Журнали

Практика МСФЗ

Практика МСФЗ 26.06.2023

6-7

Тема номера


Що якщо? Облік боргових фінансових зобов’язань за справедливою вартістю

Сьогодні завершуємо цикл публікацій, у яких досліджуємо порядок обліку фінансових інструментів, за якими обрано рідкісні або навіть дещо екзотичні варіанти оцінювання.
Так, боргові фінансові зобов’язання зазвичай обліковують за амортизованою собівартістю. Але є можливість (принаймні теоретична) їх обліку за справедливою вартістю.
Коли таке можливо та як це робити? Подивімося.

Офіціоз

Курсові різниці в операціях із засновниками (c. 4)

(коментар до роз’яснення Комітету із практики бухгалтерського обліку та звітування ФПБАУ «Щодо відображення курсових різниць, які виникають унаслідок перерахунку зобов’язань перед засновниками в разі зменшення капіталу підприємства та нарахування дивідендів» від 19.05.2023 № 3-ПСБО)

Світлана Куртенок

Новинарня

Червневе засідання КТМФЗ (c. 9)

Комітет із тлумачень 6–7 червня збирався на засідання.
За доброю традицією ознайомимо читачів з рішеннями порядку денного.

Анна Хомюк
Рада сталого розвитку: нові стандарти (c. 11)

У Лондоні 26 червня на щорічній конференції Фонду МСФЗ презентовано перші два стандарти, які стосуються розкриття інформації про сталий розвиток компаній.

Анна Хомюк
Червневе засідання РМСБО (c. 12)

Рада з МСБО зустрічалася 20–22 червня 2023 року для традиційного обговорення змін і поправок до стандартів.
Познайомимо читачів з найцікавішими рішеннями.

Анна Хомюк
Воєнні «пільги»: за лаштунками комітету ФПБАУ (c. 14)

У травні 2023 року ВРУ нарешті врегулювала питання про звільнення компаній із зони бойових дій від сплати майнових податків, екоподатку та МПЗ.
У головбухів питання про коригування вже нарахованих і сплачених зобов’язань стало руба.
Чи відображати це як коригувальну подію після звітного періоду (у травні ще не всі затвердили звітність до випуску)? Можливо, це зміна облікової політики? Чи оцінки? Запитань багато.
Зважаючи на актуальність питання та те, що навряд РМСБО чи КТМФЗ викладуть своє бачення ситуації, Комітет із практики бухгалтерського обліку та звітування ФПБАУ вирішив розробити позицію. Наразі вона перебуває на затвердженні у ФПБАУ, і, чесно кажучи, ми не знаємо, коли та чи буде вона затверджена, проте вважаємо, читачам має бути цікаво знати міркування фахівців та бачити, що відбувається за лаштунками комітету.

Анна Хомюк

Авторитет

Визнання АССА в Україні з аудиту: чого чекати далі? (c. 16)

Нещодавно АССА отримала офіційне визнання. ОСНАД оновив перелік професійних організацій, сертифікат (диплом) яких свідчить про високий рівень відповідних знань з МСФЗ. Серед цих організацій — АССА.
Що це означає для аудиторів та студентів, нашим читачам розкаже Агнешка Ярош, голова АССА Польщі, України та країн Балтії.

Агнешка Ярош

Досвід & судження

Що якщо? Облік боргових фінансових зобов’язань за справедливою вартістю (c. 19)

Сьогодні завершуємо цикл публікацій, у яких досліджуємо порядок обліку фінансових інструментів, за якими обрано рідкісні або навіть дещо екзотичні варіанти оцінювання.
Так, боргові фінансові зобов’язання зазвичай обліковують за амортизованою собівартістю. Але є можливість (принаймні теоретична) їх обліку за справедливою вартістю.
Коли таке можливо та як це робити? Подивімося.

Ольга Значкова

Фідбек

Придбання цілісного майнового комплексу (c. 22)

Компанія придбаває цілісний майновий комплекс. Нормами якого стандарту слід користуватися під час оприбуткування?

О. Паненко
Поперед батька в… облік (c. 23)

Компанія будує адміністративну будівлю для власного використання.
Користуватися будівлею з наміченою метою ще не можна, але система опалення вже готова до використання й буде запускатися цієї осені для підтримання будівлі в належному стані.
Чи можливо визнати актив у формі системи опалення раніше, ніж буде введено в експлуатацію власне будівлю?

А. Крамаренко
Операційна оренда → фінансова суборенда (c. 24)

Компанія орендує офісне приміщення строком на 5 років.
Частину приміщення планує здати в суборенду на 3 роки.
Чи дійсно така суборенда буде кваліфікуватися як фінансова?

А. Крамаренко

Податкове планування

Алгоритм перенесення минулорічних податкових збитків ВПП на прикладі (c. 25)

Підприємство включене до Реєстру великих платників податків ще з 2021 року.
За результатами 2021 року в декларації з податку на прибуток підприємство мало накопичені збитки на суму 778 988 445 грн.
У додатку РІ до декларації за 2022 рік підприємство відобразило 50 % збитків на суму 389 494 223 грн.
У результаті в декларації з податку на прибуток за 2022 рік знову було отримано від’ємне значення об’єкта оподаткування (збитки) в сумі 371 073 437 грн.
Водночас фінансовий результат до оподаткування в рядку 02 декларації за 2022 рік становив 28 822 800 грн, а різниці в рядку 03 декларації за 2022 рік — 399 896 237 грн.
Яку суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років підприємство має включити до додатка РІ до декларації з податку на прибуток за І квартал, півріччя, 9 місяців 2023 року та за 2023 рік?

Алевтина Поліщук

IMHO

Інвестиції та спільна діяльність (c. 28)

Серед найпоширеніших варіантів залучати інвестиції є договори про концесію та договори про спільну діяльність. Ми не будемо зупинятися на договорах про концесію та суперечливості Закону України «Про концесію» та Тлумачення КТМФЗ 12 «Угоди про концесію послуг», а також ПКТ-29 «Угоди про концесію послуг: розкриття інформації».
Цій темі присвячено матеріали в журналі «Практика МСФЗ» «Концесія по-українськи та МСФЗ: де правда?» (№ 1, 2020), «Укрконцесія: Закон vs КТМФЗ» (№ 12, 2019).
Як показує практика, ці розбіжності не сприяють залученню інвестицій, зокрема закордонних, як у довоєнний період, так і тепер.

Також зауважимо, що для державних підприємств передання в оренду основних засобів не привабливе, бо значну частку орендних платежів перераховують у бюджет.
Зупинимося на договорах про спільну діяльність, які також не знайшли широкого поширення через тиск, який створюють перевіряльники, перевіряючи спільну діяльність. Спільній діяльності в Україні присвячено главу 77 «Спільна діяльність» ЦКУ, розділи ПКУ та інші законодавчі й нормативні акти.

Микола Марченко
Власники та прощені борги (c. 31)

Власник (частка — 100 %) надав нам поворотну фінансову допомогу.
Згодом ухвалили рішення про продаж нашої компанії. Частиною угоди між старим і новим власником стала домовленість, що борг щодо наданої фінансової допомоги прощається нам.
Чи маємо ми право відобразити прощення боргу через капітал? Адже домовленості щодо прощення боргу досягнуто під час продажу.

О. Паненко
Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку