується ліквідацією. А от коли повністю амортизований ОЗ планують використовувати далі, виникають запитання.
Подивимося на цю ситуацію з точки зору міжнародних стандартів.

Пандемія COVID-19 не оминула й функцій внутрішнього аудиту в усьому світі.
Згідно з оглядом, що його підготував Інститут внутрішніх аудиторів у квітні-травні 2020 року в 95 країнах світу, 40 % підрозділів внутрішнього аудиту зіткнулися зі скороченням бюджету, 20 % — зі скороченням штатної чисельності. При цьому в галузях, що найбільше постраждали від кризи (роздрібна торгівля, сфера розваг і подорожей), понад 40 % функцій внутрішнього аудиту були змушені скорочувати персонал.

У березні 2020 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виставив на продаж 43 ікони, які перебувають на балансі АТ «Родовід Банк», що ліквідується. Усі ікони пройшли незалежну оцінку, що підтвердила їхню цінність як твору мистецтва та активів.
Подібні культурні та історичні цінності, що їх називають активами спадщини (heritage assets), дедалі частіше трапляються на балансах підприємств та організацій. В умовах поширення МСФЗ актуальним є питання обліку таких активів.

У люті часи контроптимізаційних репресій брати участь у будфорвардних оборудках — це мов гратися в гусарську рулетку. З точки зору бізнес-гігієни, звичайно, купівлю цих активів зараз навряд чи можна вважати обачним кроком. Але бізнес — то така справа: всяке може статися. Коли вже цієї халепи уникнути не вдалося, у «щасливого» власника форварду на купівлю майнових прав на нерухомість виникає питання про те, а куди ж це чудо-юдо примостити в балансі1.

Наше підприємство складає фінансову звітність за МСФЗ. У непоточних активах обліковується декілька скловарних печей та печей для ф’юзингу і молірування скла (основні засоби), які з метою обліку розділено на компоненти, зокрема, такі як басейни печей. Визнані компоненти амортизуємо окремо від інших частин печей.
Ґрунтуючись на технічних можливостях та минулому досвіді експлуатації, для одного з таких компонентів із метою бухгалтерського обліку встановили строк корисної експлуатації 4 роки, у податковому обліку — 5 років (група 4 «машини та обладнання»).
За фактом компонент (басейн) остаточно вийшов з ладу трохи більше ніж через 3 роки експлуатації, і зараз його замінюють на новий.
Чи потрібно переобчислювати минулу бухгалтерську амортизацію?
Чи буде компонент амортизуватися в податковому обліку впродовж залишку мінімально допустимого терміну корисного використання (тобто ще майже 2 роки)?

Наше підприємство у 2017 році уклало угоду оренди виробничих приміщень. Строк дії договору закінчується в серпні 2021 року. Таким чином, у кінці 2020 року наші договірні зобов’язання стануть короткостроковими.
Чи можемо ми скористатися звільненням МСФЗ 16 «Оренда» і списати з балансу орендне зобов’язання та актив з права користування виробничими приміщеннями станом на 31.12.2020 р.?

За підказкою податкового радника ми включили в наказ про облікову політику положення про те, що борг за отриманою сировиною, за яким на дату балансу ще не отримано супровідних документів постачальника, включається до складу нарахувань.
Чи слід такі нарахування наводити окремим рядком у звіті про фінансовий стан?

Підприємство закупило велику партію кактусів.
Чи повинне підприємство оцінювати ці кактуси за їхньою справедливою вартістю мінус витрати на продаж?

Під час трансформації системи ПСБО-звітування в МСФЗ-формат часто доводиться розбирати питання перенесення сум доходів майбутніх періодів. Нещодавно нам довелося працювати з підприємством, у якого в кредитових залишках 69-го рахунку відображалася орендна плата, отримана наперед від орендарів за угодами операційної оренди, та абонентська плата за користування телекомунікаційними послугами.
Перед фінансовим менеджментом підприємства постало питання: чи можна всю суму, відображену за статтею доходів майбутніх періодів, перенести без коригувань до МСФЗ-балансу?

Сплата держпідприємствами так званої частини чистого прибутку (доходу), яку бухгалтерський простолюд часто називає «держдивідендами», — це одне з найзагадковіших явищ нашого економічного сьогодення. Держава є власником цих підприємств, і тому найгармонічніші відносини щодо розподілення зароблених прибутків між ними мали б вибудовуватися в цивільно-правовій сфері. Але держава чомусь вирішила натиснути на свої підприємства з адміністративного боку і примусила їх сплачувати «держдивіденди» в нормативному порядку. Адміністратором та контролером сплати було призначено державний податковий орган. У результаті такого фіскального винаходу господарська практика країни отримала черговий фіскальний покруч, який одночасно має податкові та дивідендні ознаки. Бухгалтери та юристи компаній так досі й не можуть остаточно вирішити, що ж воно насправді таке ці «держдивіденди». Цілком природно, що в умовах фундаментальної внутрішньої суперечливості цього феномену опоненти будуть з’ясовувати стосунки в судах.

Придбали клієнтську базу (телефонна база), яку плануємо використовувати більше ніж рік.
Чи можна визнати її в складі нематеріальних активів?

У серпневому номері, у статті «Дисконтування: розрахунки „прямим методом”», ми розглядали розрахунки процентних доходів або витрат за ефективною ставкою так званим прямим методом, коли спочатку обчислюють процентні доходи чи витрати за період, а потім — балансову вартість фінансового інструменту.
Сьогодні поговоримо про альтернативний спосіб розрахунків, який має назву «зворотний метод».

Ми застосовуємо МСФЗ для МСП. До частини основних засобів застосовуємо модель переоцінки.
Куди й коли списувати накопичену на рахунку 41 «Капітал у дооцінках» суму дооцінки?

Так звані будівельні форварди в українських реаліях опосередковують операції продажу новозбудованого житла. Отже, кінцевими споживачами цих «цінних паперів» є зазвичай фізичні особи. Але перш ніж будфорварди потраплять до фізосіб, вони можуть встигнути побувати в обліку юридичних осіб («компанійсько-управлінські» та інші спекулятивно-оптимізаційні посередники). І коли раптом юридична особа купує будфорвард, її головбух часто опиняється в лещатах когнітивного дисонансу. Адже зазвичай такий «форвард» по суті форвардом не є.

Пандемія, зумовлена covid-19, — серйозний виклик для різних сфер нашого життя. Фінансова звітність компаній узагалі та способи донести до її користувачів інформацію про «пандемічні» втрати не виявилися винятком. Скільки ще буде тривати пандемія, наскільки серйозно вона вплине на діяльність компаній — ці запитання залишаються відкритими.
У центрі нашої уваги опинився чи не найпопулярніший non-GAAP-показник — EBITDA. Це один із ключових індикаторів кредитоспроможності компанії (на ньому часто «зав’язані» умови банківських ковенантів), який також часто використовують під час оцінки бізнесу в угодах M&A. Зацікавленість ним змусила нас зануритися глибше в тему відображення у фінансовій звітності інформації про вплив на фінансовий стан і фінансові результати компаній наслідків пандемії. Адже завдяки covid-19 EBITDA перетворився в неоднозначний EBITDAC…

Державна установа «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю»
Лист від 19.10.2020 р. № 02-05/359

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
Лист від 15.10.2020 р. № 16/05/16678

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 22.10.2020 р. № 4375/ІПК/99-00-05-05-02-06