Журнали

Практика МСФЗ 28 вересня, 2020
9
Т

Такий процес, як податкове планування, в ЄС майже повністю зник

У 2011 році Рада ЄС затвердила Директиву 2011/16/EU щодо адміністративної співпраці з оподаткування. У травні 2018 року Директивою Рада затвердила пакет доповнень до Директиви 2011/16/EU. Цей пакет називають DAC 6. Про його серйозність свідчать джерела натхнення авторів пакета. Симптоматичним є те, що, мотивуючи необхідність заходів DAC 6, євронормотворці посилалися на так звану Декларацію Барі 1, яка вже стала нічним жахом для всіх транснаціональних текс-оптимізаторів. Деякі вітчизняні спеціалісти кажуть про певну ідеологічну спорідненість вимог DAC 6 із вітчизняним законодавством про фінмоніторинг. Загалом із цим можна погодитися. Але в Євросоюзі все набагато жорсткіше.
Головна мета DAC 6 — створення єдиної системи інформування фіскальних органів ЄС про угоди, підозрілі з точки зору можливого ухилення від оподаткування. Обов’язок такого інформування покладається на «посередників» (intermediary). До кола цих «посередників» входять практично всі фахівці, що так чи інакше залучаються до укладання та супроводу транскордонних угод (cross-border arrangement), які мають певні «податковомінімізаційні» ознаки (так звані холмарки 2).

Декларація з боротьби з податковими злочинами, проголошена в травні 2017 року міністрами фінансів і керівниками центробанків «Великої сімки». Декларація отримала свою назву від місця її підписання — італійського містечка Барі.
Hallmark.

DAC 6 стосується тільки резидентів країн ЄС і Великої Британії та прямо на сусідів не поширюється. Але, якщо українська компанія працює з підприємствами країн ЄС, з липня 2020 року її керівництво має бути готовим до того, що інформацію про бізнес-угоди європейські партнери спрямують до фіскальних органів країн ЄС. Українські фіскали в разі потреби теж зможуть її отримати.
Зважаючи на високий потенціал неприємних сюрпризів, обумовлених імплементацією DAC 6, ми звернулися до фахівців Deloitte із проханням прокоментувати деякі питання.

-A
A+

Андрій Серветник, партнер податково-юридичного департаменту Deloitte, голова практики Deloitte Private
 
 

Наталя Руденко, старша менеджерка податково-юридичного департаменту Deloitte

 

Перше подання «посередниками» звіту з DAC 6 за період з 25.05.2018 р. по 01.07.2020 р. мало відбутися в липні, а перший автоматичний обмін інформацією між країнами-членами ЄС має бути здійснений до 31 жовтня 2020 року. Запорукою відвертості «посередників» будуть колосальні штрафи? Які країни ЄС найсуворіші до порушників DAC 6?

По-перше, строки подання звітності дещо змінилися. З огляду на карантинні заходи більшість країн ЄС відповідно до пропозиції Ради ЄС подовжила строки подання на 6 місяців (починаючи з 1 липня 2020 року), за винятком Фінляндії, Австрії та Німеччини, де мають діяти саме вказані вище строки початку процесу розкриття інформації. В інших країнах ЄС (включаючи Кіпр, де законодавство навіть усе ще перебуває в статусі законопроєкту) загальні строки змінилися так:

1) звітність про операції, які здійснено:

  • між 01.07.2020 р. та 31.12.2020 р., — слід подати до 31 січня 2021 року;
  • між 25.06.2018 р. та 30.06.2020 р., — слід подати до 28 лютого 2021 року;

2) перший автоматичний обмін між країнами ЄС має статися 30 квітня 2021 року.

Щодо операцій, які відбудуться з 1 січня 2021 року, строк для подання звітності — 30 днів з моменту закінчення її планування або початку (навіть першого руху), або повної реалізації такої операції. Уже зараз можна відзначити, що через різні строки набуття чинності актами нацзаконодавства між країнами почалися перші суперечки (Нідерланди та Німеччина вже сперечаються щодо наявності обов’язку та способу звітування, якщо залучено учасників операцій із цих країн).

