Практика МСФЗ 22.03.2021

(коментар до ІПК ДПСУ від 10.02.2021 № 480/ІПК/99-00-21-02-02-06)

(коментар до ІПК ДПСУ від 10.02.2021 № 474/ІПК/99-00-18-04-02-06)

(коментар до ІПК ГУ ДПС у м. Києві від 12.02.2021 № 525/ІПК/26-15-04-03-11)

(коментар до листа НКЦПФР від 19.01.2021 № 28/03/1104)

(коментар до листа ДУ ОСНАД від 08.02.2021 № 02-07/78)

У січні 2020 року «Практика МСФЗ» 1коментувала драфт, який ставив за мету, зокрема, відрегулювати ті положення МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки», що стосуються визначення облікових оцінок. Ця проблема стає критичною, коли бухгалтеру складно відрізнити облікову політику від облікової оцінки. Аналітики EY кажуть, що подекуди завдання розрізнити облікову політику та оцінку стає складним челенджем (quite challenging) для бухгалтера. Щоб уявити гостроту проблеми, достатньо згадати дебати, які виникли в українській профспільноті після внесення змін до нацстандартів, що регулюють облік довгострокової дебіторської заборгованості та зобов’язань. Саме тоді рельєфно проявився неочікувано колосальний дефіцит базової бухгалтерської підготовки в багатьох відомих українських авторитетів.

Восени позаторік ми докладно писали про проєкт РМСБО щодо боротьби з бойлерплейтсами в примітках до фінзвітності 1. Нарешті 12 лютого цей проєкт утілено в життя. На перший погляд зміни можуть здатися непринциповими, але нам здається, що вони фундаментальні в тому розумінні, що на цьому фундаменті буде поступово зводитися нова МСФЗ-звітність — цілісна, лапідарна та справді інформативна. Цей пакет, по суті, є примусово-інтенсивним фітнес-комплексом, який має на меті скинути зайву вагу з фінансових звітів, складених за міжнародними стандартами.

Терміновий проєкт унесення змін до МСФЗ 16 «Оренда», який у майже форс-мажорному режимі розглядають наразі стандартизатори, фактично підтверджує припущення про те, що їхні минулорічні оцінки пандемічного впливу на економіку планети були занадто оптимістичними.

Одним із поширених маркетингових прийомів, що їх застосовують IT-компанії, є пропозиція придбати майбутні послуги зі знижкою. Обслуговування програмних продуктів або надання доступу до інформаційних платформ клієнти часто оплачують наперед. Використання в бізнесі так званих опціонів на поновлення обслуговування — це неймовірне ускладнення бухгалтерського обліку.

Багато українських МСФЗ-фахівців опановувало міжнародні стандарти в процесі підготовки до різноманітних тестів. Але під час такої підготовки викладачі зазвичай прагнуть того, щоб учень правильно відповів на запитання тесту, а не того, щоб учень зрозумів вимоги МСФЗ. Це нормально. Але це призвело до появи цілої генерації спеціалістів, які залишаються в полоні міфології, створеної авторами тестів та різними викладачами й блогерами. Практика іноді дуже боляче руйнує ілюзії, примушуючи до професійного скептицизму та критичного аналізу.

За різними оцінками зараз в Україні приблизно 10–20 % житла будують за кошти, які забудовники отримали від реалізації цільових облігацій. Вочевидь, така популярність зазначеного механізму фінансування обумовлена насамперед його цілковитою транспарентністю та легітимністю. Адже згідно зі статтею 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» емісія цільових облігацій підприємств, зобов’язання за якими виконують переданням об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва, є одним із небагатьох дозволених способів інвестувати та фінансувати будівництво об’єктів житла з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб. А от із точки зору бухгалтерського обліку проблем у головбуха забудовника з такими облігаціями, боїмося, може бути дуже багато.

У результаті розподілу загальновиробничих витрат частина з них перевищила норми.
За якою статтею звіту про фінрезультати слід відобразити суму перевищення?
Чи можна включити цю суму до статті інших операційних витрат?

