(коментар до листа НБУ від 15.05.2020 р. № 60-0005/23478)

(коментар до ІПК ДПСУ від 15.05.2020 р. № 2047/6/99-00-07-02-02-06/ІПК)

Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 14 травня опублікувала на своєму сайті зміни до семи стандартів. Усі ці зміни застосовуються до складання річних звітів, що починаються з/після 1 січня 2022 року.
Розглянемо стисло ці оновлення системи МСФЗ.

Ургентний проєкт Ради з МСБО, присвячений спрощенню обліку орендаря, який отримав від орендодавця поступки у зв’язку з пандемією covid-19, ми вже аналізували. Цей проєкт швидко став реальністю.1

Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України оприлюднила три проєкти позицій, в яких розглянуто МСФЗ-аспекти обліку деяких активів та операцій. Йдеться про такі суто національні ускладнення, як облік невиробничих ОЗ, операція оренди цілісного майнового комплексу та активів, що перебувають у балансоутриманні підприємств.
Що пропонують професійні бухгалтери та аудитори?

Рада з МСБО оприлюднила 4 травня на своєму сайті проєкт внесення змін до МСБО 1 «Подання фінансової звітності».
Головна суть документа — перенесення терміну запровадження правок, внесених до МСБО 1 у січні цього року.

Коли на бухгалтерських спеціальностях вишів викладають курси математичного моделювання, економетрії та статистики, більшість студентів погано розуміє, навіщо це потрібно в їхньому майбутньому професійному житті. Багатьом значно важливішим здається вивчити напам’ять План рахунків. Але інколи життя доводить, що кафедра математики в економічному виші все ж таки не зайва. Один із прикладів — розрахунок справедливої вартості цінних паперів (див. с. 33).
Сьогодні наші гості — переможці конкурсу «Радянська облігація — 1982» — Володимир Стулей та Андрій Подеряко, основні ідеологи проєкту MacroFin 9™, який було створено для банків та небанківських фінустанов (НФУ), що самостійно впроваджують МСФЗ. Адже малі й середні банки та НФУ мають можливість використовувати різноманітні моделі та ІТ-інструменти без розгортання спеціалізованих підрозділів та/або фінансування масштабних консалтингових проєктів.

Тема дисконтування зобов’язань, виражених в іноземній валюті, наприклад за тими ж кредитами або позиками, поставила перед бухгалтерами безліч несподіваних облікових питань. Передусім, як зв’язати докупи методології оцінки таких фінансових інструментів за амортизованою собівартістю та визначення курсових різниць.
Актуальність теми зумовлена прагненням не лише забезпечити достовірність фінансової звітності та її відповідність МСФЗ, а й мінімізувати можливі податкові ризики. Хоча тут уже як пощастить. Адже винахідливість окремих представників фіскальної служби на теренах «польового дисконтування» іноді вражає. Аргументи зі «зразкових» актів перевірок іноді змушують нервуватися навіть бувалих податкових едвайзерів.

Керівництво підприємства доходить висновку про доцільність збільшення вартісної межі суттєвості, яку застосовують під час визнання ОЗ. Якими будуть наслідки цього рішення для бухобліку?
Ключове питання для головбуха полягає в тому, як саме слід тлумачити зміну порогу суттєвості визнання ОЗ із точки зору МСФЗ. Якщо це зміна облікової політики, то необхідно зробити ретроспективний перерахунок та, можливо, списати ті «старі» ОЗ, вартість яких опинилася під новим порогом. Так буде досягнуто максимальної порівнянності. Якщо це зміна облікової оцінки, то новий поріг буде застосовано лише до тих ОЗ, що визнаються після підвищення. Таким чином, може постраждати достовірність звіту. Адже, наприклад, два однакові об’єкти однакової вартості, придбані за день до зміни порогу та через день після його зміни, будуть відображені у фінансовому звіті по-різному. Неприпустиме явище з точки зору бухгалтерського фундаменталізму.
Отже, ретроспекція чи перспективність? Є різні варіанти відповіді на це запитання. Ми познайомимо з ними наших читачів.

У світовій зовнішній торгівлі давно використовують торгівлю через консигнаційні склади: це спосіб реалізації товару, коли продавець (консигнант) передає товар на склад комісіонера (консигнатора) з метою подальшого продажу, але товар при цьому залишається у власності консигнанта.
Облік таких договорів має свої особливості.

У травневому номері нашого журналу опубліковано задачку про визначення первісної вартості облігації 1982 року1.
Ми отримали чимало відгуків від наших читачів. Настав час підбити підсумки.

