(коментар до Міжнародного кодексу етики професійних бухгалтерів)

(коментар до листа ДУ ОСНАД від 12.03.2021 № 02-04/128)

(коментар до ІПК ГУ ДПС у Житомирській обл. від 15.03.2021 № 944/ІПК/06-30-18-04-20)

Коли українські законодавці імплементували до Закону про бухоблік вимогу про обов’язкове таксономічне МСФЗ-звітування, деякі вітчизняні експерти були щиро здивовані такою прогресивністю наших парламентарів. Адже українська звітувальна таксономізація за планом мала випереджати навіть таксономізацію звітування в Європейському Союзі.
Але реальність усе поставила на свої місця. Ми знов опинилися там, де звикли, — у хвості.

У березні ми вже писали про плани РМСБО подовжити дію тимчасового спрощення обліку орендних модифікацій, призначеного для орендарів 1.
У кінці березня цей проєкт було ухвалено.

У березні 2021 року Рада з МСБО вирішила вперше випробувати нову модель формування приміток до фінансової звітності. Першопрохідцями стали МСБО 19 «Виплати працівникам» та МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості». У проєкті ED/2021/3 відповідні пропозиції названо «пілотним підходом». Зважаючи на радикальність реформатизації, для первісного обговорення відведено порівняно тривалий період — до жовтня 2021 року.

На березневому засіданні Комітету з інтерпретацій було фіналізовано одне РПД. У цьому рішенні йдеться про те, як споживачу слід обліковувати витрати на налаштування (configuring) та кастомізацію (customising) хмарного програмного забезпечення.

Андрій Третяк — лідер практики форензик PwC Україна. Він має 15-річний досвід роботи з клієнтами в приватному та державному секторах як в Україні, так і в країнах Центральної та Східної Європи. Андрій є сертифікованим експертом із питань боротьби із шахрайством — Certified Fraud Examiner (CFE). За останні 5 років він реалізував понад 50 успішних проєктів у сфері запобігання, протидії та подолання наслідків економічних злочинів. Крім того, Андрій працював над низкою проєктів з упровадження інституційних реформ в органах правосуддя та протидії корупції в Україні. Гадаємо, нашим читачам буде цікаво дізнатися про зміст і тенденції в такому важливому напрямі професійного консалтингу, як форензик.

Складання річної фінансової звітності — справа копітка та відповідальна. Але не менш важливе завдання — вивести фінансову звітність «у люди». І здавалося б, тут мають бути встановлені прозорі правила. Але, на жаль, українське законодавство часто не характеризується чіткістю. Наразі плутанини додали ще й новинки ПКУ, які вимагають від платників податку на прибуток подвійного подання фінансової звітності податківцям.
Розберемося із цією цікавинкою та спробуємо зіставити її з постулатами МСФЗ.

Нарахування дивідендів — це звичайні весняні клопоти бухгалтера1. Однак іноді навіть у цій сфері виникають серйозні проблеми.
Як бути бухгалтеру, якщо загальними зборами учасників ухвалено рішення покласти на одного з учасників функції директора підприємства без укладення трудового договору, а за виконання цих функцій підприємство виплачує такому учаснику дивіденди в сумі, пропорційно більшій, ніж іншим учасникам?

Коли розрахунок відбувається на бартерних умовах, не останнім постає й питання обліку таких операцій.
Інколи бухгалтеру важко визначити всі необхідні параметри для належного відображення у фінзвітності наслідків товарообміну.

Романтики порівнюють облікові системи українських компаній із замками та віллами.
Хоча якщо бути відвертим, то слід визнати, що в реальності здебільшого ці системи нагадують химерні творіння Гундертвассера. У цих спорудах для умовних зобов’язань відводять хіба що маленьку комірчинку десь у дальньому кутку на горищі. У найкращому разі.

За підсумками 2020 року підприємство, згідно з установленим бонусним планом, має сплатити річну премію тим працівникам, які перебувають у штаті станом на дату виплати премії. Річну премію за 2020 рік виплачують частинами. Першу частину виплачують у квітні 2021 року, а другу — у лютому 2022 року.
Чи слід нарахування квітневої частини премії відображати як непоточне зобов’язання в балансі станом на 31.12.2020?

