Журнали

Практика МСФЗ
Практика МСФЗ 27.07.2020
7

Тема номера


Закон суперечить МСФЗ: як вибратися з нормативної пастки?

Якщо вимоги МСФЗ суперечать вимогам українського законодавства, головбух потрапляє в нормативну халепу. На початку цього року ми вже розглядали цю проблему, коли йшлося про облікові особливості концесійних угод1. Тепер, у ході бурхливого обговорення проєкту позиції № 8 ФПБАУ дискусія розгорілася навколо обліку оренди цілісних майнових комплексів (ЦМК): чи можна застосовувати МСФЗ 16 «Оренда», коли спеціальні бухгалтерські приписи національного законодавства2йому суперечать?

«Практика МСФЗ», № 1/2020, с. 50, 54, 55, 57.
Взимку цього року правовий регламент оренди державного майна змінився, але підзаконні акти все ще висувають вимоги до обліку, які базуються на застарілих нормах.

Цілком можливо, що такі диспути будуть виникати й надалі. Це означає, що бухгалтерській спільноті вкрай необхідно проаналізувати проблему в комплексі. Тому ми звернулися до провідних фахівців з проханням надати відповідь на таке загальне запитання:

Чим має керуватися бухгалтер, який складає фінансову звітність за МСФЗ, у разі суперечності між вимогами МСФЗ, які застосовують в Україні, та нормами іншого українського законодавства?

Перший коментар надав відомий правник-міжнародник, один із найавторитетніших вітчизняних знавців законодавства ЄС. Інші коментарі надали знані експерти фінансово-економічного профілю. Таким чином, наші читачі мають змогу розглянути цю складну проблему з різних точок зору.

Новинарня

Червень: три фіналізації (c. 13)

Комітет з інтерпретацій міжнародної фінзвітності (IFRIC) 16 червня остаточно затвердив три рішення з порядку денного, в яких розглянуто проблемні питання обліку операцій зворотної оренди, податку на прибуток та нематеріальних активів.

РМСБО: червнева сесія (c. 15)

З 23 до 25 червня Рада працювала у віддаленому режимі, але плідно. Було розглянуто кілька поточних питань.
Деякі з них, ми певні, варті уваги наших читачів.

«Страхова» ревізія (c. 16)

Рада з МСБО 25 червня затвердила зміни до МСФЗ 17 «Страхові контракти» та до МСФЗ 4 «Страхові контракти».
Обсяг правок вельми значний — майже півтори сотні сторінок. Тому страховикам варто ретельно їх вивчити.

FRS for SMEs: погляд з України (c. 17)

Українська бухгалтерська платформа малого та середнього бізнесу (SME Ukrainian Accounting NvD Platform) 24 червня спрямувала до Фундації МСФЗ свої пропозиції щодо удосконалення МСФЗ для МСП.

Авторитет

«В ідеалі суспільство повинно сприймати професію як найважливішу в боротьбі з корупцією та відмиванням грошей» (c. 18)

Діяльність Міжнародної федерації бухгалтерів (International Federation of Accountants (IFAC)) значно активізувалася. Ми бачимо важливі ініціативи у сферах глобалізації звітування, боротьби з фінансовою злочинністю, поширення ESG-підходів, удосконалення SME-обліку.
Своїми думками щодо актуальних проблем розвитку бухгалтерської професії ділиться з нашими читачами директор з якості та розвитку IFAC Джозеф Брайсон (Joseph Bryson).

«Ideally, society should see the profession as crucial to the fight against corruption and money laundering» (c. 18)

The activities of the International Federation of Accountants (IFAC) have intensified, and we see important initiatives in the areas of globalization of reporting, the fighting against financial crime, the dissemination of ESG-approaches, and the improvement of SME accounting.
Joseph Bryson, IFAC's Director of Quality and Development, shares his thoughts on current issues in the development of the accounting profession.

«That would be best done by the IFRS Foundation» (c. 20)

In May, ACCA published an extremely interesting report «Insights into integrated reporting 4.0: The story so far», which analyzed the integrated reports of 48 of the world's leading companies. The author of this report is Richard Martin, Head of Corporate Reporting, ACCA, who has made a critical diagnosis of the current state of the integrated reporting system. On June 10, ACCA released Richard Martin's comments on the need to radically update the EU Directive on Non-Financial Reporting (NFRD). In particular, it was pointed out the need to create a principle-based standard for non-financial reporting,  and introducing external assurance of non-financial data.
We are glad that Richard Martin kindly agreed to explain some matters for our readers.