По-друге, важливо, що в Польщі подібні правила DAC 6 уже діють за національним законодавством із 1 січня 2019 року, і певна практика розкриття вже доступна саме на базі цієї країни. Але відмінність Польщі в тому, що вона поширила правила розкриття не лише на транскордонні операції, а й на внутрішні; не лише в межах податку на прибуток, а й на непрямі податки; не лише в межах «ознак» (hallmarks) DAC 6, а й установивши додаткові; звітувати мають не лише «посередники», які пов’язані з Польщею (так званий nexus), а й «посередники» за межами країни. Зараз, відповідно до вимог саме DAC 6, уся Польща має прозвітувати в установлені терміни наново. У цілому Польща демонструє, поряд із введенням податкових спрощених режимів, контроль за «схемними» операціями будь-якого характеру. І мотивацією виконувати такі вимоги в Польщі є саме штрафи, які, безперечно, найвищі в ЄС. Зокрема, штрафи за невиконання вимог DAC 6 установлюються місцевим законодавством. У деяких юрисдикціях розміри таких штрафів можуть вимірюватися десятками, сотнями тисяч або мільйонами євро. Наприклад, на Кіпрі штраф може сягати 20 000 євро, а в Польщі — до 4 400 000 євро.

По-третє, не треба забувати, що звітувати мають не лише «посередники»: такий обов’язок може лягти на самого платника податку (компанію в ЄС, яка залучена в певну операцію), наприклад, за відсутності «посередника», у випадку, коли «посередник» перебуває поза межами ЄС або коли «посередник» хоче скористатися так званим юридичним привілеєм (коли мають відповідний статус, наприклад, адвоката чи аудитора та мають привілей за локальним законодавством). І ще часом забувають, що «посередником» інколи буде не професійний надавач послуг (банк, консультант та інші), а певна компанія Групи, яка розробляє таку операцію (серію операцій), що вимагається до розкриття. І штрафувати можуть саме цю компанію, якщо звіту (розкриття) не буде чи дані у звіті будуть некоректними.

Не всі «холмарковані» угоди мають проходити тест головної вигоди (main benefit test). Деякі підпадуть під DAC 6 майже автоматично. Які угоди ви б назвали найбільш ризикованими з точки зору потрапляння в зону підвищеної уваги фіскальних органів ЄС?

Ви правильно вказали, що головна мета майже всіх директив, які йдуть під абревіатурою DAC, — протидія ухиленню від оподаткування, контроль над агресивним податковим плануванням. Як кажуть наші колеги в ЄС, такий процес, як податкове планування, в ЄС майже повністю зник, і залишився тільки compliance. Як ми розуміємо з досвіду наших колег з ЄС, кожна країна Євросоюзу в особі своїх податківців уже давно озвучила операції, які вона розглядає як вочевидь ризиковані чи «оптимізаційні», і підтвердила, що в межах звітування за DAC 6 буде звертати увагу саме на них. Серед найбільш «чутливих» будуть операції з придбання збиткової компанії на зразок «back to back» або «круговий рух» грошових коштів та здійснення взаємозаліків, операції з офшорами чи низькоподатковими юрисдикціями або компаніями-кондуїтами (компанії без «сутності»), операції з можливістю «рекласифікувати» дохід, що може призвести до зниження ставки податку.

Який зараз де-факто статус України в системі міжнародного фінмоніторингу? Чи мають єврорегулятори підстави для того, щоби вважати нашу країну такою, «що не співпрацює» (non-cooperative), і, як наслідок, ставитися до угод європейських компаній з українськими бізнес-партнерами з фіскальним упередженням?

Україна досить успішно виконує вимоги, які ставляться в межах світової системи фінансового моніторингу (наприклад, нещодавно завершено процеси за FATCA), всіляко готує (разом із технічними командами ОЕСР) технічні підстави для можливості введення країни в систему автоматичного обміну інформацією (стандарт CRS), проходить так звані peers review та реалізує вимоги оновленого Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX, який посилив контроль і пов’язав деякі системи інформації та обов’язки щодо розкриття між собою (як-от розкриття кінцевого бенефіціарного власника для цілей банківського контролю та в Єдиному реєстрі юридичних осіб). Тому операції з українськими бізнес-партнерами потрапляють у фокус, найімовірніше, не за ознакою недостатнього контролю у сфері фінмоніторингу, а за певною культурою сплати податків та звичкою «оптимізації» чи корупції. Це не лише українська тема, але нам нарівні з підприємцями інших країн світу варто міняти своє прийняття успішності бізнес-моделі не з огляду на «нульові податки», а передусім з точки зору наявності взагалі бізнес-сенсу в операції: розуміти її цілі, потоки та ефект (і він не завжди полягає в рентабельності окремої операції, а може приносити вигоди іншого характеру, які будуть впливати на прибутковість загалом). Але це все попереду — і нещодавні зміни до ПКУ певним чином готують нас до цього.

Коли йдеться про внутрішньогрупові операції, один із холмарків орієнтується на прогнозний показник EBIT упродовж трьох років після угоди. Чи означає це, що групам, до яких входять компанії країн ЄС, доцільно було би докладно стандартизувати обчислення цього non-GAAP-показника на корпоративному рівні?

Так, ми розуміємо, що особливу увагу треба почати приділяти саме якісній підготовці фінансової звітності, плануванню, відстеженню вимог щодо трансфертного ціноутворення навіть поза межами контрольованих операцій. Те, що директива DAC 6 підкреслила, що такі переміщення можуть бути штучними, маніпулятивними і мають бути на «радарі», — це підказка фінансовим директорам груп. Треба бути більш виваженими та мати, безперечно, більше контролю в цьому напрямі для правильної оцінки ризиків. Уже відомо, що найбільш успішними спорами податкові органи ЄС вважають саме спори в напрямі трансфертного ціноутворення. Тому все правильно: якісний облік, фінансова звітність, (можливо) автоматизація контролю та заглиблення в питання трансфертного ціноутворення на транскордонному рівні.

Якщо в угоді фігурують «нематеріальні активи, які важко оцінити» (hard-to-value intangibles), «посередник», найімовірніше, вимушений буде доповісти про це у своєму звіті за DAC 6. Як ви оцінюєте ризики застосування так званих роялті-схем, популярних донедавна в українському бізнес-середовищі?

Почнемо з того, що розкриття будь-якої операції в межах вимог DAC 6 автоматично не несе ризику додаткових витрат (податків чи санкцій), якщо операція абсолютно прийнятна з бізнес-погляду. Відверто кажучи, ще 10 років тому серед таких методів репатріації прибутку, як дивіденди, відсотки, роялті, послуги (за наявності нульових ставок за конвенціями за такими доходами нерезидентів), роялті не були так популярні порівняно з відсотками чи послугами, оскільки податкові органи в Україні нерідко просто не дозволяли відносити їх на витрати, начебто «не розуміючи», що це і нащо. Лише великі, найчастіше міжнародні, групи компаній спокійно платили роялті, оскільки це було і є абсолютно нормальною складовою бізнес-процесу. Навіть введення Україною певних «стримувальних» податкових вимог різного характеру (обмеження витрат, контрольовані операції, введення вимоги про бенефіціарного власника доходу чи тесту на основну мету) практично не впливає на «здорові» операції з виплати роялті. Але, дійсно, інколи штучне переміщення нематеріальних активів з метою досягнути додаткових податкових пільг, особливо коли це справді дуже вартісні (за ціною угоди чи балансовою вартістю) активи, має на меті лише переміщення податкового навантаження і, напевно, потребує додаткового контролю. Тому підвищений контроль є нормальним процесом (і він перебуває саме в площині визначення вартості переміщуваного активу, себто трансфертного ціноутворення). Але у звичайній ситуації, коли об’єкти інтелектуальної власності створюються чи придбаваються та/або використовуються в бізнес-процесах, і переміщення об’єктів (у межах різних операцій), і виплату винагороди (роялті в тому числі) слід розглядати як операції, які можуть мати ділову мету. Навпаки — ми маємо стимулювати наші бізнеси, застосовувати захист щодо своїх чи придбаних об’єктів інтелектуальної власності (ІВ), отримувати чи сплачувати винагороди, використовувати пільги щодо R&D-досліджень (якщо надаються в певних країнах), адже інновації — це запорука прогресу, а ІВ є насправді недооціненим в Україні активом із досить непоганою (а інколи шаленою) ліквідністю. Тому ми — за об’єктивний підхід до цього питання.

№ 9, 2020  (с. 33)
Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку