Практика МСФЗ 21.02.2022

(коментар до ІПК ГУ ДПС у м. Києві від 31.12.2021 № 4866/ІПК/26-15-04-03-11)

З 06.01.2022 набрала чинності постанова Кабміну від 30.12.2021 № 1434, яка вносить тимчасові зміни до порядку визначення заборгованості безнадійною для окремих підприємств державного сектору.
Правда, разом із полегшенням викликає вона й багато запитань.

Рада з МСБО збиралася 25 січня 2022 року на традиційне засідання.
Окрім уточнень планів та пріоритетів роботи, було також ухвалено окремі попередні рішення щодо удосконалення стандартів.

Те, що ESG-показники повільно, але впевнено стають на перший план під час ухвалення рішень інвесторами, уже очевидно.
Проте перед світовою спільнотою зараз стоїть питання про підтвердження достовірності та оцінку порівнянності таких показників.
Про теперішнє та майбутнє сталого звітування сьогодні говоримо з Олександром Баськовим, який представляє напрям сталого розвитку та ESG, KPMG в Україні.

Будучи прихильниками максимальної практичності консультацій з бухгалтерського та податкового обліку, що їх розміщують у фахових виданнях, традиційно пропонуємо розглянути конкретне запитання читача, яке цього разу стосується ідентифікації первісних прямих витрат на оренду.

У звітності деяких компаній за 2021 рік важливу роль відіграватиме припущення про безперервність діяльності, так званий going concern. Крім цього, «пандемічні» виклики, на жаль, у 2021 році нікуди не зникли. У зв’язку із цим користувачі фінансової звітності хочуть зрозуміти не тільки те, як компанії мають намір подолати тиск і невизначеність, створені covid-19, але й спосіб, яким вони мають намір підтримувати свою платоспроможність і ліквідність протягом короткого, середнього та довгострокового періодів.
Отже, важливо, щоб річні звіти включали чітку та вичерпну інформацію про життєздатність і безперервність діяльності. Британська Рада з фінансової звітності (FRC) провела дослідження щодо цього та навела приклади зразкових розкриттів.
Узяти рекомендації на озброєння можуть і наші компанії. Тож подивимося.

Ідеться про новацію МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» — так звані POCI-активи (purchased or originated credit impaired assets, українською — придбані або створені кредитно-знецінені фінансові активи).
Це досить специфічний вид активів, якого не було в МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». Їх облік значно відрізняється від обліку нормальних фінансових активів.
Зараз подивимось, у чому полягають основні відмінності, а в наступних номерах журналу розглянемо ілюстративні приклади придбання та реструктуризації таких активів.

На запитання, за яких умов короткострокові депозити можна класифікувати як еквіваленти грошових коштів, більшість бухгалтерів відповість: якщо їхній строк погашення не перевищує три місяці.
Та чи все тут так однозначно?

Наша компанія укладає із сільгоспвиробниками форвардні контракти на постачання соняшника та зернових.
Ця продукція необхідна для подальшої переробки на наших потужностях.
Строк постачання зазвичай обмежується 8 місяцями.
Оплата агропродукції відбувається одразу після постачання.
Чи обов’язково такі форвардні контракти з моменту укладання переоцінювати за правилами МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» як похідні інструменти за справедливою вартістю?

Плануємо укласти договір оренди приміщення в торговому центрі строком на п’ять років. Приміщення доступне для використання з 01.02.2022.
Проте орендодавець не вимагає від нас оплати, поки ми не проведемо необхідні приготування магазину до роботи, такі як дизайн і брендинг.
За нашими оцінками для цього знадобиться три місяці.
Чи включати такі місяці безкоштовного користування до строку оренди?
Коли слід розпочинати амортизацію активу з права користування?

У прикладі в матеріалі «„Вранці — стільці, увечері — гроші” (протягом 5 років)» // «Практика МСФЗ», № 1/2022, с. 24, проведення таке: Дт «Фінансові витрати» Кт «Фінансове зобов’язання» на суму 597 496,25 грн. І ця сума розрахована з урахуванням зростання курсу впродовж лютого.
Виходить, що зростання курсу призвело до збільшення статті «Фінансове зобов’язання», а не до збільшення статті «Вбудований похідний інструмент». Правильно?

Наша компанія практикує проведення акцій «1 + 1 = 3» та подібних.
Яким чином обліковувати такі операції за МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами»?

У питанні обліку нематеріальних активів важливу роль відіграє визначення строку їх корисного використання.
Своєю чергою, ПКУ оперує терміном «строк дії права користування».
Нетотожність цих понять, а також той факт, що ПКУ в певних випадках установлює додаткові часові обмеження періоду нарахування податкової амортизації НМА, часто спричиняють бухгалтерсько-податковий «розсинхрон», що завдає бухгалтеру додаткового клопоту.

Безліч сервісів, від YouTube до національних сервісів перегляду телевізійних програм, спочатку пропонує клієнтам протестувати їхні послуги, а вже потім розстатися із заробленими грошима.
У продавця ж з-поміж іншого виникає питання, як обліковувати надані під час trial-періоду послуги.

У часи моди на тотальний рециклінг і скорочення відходів дедалі більше компаній починають використовувати схеми зворотного обігу пакування й тари.
Облік таких операцій може стати складним завданням для головного бухгалтера, який складає звітність за МСФЗ.

Події після звітного періоду розглянуті в МСБО 10 «Події після звітного періоду» і стають дуже актуальними в період пандемії коронавірусу, а також в умовах передбачуваної окремими іноземними країнами можливості військових дій на території України, що, своєю чергою, уже призводить до відтоку капіталу, згортання інвестицій та можливих перебоїв у постачанні підприємств.
Усі ці події можуть призвести до подій, які вимагають коригування фінансової звітності або розкриття додаткової інформації.
Розглядаючи події після звітного періоду, необхідно отримати відповідь на такі запитання: у які терміни коригують фінансову звітність у зв’язку з подіями, що відбулися після закінчення звітного періоду, та яку інформацію необхідно розкрити?

Наша дочірня компанія перебуває в групі 4 платників єдиного податку.
Чи правильно буде нараховувати єдиний податок на початку року, коли подаємо декларацію?
Чи можна в окремій фінансовій звітності «дочки» відображати цей податок у складі адмінвитрат?

Cтейкголдери дедалі більше заявляють про зацікавленість в ESG-інформації. Тож абревіатура ESG — environmental (E), social (S), governance (G) — мимоволі щораз глибше входить у повсякденне життя компаній. Сьогодні ми не будемо говорити, кому і для чого це потрібно, — будемо виходити з того, що компанії вже усвідомлюють важливість сталого розвитку.
Сьогодні — про те, як цивілізувати вітчизняний звіт про управління, присмачивши його ESG-спеціями і, можливо, змінивши смак докорінно.

Звітування на основі таксономії набирає обертів, а отже, у читачів з’являються додаткові запитання.
Не на останньому місці й запитання щодо відповідальності за неподання звітності.
Сьогодні обговоримо проблему звітування із Сергієм Рогозним, чия компанія допомогла українським підприємствам подати десятки звітів.