Журнали

Практика МСФЗ

Практика МСФЗ 28.09.2020

9

Тема номера


Зміни до МСБО 1: класифікація зобов’язань

Класифікація активів та зобов’язань як поточних (короткострокових) та непоточних (довгострокових) на перший погляд здається доволі простим питанням. Усе, що має строк погашення до одного року (чи протягом операційного циклу, якщо він довший), є поточним, а більше одного року — непоточним. Однак, як часто буває, диявол ховається в деталях, і час від часу така класифікація, особливо зобов’язань, завдає чимало клопоту підприємствам та їхнім аудиторам. Не в останню чергу цей клопіт був викликаний недостатньо чіткими формулюваннями в МСБО 1 «Подання фінансової звітності», який, власне, визначає принципи віднесення активів та зобов’язань до поточних та непоточних.

Офіціоз

Зустрічаємо трійцю (c. 4)

(коментар до Позиції ФПБАУ «Щодо визнання у фінансовій звітності, складеній за МСФЗ, об’єктів, які згідно з податковим законодавством розглядаються як невиробничі» від 15.07.2020 р. № 6, Позиції ФПБАУ «Щодо відображення у фінансовій звітності, складеній за МСФЗ, об’єктів, які перебувають у балансоутриманні» від 15.07.2020 р. № 7, Позиції ФПБАУ «Щодо обліку та відображення у фінансовій звітності, складеній за МСФЗ, операцій з оренди цілісного майнового комплексу» від 15.07.2020 р. № 8)

Сергій Голов

Новинарня

«Головні форми»: погляд з Австралії (c. 9)

РМСБО спільно з австралійською Радою з бухгалтерських стандартів (Australian Accounting Standards Board — AASB) 21 серпня провела віртуальний академічний дослідницький семінар учених Азії та Океанії, присвячений обговоренню проєкту «головних форм звітності» (ED/2019/7).
Раду з МСБО на цьому семінарі представляла Ен Тарка (Ann Tarca).

Іван Чалий
«Головні звіти»: погляд з України та США (c. 11)

У грудні минулого року Рада з МСБО оприлюднила проєкт ED/2019/7 «Головне подання та розкриття», який часто скорочено називають «головні форми» або «головні звіти». Зараз ED/2019/7, поза сумнівом, є найпринциповішим челенджем для Фундації МСФЗ. Мета цього глобального проєкту — кардинально реструктурувати МСФЗ-звітність. Обговорення проєкту триватиме до кінця вересня, але деякі відгуки на нього цікаво проаналізувати вже зараз.
Ми приділимо увагу коментарям, що надійшли до Лондона зі США та з України.

Г. Козаков
Рада та Фундація: таксономія та належні процедури (c. 13)

Серпень — місяць, традиційно неврожайний на новини. А тут ще й цей COVID-19. Млявість пандемічних відпусток та загальнолюдський карантинний стрес, втім, не паралізували роботу системи міжнародної стандартизації.
Деякі МСФЗ-події нашим бухгалтерам не слід лишати поза увагою.

Г. Титаренко
Фаза 2: змінено п’ять стандартів (c. 14)

Як і очікувалось, Рада з МСБО ознаменувала свій IBOR-проєкт ухваленням пакетних змін до кількох міжнародних стандартів.
Ця друга фаза проєкту стосується питань, які постають під час заміни (replacement) індикатора міжбанківських ставок.

В. Лукашевич

Авторитет

“Accounting and disclosures for intangibles is becoming more important than before” (c. 15)

Japan's accounting system is one of the most interesting in the world. International financial reporting standards also occupy a prominent place in this system. We asked Rika Suzuki, a member of the IASB who was a member of the Accounting Standards Board of Japan (ASBJ)’s Special Committee for IFRS Implementation, to comment on some features of national accounting and prospects for improving IFRS.

Рікa Сузукі
«Облік та розкриття інформації про НМА стають важливішими, ніж раніше» (c. 15)

Бухгалтерська система Японії одна з найцікавіших у світі. Чільне місце в цій системі посідають і міжнародні стандарти фінансової звітності. Деякі особливості національного обліку та перспективи удосконалення МСФЗ ми попросили прокоментувати членкиню Ради з МСБО пані Ріку Сузукі (Rika Suzuki), яка була членкинею Спеціального комітету із запровадження МСФЗ Ради зі стандартів бухобліку Японії (ASBJ).

Рікa Сузукі
«With the help of artificial intelligence, auditors can do more at a reduced cost» (c. 16)

The auditing profession is increasingly being criticized. The pressure on auditors is exacerbated by scandal corporate bankruptcies, which auditors have been unable to warn about. Society, dissatisfied with such economic cataclysms, demands change. As is often the case, the United Kingdom has become the generator of reforms in Europe. It is there that the most radical changes in the system of audit regulation are taking place. That is why we asked for comment from a well-known English expert from Sheffield Hallam University, Dr. Ifedapo Francis Awolowo.

Іфедапо Френсіс Авалово
«Зі штучним інтелектом аудитори робитимуть більше, втрачаючи менше» (c. 16)

Аудиторська професія дедалі більше піддається критиці. Підсилюють тиск на аудиторів гучні корпоративні банкрутства, попередити про які аудитори не змогли. Суспільство, незадоволене такими економічними катаклізмами, вимагає змін. Як часто буває, генератором реформ в Європі стала Велика Британія. Саме там зараз відбуваються найрадикальніші зміни в системі регулювання аудиторської діяльності.
Саме тому ми звернулися по коментарі до відомого англійського експерта з університету Халлама Шеффілда (Sheffield Hallam University), доктора Іфедапо Френсіса Авалово (Ifedapo Francis Awolowo).

Іфедапо Френсіс Авалово

Польові дослідження

«Єдиний спосіб пом’якшити удар — це домовлятися» (c. 18)

Скарбник (казначей, treasurer) — це відносно нова фінансова спеціалізація в наших краях. Скарбник забезпечує раціональність та ефективність грошового кровообігу компанії. Він вершить долі грошових потоків, відповідає за мінімізацію цінових та валютних ризиків. Нині таку відповідальність можуть узяти на себе тільки дуже сміливі й холоднокровні профі.
Наш сьогоднішній співрозмовник — головний скарбник «Міжнародних авіаліній України» Максим Манєвич.

Максим Манєвич

Досвід & судження

Визнання доходу від оренди: дві моделі (c. 20)

Запровадження нових правил обліку оренди продовжує турбувати фінансових керівників компаній в усьому світі.
МСФЗ 16 «Оренда» — це справжній виклик для тих орендодавців, у яких оренда є одним з основних видів бізнесу.
Особливо для девелоперів, які комерціалізують збудовану нерухомість, здаючи в оренду площі, що вимірюються тисячами квадратних метрів.

Андрій Распопін
Зміни до МСБО 1: класифікація зобов’язань (c. 24)

Класифікація активів та зобов’язань як поточних (короткострокових) та непоточних (довгострокових) на перший погляд здається доволі простим питанням. Усе, що має строк погашення до одного року (чи протягом операційного циклу, якщо він довший), є поточним, а більше одного року — непоточним. Однак, як часто буває, диявол ховається в деталях, і час від часу така класифікація, особливо зобов’язань, завдає чимало клопоту підприємствам та їхнім аудиторам. Не в останню чергу цей клопіт був викликаний недостатньо чіткими формулюваннями в МСБО 1 «Подання фінансової звітності», який, власне, визначає принципи віднесення активів та зобов’язань до поточних та непоточних.

Ілля Таран

Фідбек

Авансова капіталізація (c. 26)

Чи слід капіталізувати відсотки за позикою, кошти якої були спрямовані підряднику як аванс на виконання довгострокового договору з виконання будівельно-монтажних робіт?

Іван Чалий
Безвідсоткова позика від фізособи-учасника на будівництво ОЗ: докапіталізаційні ребуси (c. 28)

Наше підприємство отримало поворотну фінансову допомогу (безвідсоткову позику) від свого учасника (фізичної особи) спеціально для фінансування будівництва основного засобу (кваліфікаційного активу). Ми обліковуватимемо її за амортизованою собівартістю згідно з МСФЗ 9.
Чи капіталізувати періодично нараховувані умовні відсотки за такою позикою в собівартості кваліфікаційного активу згідно з МСБО 23?