«Найкраще це зробила би Фундація МСФЗ» (c. 20)

У травні АССА опублікувала надзвичайно цікавий звіт «Огляд інтегрованої звітності 4.0: поки що оповідання», в якому проаналізовано інтегровану звітність 48 провідних світових компаній. Автором цього звіту є голова напряму корпоративної звітності АССА Річард Мартін (Richard Martin), який поставив критично обґрунтований діагноз сучасному стану системи інтегрованого звітування. АССА 10 червня оприлюднила коментарі Річарда Мартіна щодо необхідності радикально оновити Директиву ЄС із нефінансової звітності (NFRD). Зокрема, було вказано на необхідність створити стандарт із нефінансової звітності, який має бути заснованим на принципах, та на доцільність запровадження зовнішнього підтвердження нефінансових показників.
Ми раді, що Річард Мартін люб’язно погодився пояснити деякі питання для наших читачів.

Досвід & судження

Закон суперечить МСФЗ: як вибратися з нормативної пастки? (c. 22)

Якщо вимоги МСФЗ суперечать вимогам українського законодавства, головбух потрапляє в нормативну халепу. На початку цього року ми вже розглядали цю проблему, коли йшлося про облікові особливості концесійних угод1. Тепер, у ході бурхливого обговорення проєкту позиції № 8 ФПБАУ дискусія розгорілася навколо обліку оренди цілісних майнових комплексів (ЦМК): чи можна застосовувати МСФЗ 16 «Оренда», коли спеціальні бухгалтерські приписи національного законодавства2йому суперечать?

«Практика МСФЗ», № 1/2020, с. 50, 54, 55, 57.
Взимку цього року правовий регламент оренди державного майна змінився, але підзаконні акти все ще висувають вимоги до обліку, які базуються на застарілих нормах.

Цілком можливо, що такі диспути будуть виникати й надалі. Це означає, що бухгалтерській спільноті вкрай необхідно проаналізувати проблему в комплексі. Тому ми звернулися до провідних фахівців з проханням надати відповідь на таке загальне запитання:

Чим має керуватися бухгалтер, який складає фінансову звітність за МСФЗ, у разі суперечності між вимогами МСФЗ, які застосовують в Україні, та нормами іншого українського законодавства?

Перший коментар надав відомий правник-міжнародник, один із найавторитетніших вітчизняних знавців законодавства ЄС. Інші коментарі надали знані експерти фінансово-економічного профілю. Таким чином, наші читачі мають змогу розглянути цю складну проблему з різних точок зору.

Going concern та чисті активи (c. 30)

Пандемія нагадала бухгалтерам про один з найголовніших концептів сучасного обліку — припущення про безперервність діяльності (going concern). Фактично МСФЗ вимагають складати звітність з огляду на оптимістичний прогноз щодо подальшого існування компанії. А от що робити, коли підстав для такого оптимізму бракує, міжнародні стандарти не говорять. Тому наприкінці минулого року експерти Групи країн, економіки яких розвиваються (Emerging Economies Group), запропонували Раді з МСБО збагатити систему МСФЗ вказівками щодо складання звітності на «небезперервній» основі (non-going concern basis). Як там воно буде, поки що не дуже ясно. Але українським головбухам, аналізуючи дотримання принципу going concern, не слід забувати про деякі настанови національного законодавства.

Фідбек

Невідшкодований ПДВ в орендаря: бухускладнення (c. 32)

Якщо орендар не є платником ПДВ, то як йому обліковувати «вхідний» ПДВ з орендної плати: відносити такі суми на витрати відповідних звітних періодів чи включати до собівартості активу з права користування?

Криптоемітент (c. 34)

Підприємство є емітентом криптовалюти. Частину загального заявленого обсягу криптовалюти виведено в обіг на біржовий майданчик. На звітну дату за частину криптовалюти, виведеної в обіг, покупці сплатили емітенту кошти. Жодних зобов’язань ані перед покупцями, ані перед біржовим майданчиком емітент криптовалюти не має. Покупці криптовалюти не мають прав на управління емітентом, на отримання доходів від його діяльності і на частку в активах емітента в разі його ліквідації.
Як відобразити в МСФЗ-звіті емітента зазначені операції?

Ліцензія на використання спецбухПЗ: НМА чи витрати періоду? (c. 36)

Наше підприємство придбало кілька доволі дорогих невиключних ліцензій на використання примірників спеціалізованого програмного забезпечення для ведення бухгалтерського та управлінського обліку строком на два роки (установлюють фахівці фінансового відділу). Наш аудитор вважає некоректним облік такого програмного забезпечення як об’єкта нематеріальних активів, оскільки можливість його відчуження не передбачена користувацькою ліцензією, тобто об’єкти не є ідентифікованими. Тому, на його думку, витрати на придбання таких програм необхідно визнати як витрати в періоді їх здійснення (параграф 10 МСБО 38 «Нематеріальні активи»).
Чи слід нам списати всю вартість ліцензій на зменшення фінансового результату звітного періоду?

Телевізор для реклами: витрати періоду чи основний засіб? (c. 38)

На вході в приміщення підприємство встановило великий екран (телепанель), на якому демонструються рекламні відео продукції та послуг цього підприємства. Для інших цілей екран не використовують. Вартість цього телеекрану є значною, а очікуваний строк корисного використання — 5 років.
Чи потрібно вартість придбання і встановлення негайно визнавати витратами звітного періоду?
Чи такий об’єкт варто відображати в балансі як необоротний актив?

Податкове планування

«Справедливе» свавілля: оціночні ноу-хау податківців (c. 41)

Про наступ ДПС на фронті справедливої оцінки фінансових активів ми писали у вересні минулого року1. А в квітні цього року проблеми оцінки цінних паперів на сторінках нашого журналу докладно коментував А. Чиркін2, один із провідних вітчизняних фахівців у галузі оцінки. Його коментарі підтвердили непрофесійність підходів, які застосовують працівники податкової служби, самостійно оцінюючи справедливу вартість деяких фінінструментів.

«Практика МСФЗ», № 9/2019, с. 51.
«Практика МСФЗ», № 4/2020, с. 26.

На жаль, практика аматорсько-фіскальних дооцінок удосконалюється. Схоже, податківцям сподобалося вправлятись у «справедливому» волюнтаризмі, і вони випробовують на платниках податків нові озброєння.
Про один з епізодів цієї затяжної баталії ми хочемо розповісти нашим читачам.

МСФЗ для початківців

Похідні інструменти в системі МСФЗ: визнання, оцінка та подання (c. 43)

У статті «Похідні інструменти — це цікаво. Сутність деривативів»1ми розглядали сутність деривативів, їхні види та призначення, місце в економічній системі.
Тепер розглянемо, як згідно з МСФЗ слід визнавати, оцінювати та відображати у звітності похідні інструменти.

«Практика МСФЗ», № 6/2020, с. 49.
Звітність за сегментами: ПСБО vs МСФЗ (c. 47)

Надання інформації за сегментами існує як у національних, так і в міжнародних стандартах, відповідно, за традицією нашої рубрики цікаво порівняти їхні норми.
Отже, предметом розгляду цієї статті стануть ПСБО 29 «Фінансова звітність за сегментами» та МСФЗ 8 «Операційні сегменти».

IFRS for SMEs

Звіт про фінансовий стан МСП: структура та інформаційне наповнення (c. 60)

Базовим фінансовим звітом підприємства є баланс (звіт про фінансовий стан), який систематизує інформацію про майновий стан підприємства. Значення цього звіту для користувачів не можна недооцінювати, адже він показує як обсяг залучених підприємством коштів, так і напрями їх вкладення у відповідні ресурси. Ліквідність, платоспроможність, фінансова стійкість — усі ці показники користувачі можуть оцінити, вивчаючи баланс підприємства.
Про особливості складання балансу для МСП порівняно зі звітом про фінансовий стан, який подають за вимогами МСБО 1 «Подання фінансової звітності», поговоримо далі.

Основні засоби на продаж: без припинення амортизації (c. 62)

Наше підприємство для складання фінансової звітності використовує МСФЗ для МСП. Ситуація з пандемією, викликаною COVID-19, призвела до скорочення обсягів виробництва. Як наслідок, ми вимушені продати частину обладнання цеху. На сьогодні воно готове для продажу та фактично не використовується.
Чи слід припинити нарахування амортизації на такі основні засоби?

Додаткові матеріали

Документи та скорочення номера (c. 3)
Щодо використання мінімально допустимого строку амортизації до об’єктів основних засобів (c. 4)

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 12.06.2020 р. № 2410/6/99-00-05-05-02-06/ІПК

Щодо нарахування амортизації у податковому обліку на основні засоби та нематеріальні активи (c. 7)

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 01.06.2020 р. № 2259/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Щодо нарахування амортизації на виробничі основні засоби, які тимчасово не використовуються (c. 7)

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 03.06.2020 р. № 2287/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Щодо відображення фінансових інструментів у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в умовах невизначеності, що виникла внаслідок коронавірусу (c. 9)

Національний банк України
Лист від 05.05.2020 р. № Р/60-0005/21959

Щодо подання платником податку на прибуток підприємств контролюючому органу фінансової звітності та аудиторського звіту (c. 12)

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 09.06.2020 р. № 2356/6/99-00-05-05-02-06/ІПК

Календар бухгал­тера
30.11.20

ЄСВ із зарплати (доходу) за жовтень 2020 року (гірничі підприємства)

Авансовий внесок з туристичного збору за листопад 2020 року

ПДФО та ВЗ з нарахованого, але не виплаченого доходу за жовтень 2020 року

ПДВ за жовтень 2020 року

Акцизний податок за жовтень 2020 року

Плата за землю за жовтень 2020 року

Рентна плата за жовтень 2020 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку