Практика МСФЗ 28.10.2019

(коментар до листа МФУ від 12.09.2019 р. № 35210-01-2/22847)

(коментар до листа НКЦПФР від 12.09.2019 р. № 28/02/21257)

Комітет із тлумачень міжнародної фінансової звітності (IFRIC) 17 вересня розглянув одинадцять питань, шість із яких було фіналізовано.
Стисло розглянемо рішення з порядку денного (РПД), які Комітет ухвалив на цій сесії.

Рада з МСБО 26 вересня затвердила довгоочікувані зміни до системи МСФЗ, які стосуються проблеми можливого радикального реформування системи міжбанківських ставок. Про цей проєкт Ради ми вже докладно розповідали нашим читачам1.  Нагадаємо, що наприкінці серпня РМСБО провела спеціальне засідання, присвячене саме цьому проєкту2. І от тепер йому дали зелене світло.

З 24 по 26 вересня Рада з МСБО провела засідання, на яких розглядала кілька поточних питань.
Звернемо увагу читачів на найбільш важливі проєкти, що їх обговорювали міжнародні стандартизатори.

Сергій Кулик із тих експертів, які не дуже часто з’являються в публічному просторі. Втім, до його думки завжди уважно прислухаються авторитетні спеціалісти з обліку та аудиту, а також вітчизняні стандартизатори. Ми вирішили з’ясувати точку зору одного з найкращих фахівців Deloitte щодо деяких поточних та майбутніх проблем сучасної української бухгалтерії.
Пропонуємо читачам не поспішаючи ознайомитися з цим інтерв’ю. Це буде не тільки корисно, але й цікаво.

Олексій Юрійович Радонов — один з найвідоміших у країні бухгалтерів. Член Ради ФПБАУ, керівник Комітету зі стандартів та практики бухгалтерського обліку. Головний бухгалтер невідокремленого структурного підрозділу «Завод керамічної плитки» ТОВ «Епіцентр К». Автор багатьох статей у провідних професійних виданнях та популярний лектор тренінгів. І нарешті, володар титулу «Найкращий бухгалтер України» 2015–2016 років. З таким співрозмовником не може бути нецікаво.

Будівництво нових індустріальних потужностей часто вимагає від замовника сплатити авансові платежі на користь підрядника. Особливо в тих ситуаціях, коли такі угоди передбачають будівництво об’єкта «під ключ». Таке трапляється, наприклад, в разі так званого грінфілд інжинірінгу (greenfield engineering), який зараз вважається одним з найефективніших способів інтенсифікації промислової розбудови та капітального інвестування. Але головбуху слід чітко усвідомлювати, що довгострокове авансування підрядника може стати для нього справжнім професійним челенджем.

Мінфін у «добру путь» відправив Інструкцію з бухобліку ПДВ1. Вона хоч і містила багато суперечливих моментів та безнадійно відставала від сучасності, проте слугувала певним орієнтиром. Радимо не сумувати за нею, а розробити власне положення з обліку ПДВ. Ми ж, у свою чергу, надамо рекомендації з відображення в обліку найбільш проблемних моментів.

Зважаючи на виклик, спричинений появою на бухгалтерському небосхилі КТМФЗ 23 «Невизначеність щодо підходів до податку на прибуток», ми вирішили навести перелік облікових питань, які, з нашої точки зору, характеризуються найвищим ступенем ризику виникнення розбіжностей у тлумаченні податкового законодавства1. Ці проблеми мають найбільший потенціал фіскальних претензій під час оподаткування прибутку підприємств. Якщо керівництво підприємства застосовує податкові розрахунки за моделями, з якими, найімовірніше, не погодяться представники ДПС, наслідки відповідних потенційних суперечностей мають бути відображені в обліку підприємства вже зараз.

У червні 2013 року голова РМСБО Ганс Гугерворст (Hans Hoogervorst) на амстердамській конференції виступив із промовою, в якій фактично оголосив про хрестовий похід проти шаблонних текстів приміток, що не дають корисної інформації користувачам звітності. У серпні 2019 року РМСБО оприлюднила проєкт внесення відповідних змін до МСБО 1 «Подання фінансової звітності»1. Важливість цього проєкту складно переоцінити. Можливо, до деяких майбутніх положень МСБО 1 керівникам підприємств варто дослухатися вже тепер.

Використання у звітах нестандартизованих фінансових показників (так званих альтернативних показників ефективності) за останні два десятиліття стрімко набрало популярності та стало звичайною практикою. Ця обставина спричинює занепокоєння регуляторів та стандартизаторів через велику ймовірність ввести в оману інвесторів та інших користувачів звітності.
Що таке альтернативні показники ефективності? Чому менеджмент воліє подавати їх у звітах? Чи корисні вони для інвесторів? Як на них реагують регулятори та стандартизатори?

Технічний нагляд за судном — це комплекс заходів, що включає ревізію його технічного стану та ремонту, а також передбачає докування. Під час докування очищають днище, фарбують підводну частину судна і за необхідності здійснюють запобіжний, відновлювальний або поточний ремонт, який забезпечує безперебійність плавання судна до наступного ремонту. Це зазвичай потребує суттєвих витрат. Ще одна значна стаття витрат — проведення технічного нагляду за станом судноплавних гідротехнічних споруд та гідротехнічних споруд портів, водних шляхів, морських терміналів, суднобудівних і судноремонтних заводів. Перед бухгалтерами транспортної галузі гостро постає питання відображення таких витрат у бухгалтерському обліку.

ТОВ викуповує 15-відсоткову частку у своєму статутному капіталі в інвестора. До дати продажу інвестор не застосовував до обліку цієї довгострокової інвестиції метод участі в капіталі.
Чи потрібно інвестору визнавати доходи й витрати розгорнуто за цією операцією?

На балансі нашого заводу є гуртожиток. Там тимчасово проживають наші спеціалісти, які приїжджають до нас працювати з інших регіонів країни. Проживання в гуртожитку безкоштовне. Але в разі тривалого проживання працівників з них утримують вартість компенсації комунальних послуг.
Чи слід розглядати цей гуртожиток як інвестиційну нерухомість?
Чи слід витрати, пов’язані з утриманням гуртожитку, включати до операційних витрат?

Підприємство провело дорогий ремонт основних засобів. Вартість ремонту було повністю списано на витрати звітного періоду. Але в директора є побоювання, які ґрунтуються на попередньому досвіді податкових перевірок, що представники податкової служби наполягатимуть на включенні ремонтних витрат до вартості основного засобу та подальшій їх амортизації.
Як нарахувати податок на прибуток у звітному періоді?

У бухгалтерській спільноті з року в рік не стихають дискусії щодо обліку так званих поліпшень основних засобів. Застарілі норми нацстандартів, що базуються на давно скасованих положеннях міжнародних стандартів, та «основані на принципах» нечіткі вимоги чинних МСФЗ — джерело фіскального натхнення для працівників податкової служби. Якщо підприємство здійснило ремонт ОЗ та списало вартість такого ремонту на витрати звітного періоду, то керівництву слід підготуватися до фіскальної атаки.

За радянських часів, коли заклади вищої освіти стали доступнішими для середніх верств населення, диплом позиціонували як необхідну сходинку для кар’єрного зростання. У 90-х роках мережа вишів в Україні значно розширилась, і здобуття «корочки», а то і не одної, поставила собі за мету більшість випускників шкіл. Але останні тенденції на ринку праці змінюють акценти. Чимало роботодавців уже не асоціює наявність вищої освіти із фаховими знаннями і навичками претендентів на посаду. Тож пропонуємо розібратись, куди дує вітер наразі.

Міністерство фінансів України
Лист від 12.09.2019 р. № 35210-01-2/22847

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
Лист від 12.09.2019 р. № 28/02/21257