Підприємство придбало кисневі концентратори для забезпечення ними своїх хворих працівників у разі потреби.
Чи слід визнавати такі концентратори основними засобами підприємства, якщо вони не приносять підприємству доходу?

Коли українські айтівці дозрівають до розуміння необхідності виходити на західний інвестиційний ринок, вони стикаються з проблемами переведення свого бухобліку на цивілізовані рейки.
Одна з таких проблем стосується розкриття у звіті надзвичайно делікатної інформації про виплати працівникам (еmployee benefits).

Добре відомий професійній спільноті «удосконалювальний» Закон України від 16.01.2020 № 466-IX приніс минулого року чимало непорозумінь для вітчизняного бізнесу.
Серед них — міт про те, що платники податку на прибуток, які згідно із Законом про бухоблік мають оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським звітом, однозначно зобов’язані надавати податковому органу — не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, — не лише проаудитовану річну фінзвітність, а й сам аудиторський звіт.
На жаль, його поширюють не тільки фіскальні органи, а й деякі професійні консультанти, з якими автору навіть довелося дискутувати в соціальних мережах.

Наші податкові органи й далі дивують платників своєю некомпетентністю. Здавалося б, якщо ви чогось не розумієте, можливо, є сенс запитати в когось, хто знає?
Але ж ні, люблять наші податкові друзі головою об стінку стукати, з огляду, мабуть, на те, що чим більше голів буде об неї битися, тим швидше вона розвалиться.
Або що більше податківців говоритиме, що двічі по два дорівнює сім, то швидше змінять правила математики.

«Ending the Shell Game» — таку назву має нещодавно опублікований звіт Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD). Цей документ адресує урядам рекомендації вжити жорстких заходів проти професійних консультантів, які є пособниками у вчиненні податкових злочинів. Разом із тим, зміст документа свідчить про те, що до кола таких «співучасників злочину» потрапить багато консультантів та юристів, які виконували для своїх клієнтів доручення, що вважалися звичайною діловою практикою. Ідеться про реєстрацію компаній на номінальних власників та з номінальними директорами, створення компаній без фактичної присутності (substance) в країні реєстрації з метою реалізації схем податкового планування, допомогу у здійсненні операцій, які не мають економічного змісту (аналог «ділової мети»). Якщо такі дії сприяли клієнту в ухиленні від сплати податків, то його консультант може розглядатися як співучасник такого злочину. Документ пропонує країнам стратегії та конкретні дії щодо виявлення та розслідування діяльності професійних посередників і притягнення їх до відповідальності.

Бухгалтер перед затвердженням фінансової звітності має розуміти, що окремі події, які відбуваються після дати балансу (31.12.2020) та до дати затвердження фінансової звітності, можуть не пройти повз. Тобто врахувати їх доведеться вже в річній звітності за 2020 рік, а не в новому році.
Що це за події, поговоримо в матеріалі.

У лютому 2021 року Рада з МСБО внесла зміни в МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».
Зміни набудуть чинності для складання звітності за річні періоди, що починаються 1 січня 2023 року, але дозволено дострокове застосування 1.

У березневому номері журналу «Практика МСФЗ» надруковано статтю «Шостий проти дев’ятого» 1у якій автор порадив для реалізації рішення суду визнати та відразу списати актив.
Але такий варіант вирішення проблеми не єдиний та не найефективніший.

Тема впровадження таксономії МСФЗ та подання фінансової звітності у форматі iXBRL стала однією з найактуальніших останнім часом. Існує багато матеріалів, доступних на офіційному сайті frs.gov.ua та інших, щодо цього процесу, але все ж таки питань залишається багато.
У цій статті ми оглянемо основні підходи до створення звітності із застосуванням таксономії МСФЗ у форматі iXBRL та найбільш актуальні питання, пов’язані зі створенням iXBRL-файлу.
Але спочатку розгляньмо, що таке таксономія та iXBRL.

Державна установа «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю»
Лист від 12.03.2021 № 02-04/128

ГУ ДПС у Житомирській області
Індивідуальна податкова консультація від 15.03.2021 № 944/ІПК/06-30-18-04-20