(коментар до ІПК ДПСУ від 06.08.2021 № 2973/ІПК/99-00-21-02-02-06)

(коментар до ІПК ДПСУ від 05.08.2021 № 2965/ІПК/99-00-21-02-02-06)

(коментар до ІПК ДПСУ від 27.07.2021 № 2912/ІПК/99-00-21-02-02-06)

Усе тече, усе змінюється. Не стоять на місці і зміни у професії. Саме цьому присвячена недавня публікація на сайті IFAC 1. IFAC пропонує профі дивитися в майбутнє та шукати нові, більш перспективні позиції. Вважаємо, й українським колегам є до чого прислухатися.

Модні тенденції говорять про збільшення уваги до НМА, особливо внутрішньо створених, у звітності компаній. Відомий IFRS-блогер Джон Г’юз навіть присвятив цьому окрему публікацію. Не дивно, що й EFRAG 1 пропонує обговорити розкриття інформації щодо НМА у звітності.

Віктор Шекера, один із провідних експертів KPMG та України, людина, яка входить до 25 найвпливовіших осіб української бухгалтерії 2020 року, погодився поділитися з читачами своїм ставленням щодо гострих МСФЗ-проблем на українських теренах.

Хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани.
Це твердження справедливе і в бухгалтерському обліку. Для того щоб необоротний актив можна було класифікувати як утримуваний для продажу, мають бути дотримані вимоги МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність». Проте перебувати там нескінченно довго він не може. Інколи доводиться робити і зворотні дії.
Про це й поговоримо в матеріалі.

Часто, розглядаючи вимоги МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», основну увагу приділяють залученим та наданим кредитам і позикам, придбаним та емітованим цінним паперам. Депозити, розміщені в банках, відходять на задній план. Утім, не слід забувати, що депозити — це боргові фінансові активи, а отже, на них повною мірою поширюються вимоги МСФЗ 9.
Які тут можуть бути складнощі та на що необхідно звернути увагу під час розроблення облікової політики компанії?
Про це поговоримо в сьогоднішньому матеріалі, а в наступних номерах ви побачите приклади розрахунків: депозити із плаваючою ставкою, перегляд оцінок, модифікація депозиту (зміна ставки).

Сільське господарство — галузь із підвищеною ризикованістю.
А якщо в сільське господарство заходять новатори, то ризикованість цього бізнесу зростає в рази.
До кліматичних, фінансових та економічних ризиків додаються ризики бухгалтерські.

За оцінками керівництва, один із контрактів на дату балансу став обтяжливим. Сума штрафу за розірвання договору менша, ніж витрати на його виконання. Керівництво не має наміру розривати контракт і буде виконувати всі договірні зобов’язання, незважаючи на контрактні збитки. У якій сумі слід нараховувати забезпечення під такий контракт?

Фірма замовила виготовлення рекламних каталогів та здійснила передоплату за них.
Чи можна визнати витрати на дату оплати, адже відповідно до параграфа 69 МСБО 38 «Нематеріальні активи» за рекламними витратами актив не визнають?

Підприємство планує перехід на МСФЗ, оскільки наближається до критерію великого.
У зв’язку із цим виникає питання щодо обліку сезонних витрат. Частина нашої діяльності має чітко виражений сезонний характер. Наприклад, надаємо холодильне обладнання в операційну оренду літнім торговельним майданчикам. У несезон виникають витрати на підготовку такого обладнання до роботи та на підтримку його в робочому стані, інші загальні витрати.
Яким чином в обліку за МСФЗ слід відображати такі витрати, що їх здійснюють у несезон?
За НПСБО обліковуємо їх на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів». Власне на витратний рахунок вони потрапляють у міру визнання виручки від сезонної діяльності тоді, коли починається сезон.

Справа, яку розглядав суд, стосувалася обліку ОЗ за нацстандартами.
Але проблема може бути актуальна і для тих, хто звітує за МСФЗ.
Цікава вона й тим, що у спірній обліковій ситуації апеляційний суд став на бік податківців.

Нещодавно на сторінках видання ми порушували питання суперечності національної нормативки нормам МСФЗ. Див. «Практику МСФЗ», № 7/2021, с. 48. Проте втручання можновладців у ведення обліку підприємствами, де є частка держави, не поодинокий випадок. У таких випадках завжди виникає дилема: яких норм дотримуватися?
У матеріалі розглянемо ситуацію, коли НАК «Нафтогаз України» зробила вибір на користь МСФЗ.

Професіонал відрізняється від халтурника не стільки вмінням працювати бездоганно, скільки здатністю своєчасно виявляти свої помилки та якісно їх виправляти. А МСФЗ деякі неточності навіть прощають. Тож що виправляти обов’язково, а на що можна не звертати уваги, коли проводити роботу над помилками й чим відрізняється підхід до їх виправлення в міжнародній системі стандартизації порівняно з національною — про це й поговоримо.

У матеріалі «Укрконцесія: Закон vs КТМФЗ» // «Практика МСФЗ», № 12/2019, с. 47, а також у номері № 1/2020 ми розглядали питання щодо суперечливих підходів до відображення основних засобів у разі концесії, яка регламентована Законом про концесію 1, Тлумаченням — КТМФЗ 12 «Угоди про концесію послуг», а також ПКТ 29 «Угоди про концесію послуг: розкриття інформації».

Підприємство — виробник напоїв — придбало холодильні шафи (очікуваний строк використання — 4 роки) та замовило нанесення на них рекламних зображень, слоганів і власного логотипу. З рекламною метою ці холодильники підприємство на 2 роки безкоштовно передає торговельним мережам, які здійснюють роздрібний продаж напоїв, вироблених підприємством.
Як відобразити брендовані холодильники в обліку?

Здається, малі підприємства наразі мають підвищену увагу розробників міжнародних стандартів. Навряд чи це прямо пов’язано з відновленням економіки, та й починалось розроблення проєктів задовго до пандемії, однак наприкінці липня майже одночасно вийшли два дуже цікаві документи. Перший належить галузі міжнародного аудиту: Рада з міжнародних стандартів аудиту та підтвердження достовірності інформації (IAASB) запропонувала новий підхід до перевірок організацій із нескладною структурою — таку собі спрощену версію чинних вимог МСА.
Другий — це те, що на перший погляд можна переплутати з варіацією міжнародного стандарту фінансової звітності для малих та середніх підприємств (МСФЗ для МСП), який уперше вийшов у 2009 році, кілька років потому був переглянутий і наразі готується Радою з МСБО до вже другого суттєвішого перегляду (що є ще одним прикладом уваги розробників до малого й середнього бізнесу). Що цікаво, обидва документи оперують центральними поняттями, дуже близькими добре знайомим МСП, однак вони ними не є. Таке спрощене сприйняття дещо помилкове, бо обидва розробники оперують у трохи іншому просторі. Якому саме у випадку з РМСБО — подивімось просто зараз.

Щораз більша увага до соціальних проблем — світовий тренд у підготовці ESG-звітів.
Тож не будемо відставати — поговоримо сьогодні про таке питання S-блоку сталих звітів, як взаємодія з місцевими громадами.
З’ясуємо, як регулюється це питання в системі стандартів GRI.

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 06.08.2021 № 2973/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 05.08.2021 № 2965/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 27.07.2021 № 2912/ІПК/99-00-21-02-02-06