Практика МСФЗ 25.11.2019

(коментар до ІПК ДПСУ від 01.10.2019 р. № 504/6/99-00-07-02-02-15/ІПК)

(коментар до ІПК ДПСУ від 07.10.2019 р. № 621/6/99-00-07-02-02-15/ІПК)

(коментар до листа НКЦПФР від 03.10.2019 р. № 28/02/22847)

З 22 по 24 жовтня Рада з МСБО проводила свої планові засідання, на яких розглядала питання поточної стандартизації.
Стисло познайомимо наших читачів з ухваленими рішеннями та деякими планами в царині МСФЗ-стандартизації.

В останній день жовтня в Києві відбувся Tax connections Day.
На форумі виступало багато відомих фахівців, які аналізували різні аспекти сучасного оподаткування та пропонували свої рецепти вирішення найбільш пекучих фіскальних проблем.

Близько 500 власників і керівників провідних компаній, авторитетних суспільних і державних діячів зібралися 24 жовтня цього року в Києві на VI форумі «Диригенти змін». Тема цьогорічної зустрічі — «Довіра. Партнерство. Відповідальність».
Організатор — компанія Deloitte Ukraine — запропонував знайти вихід із кризи довіри і шлях до синергії бізнесу, держави й суспільства. Спікери чотирьох панельних дискусій та воркшопу обговорювали значення довіри, ділились рецептами успіху.
Ключові інсайти цьогорічного форуму пропонуємо до вашої уваги.

Наш сьогоднішній співрозмовник — Сергій Рогозний, аудитор, відомий тренер та автор багатьох публікацій у найкращих бухгалтерських виданнях.
Окрім того, пан Сергій — авторитетний громадський діяч: він очолює Комітет з фінансів Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України та є одним із небагатьох справжніх активістів, які не шкодують свого часу та енергії заради розбудови професії.

Сплата кредитору додаткових платежів під час отримання позики — досить поширене явище. У кредитних угодах такі платежі називають по-різному. Тому головбуху позичальника важливо адекватно оцінити економічний зміст виплаченої компенсації. Проаналізуємо ситуацію: підприємство залучає довгострокову гривневу позику для фінансування поточної діяльності на три роки під 17 % річних. Отримуючи кошти, позичальник додатково сплачує кредитору комісію за надання позики, зокрема за оцінку кредитоспроможності позичальника. Умови кредитування відповідають ринковим. Як обліковувати таку позику та комісію, якщо підприємство складає фінансову звітність за МСФЗ?
Знайдемо відповідь на це запитання.

Питання держсубсидій — це завжди питання надто делікатні.
Тому, аналізуючи їх, потрібно бути вкрай обережним.
Головбух має усвідомлювати, що його професійні судження в цій сфері, можливо, ретельно вивчатимуться такими специфічними користувачами звітності, як правоохоронці та держаудитори.

Завершується 2019 рік, який став для багатьох підприємств, що звітують за МСФЗ, першим роком, коли угоди з операційної оренди активів належало обліковувати на балансі орендаря.
Вийшли десятки публікацій, однак більшість із них обходила проблемне питання врахування ПДВ в орендних операціях. І бухгалтери-практики самостійно визначаються з підходами, тим більше, що МСФЗ 16 «Оренда» дає широку свободу професійному судженню.
І все ж таки наше професійне судження має бути в межах, дозволених самими стандартами.

Орендні відносини для орендаря перебувають на стику операцій, що регулюються МСБО 16 «Основні засоби» та МСБО 38 «Нематеріальні активи»: коли передаються практично всі ризики та вигоди — актив визнаємо як власний основний засіб, якщо не передаються — то буде нематеріальне право використання, яке визнається в балансі лише у виключних випадках (наприклад, в угодах з придбання бізнесу з недооціненою орендою або за угодами емфітевзису в сільському господарстві).
Але на відміну від зазначених стандартів, новий МСФЗ 16 «Оренда» не містить жодної згадки про можливість капіталізувати витрати, пов’язані з поліпшенням орендних активів. Ще й з МСБО 16 тепер вилучено параграф 4, який містив згадку про можливість поширювати правила обліку ОЗ на орендовані активи.
Та чи дійсно тепер підприємства не мають права капіталізувати витрати на поліпшення активів з права користування майном?

З початку 2019 року бурхлива хвиля запитань щодо застосування МСФЗ 16 «Оренда» тільки наростає. Розглянемо один із прикладних аспектів складання звітності відповідно до нових вимог.
Якщо компанія веде облік за МСФЗ, укладаючи з орендодавцем довгострокові договори, у головбуха виникає просте запитання: в якій статті (на якому рахунку) правильно відображати актив з права користування, що визнається за МСФЗ 16, та як відповідні суми наводити в Балансі — серед основних засобів, нематеріальних активів чи будь-яких інших активів?

У матеріалі «Консолідована та комбінована фінансова звітність: зведені чи рідні сестри?» // «Практика МСФЗ», № 8/2019, с. 43, ви дізналися лише про верхівку айсберга. Йдеться про види фінзвітності. У тих, хто звітує за нацстандартами, вибір був не дуже-то й великий, а от «міжнародникам» є, де розгулятися.
У сьогоднішньому матеріалі поговоримо про спільне та відмінне в окремій та індивідуальній звітності.

Наша компанія, що складає фінансову звітність за МСФЗ, отримала позику на певний строк за ставкою відсотка, суттєво вищою за ринкову (кредитор не є власником позичальника, ринкову ставку оцінювали за даними наявного ринку подібних запозичень).
Як відобразити в обліку визнання такої позики?

З якою періодичністю та в якому складі мають подавати звітність підприємства, що звітують за МСФЗ?

Не завжди постачальники вчасно надають покупцю всі необхідні документи на товар. Проблема в бухгалтерії покупця виникає тоді, коли товар фактично прийнято, а документи постачальника, в яких зазначено фактичну ціну товару, десь «вештаються». Усе ускладнюється, якщо фінзвіт складати вже треба, а документів від продавця все ще немає. Обговорення проблеми «бездокументарних» активів — вічна тема диспутів серед бухгалтерських мас.
Додамо своїх 10 копійок у дискусію, яка ніяк не вщухне.

Знайомитися з порівнянням норм ПСБО та МСБО на наших сторінках — для вас уже не новинка.
У цьому номері продовжимо цю традицію та звернемося до нематеріальних активів, а точніше до ПСБО 8 «Нематеріальні активи» та МСБО 38 «Нематеріальні активи».
Попри те, що базові підходи обох стандартів схожі, у них знайдеться сила-силенна відмінностей, про найяскравіші з яких розповімо в цьому матеріалі.

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 01.10.2019 р. № 504/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 07.10.2019 р. № 621/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
Лист від 03.10.2019 р. № 28/02/22847