Іван Заруба

Транзит

Рамкові угоди: юридичне превалювання (c. 31)

Під час переходу на МСФЗ нерідко виникають непорозуміння між корпоративними фінансистами та аудиторами, які супроводжують транзит і підтверджують першу МСФЗ-звітність підприємства.
Про одну з таких історій ми розповімо в цій статті.

Ф. Сивий

Податкове планування

Такий процес, як податкове планування, в ЄС майже повністю зник (c. 33)

У 2011 році Рада ЄС затвердила Директиву 2011/16/EU щодо адміністративної співпраці з оподаткування. У травні 2018 року Директивою Рада затвердила пакет доповнень до Директиви 2011/16/EU. Цей пакет називають DAC 6. Про його серйозність свідчать джерела натхнення авторів пакета. Симптоматичним є те, що, мотивуючи необхідність заходів DAC 6, євронормотворці посилалися на так звану Декларацію Барі 1, яка вже стала нічним жахом для всіх транснаціональних текс-оптимізаторів. Деякі вітчизняні спеціалісти кажуть про певну ідеологічну спорідненість вимог DAC 6 із вітчизняним законодавством про фінмоніторинг. Загалом із цим можна погодитися. Але в Євросоюзі все набагато жорсткіше.
Головна мета DAC 6 — створення єдиної системи інформування фіскальних органів ЄС про угоди, підозрілі з точки зору можливого ухилення від оподаткування. Обов’язок такого інформування покладається на «посередників» (intermediary). До кола цих «посередників» входять практично всі фахівці, що так чи інакше залучаються до укладання та супроводу транскордонних угод (cross-border arrangement), які мають певні «податковомінімізаційні» ознаки (так звані холмарки 2).

Декларація з боротьби з податковими злочинами, проголошена в травні 2017 року міністрами фінансів і керівниками центробанків «Великої сімки». Декларація отримала свою назву від місця її підписання — італійського містечка Барі.
Hallmark.

DAC 6 стосується тільки резидентів країн ЄС і Великої Британії та прямо на сусідів не поширюється. Але, якщо українська компанія працює з підприємствами країн ЄС, з липня 2020 року її керівництво має бути готовим до того, що інформацію про бізнес-угоди європейські партнери спрямують до фіскальних органів країн ЄС. Українські фіскали в разі потреби теж зможуть її отримати.
Зважаючи на високий потенціал неприємних сюрпризів, обумовлених імплементацією DAC 6, ми звернулися до фахівців Deloitte із проханням прокоментувати деякі питання.

Андрій Серветник, Наталя Руденко
Апеляційний розгром: «безоплатне» отримання та лізингові курсові (c. 37)

Судовий кейс «Метінвест-Шіппінг» vs Офіс великих платників (ОВП) податків ДПС, сподіваємося, змусить податківців ретельніше підходити до обґрунтування своєї позиції. У цій справі було розглянуто кілька фіскальних претензій до підприємства. Про справляння податку з нерезидентів ми писати не будемо, бо це питання прямо бухобліку не стосується. Вимогу податківців донарахувати ПДВ на основні засоби підприємства, захоплені бандитами на непідконтрольних територіях, ми теж обговорювати не будемо.
Нам такі вимоги здаються ганебними й такими, що власне облікової системи підприємства стосуються доволі опосередковано. А от вимоги відобразити дохід від «безоплатно» отриманих активів та не відображати у витратах курсові різниці з фінлізингового боргу ми проаналізуємо.

Б. Фіціар

МСФЗ для початківців

Аналогії в обліковій політиці (c. 40)

Бухгалтери, виховані в традиціях нацстандартизації, часто відчувають розгубленість у ситуаціях, коли їм необхідно сформувати власне професійне судження.
Збентеження стає особливо гострим, коли від професійного судження залежить установлення нестандартизованої облікової політики підприємства.
У таких ситуаціях головбуху треба вміти зробити два кроки: довести факт відсутності настанов у стандартах та обґрунтувати застосований обліковий підхід.

В. Сінклер

IFRS for SMEs

Будівельні контракти у звітності МСП (c. 42)

Підрядник працює за договором, в якому замовником є бюджетна організація.
Дохід визначають методом співвідношення витрат. Ціна договору — 1 000 000 грн, планові витрати — 750 000 грн. Фактичні витрати звітного періоду — 525 000 грн, відповідно, ступінь завершеності — –70 %. Дохід визнано в сумі 700 000 грн. За ДСТУ було розраховано ціну виконаних робіт та виставлено замовнику акт (проміжний рахунок) за звітний період у сумі 640 000 грн. Відповідно до п. 19 ПСБО 18 «Будівельні контракти» визнано валову заборгованість замовника в складі статті незавершеного виробництва в сумі 60 000 грн.
Як відобразити цю суму в балансі, складеному за МСФЗ для МСП?

Оксана Кононенко
Продаж ОЗ у cash-звіті МСП: шукаємо місце для ПДВ (c. 45)

За 2020 рік ми плануємо готувати першу фінансову звітність за МСФЗ для МСП (дата переходу — 01.01.2019 р.).
Одне з питань, які виникли в нас наразі, стосується відображення операції з придбання та продажу основних засобів у звіті про рух грошових коштів.
В якому розділі звіту слід наводити надходження від продажу основних засобів?
Суми, витрачені на придбання ОЗ та отримані від їх продажу, наводять у звіті разом із ПДВ чи ні?

Оксана Кононенко

IMHO

Людський фактор — балансовий вимір (c. 48)

Британська Рада з фінансової звітності минулого року визнала, що через обмеження МСБО 38 «Нематеріальні активи» підприємства, що звітують за МСФЗ, не можуть визнавати актив у формі майстерної робочої сили (skilled workforce). І це в часи тяжкого кадрового голоду, коли наявність висококласних фахівців у штаті підприємства забезпечує його конкурентною перевагою. На купівлю залізяки, яка доступна на відкритому ринку для будь-кого, бухоблік реагує, на укладання договору оренди такої залізяки бухоблік теж реагує, а залучення до штату підприємства унікального фахівця, за яким у черзі стоять рекрутери конкурентів, бухоблік ігнорує. Навряд чи такий стан речей довго задовольнятиме інвесторів. Або, наприклад, будівельна компанія планує придбати проєктне бюро.
Що буде ціннішим — приміщення, меблі, комп’ютери чи наявність кваліфікованих інженерів-проєктувальників?

Вадим Голубенко

«Практика МСФЗ» рекомендує

Дорожня карта: рецензії (c. 50)
Сергій Голов, Леонід Карпов, Іван Чалий

Спецтема

Усе, що головбух хоче знати про КТМФЗ 23, але боїться спитати (c. 53)

Український переклад IFRIC 23 «Uncertainty over Income Tax Treatments», затвердженого IASB у травні 2017 року (КТМФЗ 23 «Невизначеність щодо підходів до податку на прибуток»), 14 червня 2019 року був оприлюднений на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України, і відтак відповідно до ч. 1 ст. 12 1 Закону про бухоблік КТМФЗ (IFRIC) 23 став частиною «українських» МСФЗ та обов’язковим для застосування під час складання офіційної фінансової звітності в Україні для деяких категорій підприємств (передусім «великих» підприємств, інших підприємств, що становлять суспільний інтерес, банків, підприємств, які застосовують МСФЗ за власним рішенням, тощо).
У цій статті ми наводимо аналіз основних положень, а також надаємо поради щодо практичних аспектів застосування КТМФЗ 23 в українських реаліях.

Віктор Шекера

Додаткові матеріали

Документи та скорочення номера (c. 3)
Щодо визнання у фінансовій звітності, складеній за МСФЗ, об’єктів, які згідно з податковим законодавством розглядаються як невиробничі (c. 6)

Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України
Позиція від 15.07.2020 р. № 6

Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України
Щодо відображення у фінансовій звітності, складеній за МСФЗ, об’єктів, які перебувають у балансоутриманні (c. 7)

Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України
Позиція від 15.07.2020 р. № 7

Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України
Щодо обліку та відображення у фінансовій звітності, складеній за МСФЗ, операцій з оренди цілісного майнового комплексу (c. 9)

Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України
Позиція від 15.07.2020 р. № 8

Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України
Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку