Практика МСФЗ 27.02.2023

(коментар до Позиції ФПБАУ «Відображення у фінансовій звітності, складеній за МСФЗ, витрат, спричинених воєнними діями» від 17.02.2023 № 9)

Засідання Ради з МСБО відбулося 24–26 січня 2023 року.
Пропонуємо розглянути, чим воно запам’ятається професійній спільноті.

Актуальні питання обліку й аудиту в умовах війни з російським агресором широко обговорюють у професійному інформаційному просторі. При цьому значну увагу приділяють професійній поведінці, яка є одним із основоположних принципів, передбачених Міжнародним кодексом етики професійного бухгалтера (далі — Кодекс етики). За визначенням Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ), «професійний бухгалтер — особа, яка є членом організації — члена МФБ».
В Україні наразі членами МФБ є дві професійні організації: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України (ФПБАУ) — дійсний член, Аудиторська палата України (АПУ) — асоційований член. Відповідно, ці організації є гарантами того, що їхні члени мають належну кваліфікацію та дотримуються норм професійної етики.
Ця стаття містить деякі міркування щодо етичної чутливості та етичних вчинків вітчизняного професійного бухгалтера в умовах реалій війни, коли він має спиратися на професійне судження, щоб ухвалити етичне рішення.

Підступна воєнна агресія нашого сусіда не лише змусила бізнес мобілізувати всі внутрішні резерви задля власного виживання та підтримки захисників Батьківщини. Вона також мотивувала іноземних партнерів фінансово підтримувати пропагування тих ідеологічно близьких цінностей, за які нині фактично й вирує кровопролитна війна в одній з найбільших за площею країні Європи. Ідеться, зокрема, про підтримку національної єдності та демократичних змін в Україні, протидію дезінформації та ворожій пропаганді, активізацію участі пересічних громадян у суспільному житті та розбудові державності.
Для реалізації інформаційних, історико-культурних, просвітницьких та інших проєктів, які сприяють досягненню таких цілей, партнери надають вітчизняному бізнесу кошти на безповоротній основі (гранти). У підсумку бізнес, хоч і не орієнтований на звичайний прибуток (як від «мирних» проєктів), але як мінімум забезпечує роботою своїх працівників, компенсує витрати й робить посильний внесок у нашу Перемогу.
Зважаючи на досить поширену практику отримання вітчизняними компаніями такої допомоги, пропонуємо розглянути кілька практичних питань щодо її обліку та оподаткування на прикладі фінансування виробництва аудіовізуального твору (наприклад, фільму).

Чи слід у фінансовому звіті, складеному за МСФЗ для МСП, наводити дані про чисельність працівників?

Багато підприємств цього року познайомилося з процедурою знецінення активів.
Але також головбуху важливо розуміти, як ця бухпроцедура вплине на податковий облік.
Подивімося.

УВАГА! Після виходу матеріалу ДПСУ та Мінфін заборонили використовувати перелік у податкових цілях. У будь-якому разі вважаємо, що висновки актуальні на момент, коли ситуація вирішиться. Крім цього, компанії мають шанс відстояти свої права на уточнення за чинним переліком.

З 1 березня по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховують та не сплачують плату за землю за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. Проте, щоб це звільнення почало діяти, Кабмін мав затвердити відповідний перелік. Такий перелік набув чинності 27.12.2022. І кожна компанія здійснила різні кроки. Хтось до кінця року встиг уточнити дані декларації, хтось уточнився в січні, а хтось досі чекає роз’яснень від податкових органів. Проте головбуху, зважаючи на те, що суми можуть бути суттєвими, вкрай важливо розуміти, до якого періоду віднести зменшення податкових зобов’язань.

Цю статтю автор написав на основі практики консультування низки компаній.
Найчастіше бухгалтери запитують, чому в МСФЗ питання підряду не висвітлені.
Відразу дамо відповідь: юридичні питання різних договорів обумовлюються національним законодавством.
Зокрема, в Україні питання підряду врегульовані в ЦКУ, у ст. 837–891 параграфів 1–4 глави 61.