Українські будівельники використовують різні схеми залучення фінансових ресурсів. Деякі з таких схем не дають можливості для однозначних висновків щодо обрання адекватного механізму визнання доходів. Неясність може бути зумовлена різними чинниками. Інколи юристи будівельних корпорацій навмисно використовують нормативні прогалини, щоб досягнути певних результатів1. А інколи й самі законодавчі приписи грішать недолугістю.
Розглянемо деякі популярні схеми фінансування житлового будівництва з точки зору настанов МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами».

Підприємство з 1 квітня 2019 року здало в оренду приміщення. Строк оренди — три роки. За договором орендні платежі слід сплачувати щокварталу. Орендна плата за квартал становить 120 000 грн (у тому числі ПДВ) за період з 01.04.2019 р. до 01.04.2020 р., 150 000 грн (у тому числі ПДВ) за період з 01.04.2020 р. до 01.04.2021 р. і 180 000 грн (у тому числі ПДВ) за період з 01.04.2021 р. до 01.04.2022 р.
Орендодавець класифікує оренду як операційну. На кінець березня 2020 року орендар погасив усю суму належних до сплати орендних платежів за перший рік оренди.
У зв’язку з погіршенням фінансового становища орендаря на початку квітня 2020 року сторони уклали додаткову угоду та знизили орендну плату за період з 01.04.2020 р. до 01.04.2021 р. до 120 000 грн (у тому числі ПДВ).
Як відобразити умови цієї угоди в обліку?

Так уже склалося, що на сьогодні головний регулятор методології національного бухобліку майже повністю індиферентний до професійних проблем компаній, що звітують за ПСБО. Тому дедалі більше власників розмірковують над тим, аби полишити «прості та зрозумілі» ПСБО та перейти на звітування за МСФЗ. Тим паче, що недосконалі та деколи суперечливі приписи ПСБО (досить згадати проблематику дисконтування та операцій з власниками) часом генерують настільки суттєві податкові ризики, які з лишком перекривають витрати на МСФЗ-транзит та навчання власних фахівців. У процесі виникають різноманітні, іноді, здавалося б, тривіальні питання. Наприклад, один із читачів запитав: чи має право мікропідприємство добровільно звітувати за МСФЗ?
Що цікаво, таке запитання у варіаціях мале / мікропідприємство нам доводилося чути вже декілька разів.

В Україні торгівлю деривативами було започатковано ще в 1995 році. З тих часів ринок похідних інструментів в Україні значно зріс, став активнішим, але все одно за рівнем активності українському ринку деривативів далеко до світового. Експерти вбачають різні причини такого стану. Можна виділити дві основні причини низького рівня розвиненості вітчизняного ринку деривативів. Перша — недосконале законодавство, в якому немає чітких правил щодо операцій з деривативами. Друга — у потенційних учасників ринку немає розуміння сутності деривативів через складність цих інструментів.
Що стосується розроблення відповідного законодавства, то в цьому напрямі спостерігається постійна робота регуляторів. Наприклад, для ознайомлення доступний свіжий законопроєкт 2284 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів», який вводить комплексне регулювання деривативів.
У цій статті увагу приділено розгляду базової сутності деривативів.

У статті «Дисконтування: як відобразити в обліку час?» («Практика МСФЗ», № 5/2020, с. 51) ми розглядали економічний зміст дисконтування та випадки, коли воно необхідне.
Тепер подивимось на сам процес розрахунків. Одним із важливих етапів тут буде створення графіка грошових потоків та визначення ставки дисконтування. В одних випадках це буде ринкова ставка, в інших — ефективна ставка процента.

У «Практика МСФЗ», № 4/2020, у коментарі до ІПК ДПСУ від 16.03.2020 р. № 1072/6/99-00-07-02-02-06/ІПК1, йшлося про облік витрат на будівництво, які понесені вже після продажу нерухомості.
Коментатор вказав на те, що такі витрати зазвичай обліковують через створення забезпечення.
Цей коментар, на мій погляд, потребує деяких уточнень.

Розроблення Радою з МСБО нового підходу до управління ризиком налічує кілька років, а до завершення ще далеко. Багато хто хеджує ризики. Досконаліший підхід до обліку хеджування з 2018 року надав МСФЗ 9 «Фінансові інструменти».
Якість розкриття інформації помітно зросла, проте покращення не охопили ситуацій, коли організації здійснюють управління ризиком «динамічно». Це передбачає часту зміну ризику, вимагаючи застосування відкритих (таких, які постійно поповнюються) портфелів активів та зобов’язань.

Національний банк України
Лист від 15.05.2020 р. № 60-0005/23478

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 15.05.2020 р. № 2047/6/99-00-07-02-02-06/ІПК