Підприємство отримало від держоргану допомогу на будівництво гуртожитку для біженців. За умовами держфінансування, якщо після закінчення будівництва підприємство вирішить використовувати зведену будівлю у своїй комерційній діяльності, то гроші державі необхідно буде повернути. На дату балансу будівництво тільки розпочалося. Підтвердження намірів використовувати будівлю в комерційній діяльності підприємства наразі немає. Згідно з обліковою політикою інформацію про отримані гранти подають у балансі розгорнуто. Аудитори наполягають на тому, щоб заборгованість за грантом було відображено в складі фінансових зобов’язань із відповідним розкриттям повної інформації в примітках до звіту.
Чи мають рацію аудитори?

З 2021 року наше підприємство перейшло на МСФЗ (дата переходу — 01.01.2020). Минулого року ми отримали державну допомогу для часткового фінансування придбання об’єкта основних засобів. Об’єкт ОЗ придбано, введено в експлуатацію, він амортизується. Частина цільового фінансування «зависла» на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», а частина — на рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів».
Як такі суми відображати в МСФЗ-балансі?

Українське правосуддя не знає меж. У буквальному сенсі. Спираючись на вакханальну «безпрецедентність» свого права та абсолют волі свого судження, українські судді визнають самі себе фахівцями цілковито в усіх питаннях буття: від астрономії до правопису, від топоніміки до педагогіки. У лютому 2021 року вони знову влізли до «посудної крамниці» бухобліку фінінструментів.

За своєю економічною сутністю кошти, отримані в рахунок державної фінансової підтримки підприємства, заведено вважати цільовим фінансуванням. А от мовою МСБО 20 «Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу» це державні гранти. У матеріалі приділимо увагу обліку держпідтримки за міжнародними та національними стандартами.

Так уже історично склалося, що вітчизняні бухгалтери здебільшого тремтять перед необхідністю закладати власні судження в показники фінансової звітності. Але реальність у тому, що від цього нікуди не подітися. Один із найяскравіших прикладів ситуацій, в яких судження є наріжним каменем, — розмежування забезпечень та умовних зобов’язань. Проте й тут є правила, які слугують базою та орієнтиром під час ухвалення рішень.

Чи слід доходи майбутніх періодів відображати у складі капіталу, якщо ми звітуємо за МСФЗ для МСП?

Спілкування з бухгалтерами підприємств, що перейшли на МСФЗ, вказує на те, що багатьом фахівцям складно сприймати визнання доходів і витрат за новим МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами». Особливо турбуються бухгалтери торговельних та виробничих підприємств.
Як поєднати новацію МСФЗ 15 у формі поняття «витрати договору» з попередніми «класичними» знаннями про витрати за НПСБО і навіть за попередніми міжнародними стандартами?

У 2020 році запрацювала державна програма надання фінансової підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9 %» (далі — Програма 5-7-9), правила надання якої регулюються Порядком № 28 1. Проаналізуємо головні норми цього Порядку та поміркуємо над тим, як вести облік таких кредитів.

Чинне керівництво Ради з МСБО, поки спливають останні місяці його повноважень, намагається завершити низку віддавна активних проєктів. Уже в січні з’явився давно обіцяний документ (ED/2021/1), який хоч і не зробить революції у звітності більшості організацій, зате принесе якісно новий підхід у досить цікаву сферу обліку. Ідеться про відображення у звітності величин за відстроченими рахунками, які утворюються внаслідок тарифного регулювання ціноутворення з боку держустанов або інших органів із відповідними повноваженнями.

Дискусії про звітність у сфері сталого розвитку було присвячено організований ECGI 1вебінар-практикум 2, що відбувся в грудні 2020 року.

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 10.02.2021 № 480/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 10.02.2021 № 474/ІПК/99-00-18-04-02-06

Головне управління Державної податкової служби в м. Києві
Індивідуальна податкова консультація від 12.02.2021 № 525/ІПК/26-15-04-03-11

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
Лист від 19.01.2021 № 28/03/1104

Державна установа «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю»
Лист від 08.02.2021 № 02-07/78