Практика МСФЗ 26.09.2022

(коментар до Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”» від 19.07.2022 № 2435-IX)

Мінфін на початку року змусив добряче нервуватися компанії, які застосовують МСФЗ для МСП.
Досить довго на сайті Мінфіну, у розділі «Переклад міжнародних стандартів фінансової звітності 2021 року», не було розміщено переклад МСФЗ для малих та середніх підприємств.

Комітет із тлумачень досить плідно попрацював на засіданні у вересні.
На розгляд РМСБО було подано кілька РПД та розглянуто інші нагальні питання.

РМСБО 22 вересня внесла вузькоспеціалізовані поправки до МСФЗ 16 «Оренда».
Вони стосуються угод щодо продажу зі зворотною орендою.

Харків — «залізобетон».
Наш східний форпост тримається. Ба більше, у місті продовжують працювати заклади вищої освіти.
Не виняток і Харківський економічний університет. Харківці знають його як «Інжек».
ХНЕУ ім. С. Кузнеця випустив у світ багато відомих економістів, бухгалтерів та топменеджерів.
Пишаюся називати заклад alma mater і я.
Як війна вплинула на вступну кампанію та освітній процес, наші читачі можуть дізнатися з матеріалу.

Декому здається, що «зелене» будівництво в Україні — це примарне й далеке майбутнє, а дехто вже нині реалізує амбітні екопроєкти.
Сьогодні поділимося з нашими читачами історією відкриття першого «зеленого» супермаркету «Сільпо».

Цього року, на жаль, процес подання фінансової звітності за 2021 рік і проміжної звітності за 2022 рік затягнувся через воєнний стан.
Багато підприємств досі так і не фіналізувало річну звітність за 2021 рік, чекаючи на завершення воєнного стану.
Однак є й такі, хто вже склав та опублікував річну звітність за 2021 рік і зараз складає вже проміжну звітність за 2022 рік.
Саме до них передусім хотілося б звернутися з деякими нагадуваннями щодо особливостей проміжної фінансової звітності за МСФЗ та типових помилок, які виникають під час її складання. Та й усім іншим підприємствам ці нагадування не будуть зайвими, адже рано чи пізно їм теж доведеться знову взятися за свою проміжну звітність.

Погіршення економічних умов веде до зростання пропозицій із продажу бізнесів.
Підприємства намагаються позбутися тих напрямів діяльності, які вони не можуть «витягнути» у скрутні часи.
Але попит на такі активи невисокий. Отже, ціни на них низькі. 
Іноді вони значно нижчі за балансову вартість активів, виставлених на продаж.
Для власників це прикрість, а для головбуха — додатковий головний біль.
Адже приписи стандартів за таких обставин видаються надзвичайно заплутаними.

З жовтня починається пора річної інвентаризації.
На жаль, у багатьох підприємств активи й досі перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Відповідно, доступ до них обмежений, а отже, й обмежена можливість проводити річну інвентаризацію.
Подивімося, як цю інформацію слід оформити, зважаючи на МСФЗ-вимоги.

У серпневому номері «Практики МСФЗ» опубліковано інтерв’ю з Олесею Ододюк, яка посіла перше місце з ДипІФР у червневій сесії АССА, де Олеся розповіла про особливості підготовки за теперішніх воєнних реалій.
Це інтерв’ю і спонукало мене до написання цієї короткої замітки, як ескалація війни вплинула на діяльність АССА.

Компанія працює у сфері e-commerce B2B. Ми розробили два застосунки для Android.
Один — для клієнтів: вони можуть розміщувати свої замовлення та стежити за виконанням.
Другий — для водіїв, які можуть займатися трекінгом доставок.
Чи можемо ми визнати такі застосунки як НМА?

Методика формування резерву очікуваних кредитних збитків, як правило, є елементом облікової політики в частині конкретних критеріїв, які дозволяють ідентифікувати значне підвищення кредитного ризику та дефолт, і не тільки.
Традиційно одним із таких критеріїв є період прострочення платежу.
І МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» має в цьому питанні конкретні вимоги.

Практика МСФЗ зараз як ніколи зацікавлена в підтримці українських експертів.
Отримати роботу в міжнародній компанії — можливість, якою не варто нехтувати, тому вважаємо, що інформація про захід буде надзвичайно актуальна нашим читачам.

Інвестори дедалі частіше вимагають високоякісної, прозорої, надійної та порівнюваної звітності компаній про клімат та інші екологічні, соціальні й управлінські питання (ESG).
У листопаді 2021 року Фонд МСФЗ оголосив про створення нового органу — Ради з міжнародних стандартів сталого розвитку (International Sustainability Standards Board, далі — ISSB), щоб допомогти задовольнити цей попит.
У березні 2022 року ISSB опублікувала проєкти двох стандартів розкриття інформації про сталий розвиток. ISSB, розробляючи стандарти, врахувала, що формат розкриття буде цифровий (XBRL), тому у травні 2022 року було опубліковано проєкт Таксономії розкриття інформації про сталий розвиток за МСФЗ (IFRS Sustainability Disclosure Taxonomy).
У цій статті розглянемо, що нового дадуть такі стандарти та яку роль відіграє Таксономія розкриття інформації про сталий розвиток за МСФЗ в системі сталого звітування.