Практика МСФЗ 22.07.2019

(коментар до ІПК ДФСУ від 07.06.2019 р. № 2598/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

(коментар до ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 04.06.2019 р. № 2538/ІПК/26-15-12-03-11)

(коментар до ІПК ДФСУ від 14.05.2019 р. № 2136/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

На сайті Міністерства фінансів України нарешті з’явився переклад Тлумачення IFRIC 23 «Невизначеність щодо підходів до податку на прибуток».
Про новації та небезпеки цього стандарту ми докладно писали в статті «КТМФЗ 23: податковий виклик», що була надрукована в «Практиці МСФЗ», № 2/2019, с. 12.

У Лондоні 11 та 12 червня проходили засідання Комітету з інтерпретацій (IFRIC). За результатами цих засідань ухвалено чотири рішення з порядку денного. Проаналізуємо зазначені рішення.

Рада з МСБО із 17 по 19 червня проводила засідання. Пропонуємо вашій увазі стислий огляд результатів цих зустрічей.

Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України 20 червня на своїй вебсторінці оприлюднила для обговорення проєкт Позиції № 5 «Щодо обліку активів, отриманих безоплатно»1(далі — Проєкт). Ця тема давно викликає жваві дискусії в професійному товаристві. Висловлюються різні думки та протилежні погляди. Надання рекомендацій в умовах значної контроверсійності вимагає професійної сміливості та відповідальності. Слід віддати належне ФПБАУ— організація наважилася на цей крок. Проаналізуємо висновки та аргументи Проєкту, запропонованого до публічного обговорення.

Today, our interlocutor, Paul Thompson, Director of the European Federation of Accountants and Auditors of Small and Medium Enterprises (EFAA). Mr. Thompson is also a member of the SME Implementation Group, an advisory body to the International Accounting Standards Board, and a member of the Advisory Board on the Business Schools Industry of Nottingham (IAB). Paul Thompson is known as a passionate enthusiast for the development of the global accounting profession.

Сьогодні наш співрозмовник — Пол Томпсон (Paul Thompson), директор Європейської Федерації бухгалтерів та аудиторів малих та середніх підприємств (EFAA). Пан Томпсон також є членом Групи із впровадження МСФЗ для МСП, дорадчого органу Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, а також членом Консультативної ради з питань індустрії бізнес-шкіл Ноттінгемського університету (IAB). Пол Томпсон відомий як палкий ентузіаст розвитку світової бухгалтерської професії.

Сьогодні ми спілкуємося з радником начальника з економічних питань Адміністрації Іллічівського морського порту Марченком Миколою Михайловичем. Микола Михайлович — відомий серед вітчизняних портовиків фінансист, який працював майже чверть століття головним бухгалтером таких стратегічних держпідприємств, як «Чорноморське морське пароплавство», «Морський торговельний порт «Южний», «Одеський морський торговельний порт». Він авторитетний експерт у питаннях специфіки «державного» обліку великих держкомпаній.

Київський форум «Складові довіри до звітності», що відбувся 7 червня, став завершальним у марафоні, який проходив протягом декількох місяців у низці міст України. Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ) — організатор форуму — зуміла залучити до участі більшість провідних фахівців України, що і забезпечило заходу успіх. А своєрідність ракурсу довіри дозволила подивитися на професійні проблеми свіжим поглядом.

Чи можна відображати малоцінні необоротні матеріальні активи у складі запасів підприємства в МСФЗ-Балансі? Подібна практика подання необоротних матеріальних активів із незначною вартістю у Звіті про фінансовий стан (Балансі), дійсно, трапляється. Ба більше, до неї дуже прихильно ставляться і деякі вітчизняні експерти у сфері МСФЗ. Водночас, на думку автора, логічнішим є інший підхід до відображення довгострокових матактивів із несуттєвою вартістю.

Нещодавно в популярній українській бухгалтерській фейсбук-спільноті енергійна аудиторка виклала реальний наказ про облікову політику одного криворізького підприємства. За це їй учасники спільноти віддячили сотнями лайків та десятками поширень. Багато хто вирішив використати цей документ як основу для створення власного наказу про облікову політику.
Ми залишимо поза увагою етичні аспекти цього вчинку. Проте дозволимо собі критично проаналізувати деякі положення зазначеного наказу, адже вони є доволі поширеними в українській практиці як ПСБО-, так і МСФЗ-звітування.

Тим, хто працює з МСБО 41 «Сільське господарство», не треба пояснювати, що ідеологія цього стандарту міцно укорінена в домінуванні оцінки за справедливою вартістю. Це альфа й омега сучасного сільгоспобліку. На справедливу вартість сільгоспактивів впливає багато факторів, і користувачам фінансової звітності цікаво аналізувати відповідні впливи. Їм може допомогти головбух сільськогосподарського підприємства.

Чи має право підприємство, яке для складання фінансової звітності використовує МСФЗ для МСП, подавати проміжну фінзвітність у складі Балансу та Звіту про фінрезультати?

На курсах з МСФЗ нам сказали, що з цього року забудовники вже не повинні відносити відсотки за кредитами до собівартості багатоквартирних будинків. Чи слід із залишків незавершеного будівництва тепер виключити ті відсотки, які були раніше капіталізовані?

Чи слід дисконтувати суму довгострокової безпроцентної фінансової допомоги, наданої іншому підприємству, від якого ми не отримуємо виручки?

Під час переходу від системи національного бухрегулювання до міжнародних стандартів фінзвітності інколи з’ясовується цілковита недоречність та методологічна суперечливість деяких приписів українських стандартів. Це можна побачити, уважно розглядаючи схеми нарахування забезпечень. Проаналізуємо приклад із практики.

Питання про те, чи необхідно дисконтувати заборгованість, — одне з традиційних питань, що завжди хвилюють українське бухгалтерське товариство. Останні два роки за цю проблематику із властивою їм наполегливістю та креативністю взялися податківці. До добра це, як і слід було очікувати, нікого не довело. Судові чвари не вщухають, корпоративні лоєри бідкаються, а головбухи розводять руками.

Бухгалтери, виховані в ПСБО-традиції, майже не звертають уваги на необхідність дисконтування боргових статей. Тому входження до єпархії МСФЗ для них іноді буває болісним. Щоби швидко зорієнтуватися в загальних алгоритмах дисконтування, слід зважити на деякі особливості МСФЗ 9 «Фінансові інструменти».

На лондонській конференції Фундації МСФЗ 20 червня виступав Голова Ради з МСБО Ганс Гугерворст (Hans Hoogervorst). На деякі тези його виступу ми би звернули увагу наших читачів.

У червні Рада з МСБО оприлюднила на своєму сайті звіт про засідання Групи з ринків, що розвиваються (Emerging Economies Group — EEG), яке відбулося в березні 2019 року в Буенос-Айресі. Зазначену Групу Рада з МСБО утворила у 2011 році на вимогу лідерів країн «Великої двадцятки». Вона займається аналізом МСФЗ з точки зору тих країн, які світовий істеблішмент ще не розглядає як достатньо розвинені. Зупинимось на кількох аспектах аналізу EEG стосовно поточних проєктів, що перебувають на стадії обговорення Радою з МСБО.

Рада з МСБО 26 червня оприлюднила проєкт внесення змін до МСФЗ 17 «Страхові контракти». Надамо читачам стислу інформацію з цього приводу.

Державна фіскальна служба України
Індивідуальна податкова консультація від 07.06.2019 р. № 2598/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві
Індивідуальна податкова консультація від 04.06.2019 р. № 2538/ІПК/26-15-12-03-11

Державна фіскальна служба України
Індивідуальна податкова консультація від 14.05.2019 р. № 2136/6/99-99-15-02-02-15/ІПК