Так уже історично склалося, що вітчизняні бухгалтери здебільшого тремтять перед необхідністю закладати власні судження в показники фінансової звітності. Але реальність у тому, що від цього нікуди не подітися. Один із найяскравіших прикладів ситуацій, в яких судження є наріжним каменем, — розмежування забезпечень та умовних зобов’язань. Проте й тут є правила, які слугують базою та орієнтиром під час ухвалення рішень.