Практика МСФЗ 27.12.2021

РМСБО вносить зміни до стандартів не дуже часто й робить це після кропіткої роботи та обговорень.
У 2022 році запрацюють поправки до окремих стандартів. Деякі з них можна назвати косметичними, інші ж можуть привести до зміни бізнес-процесів.
Стисло оглянемо зміни, з якими почнемо новий рік.

COP26 якнайкраще підходила для оголошення про створення Ради зі стандартів сталого розвитку.
Власне, це і зробила Фундація МСФЗ. Ба більше, стала Рада вже видала перші документи.

Катерина Сафроненко має значний досвід у сфері комплаєнсу та корпоративної розвідки. Він охоплює виконання для міжнародних компаній численних проєктів із проведення попередньої комплаєнс-перевірки та аналізу (due diligence) доброчесності для виявлення ризиків, пов’язаних із третіми особами, ризикованих зв’язків, зв’язків із впливовими політичними особами, причетності до незаконних та етично сумнівних видів діяльності та специфіки відносин із регуляторними / правоохоронними органами, включаючи докази минулих, тривалих чи ймовірних порушень. Також Катерина має значний досвід проведення розслідувань конфліктів інтересів та фінансового аналізу збитків, зокрема тестування вибраних операцій, опитування ключових працівників, аналізу системи внутрішнього контролю та розроблення рекомендацій, спрямованих на зменшення / усунення прогалин та ризиків.
Гадаємо, читачам буде цікаво дізнатися думку Катерини в цій сфері.

Людмила Снігурська — знана фахівчиня у сфері МСФЗ. Вона один із найбільш відомих лекторів, чиї доповіді високо цінуються серед банківських працівників. Проте й читачам, які віддалено стосуються банків, також буде чого повчитися.
У фокусі інтерв’ю — перші враження від запровадження МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», облік невідшкодовуваного ПДВ та ESG.

Простої на виробництві в часи коронавірусу — явище, на жаль, поширене.
Проте, зупиняючи виробництво, підприємство не зупиняє нарахування окремих витрат. Це можуть бути витрати на заробітну плату, амортизація ОЗ, орендні платежі тощо. Відповідно, далі постає питання обліку таких витрат у несприятливі часи.
І тут не без національних особливостей.

Натхненням для написання статті стало запитання читача.
Підприємство має попередній ліцензійний договір щодо передання невиключних майнових прав на користування комп’ютерною програмою. За договором сплачують частину суми на створення програми. Цей платіж визначають як плату за користування програмою (частину паушального платежу). Надалі також будуть сплачувати роялті щомісячно. Роялті розраховують як процент від виручки.
Чи можна в такому разі визнавати НМА та як це зробити?

Однією з найважливіших ознак будівельної галузі є довга тривалість операційного циклу. Зазвичай він розтягується на кілька звітних періодів, що часто зумовлює необхідність застосовувати специфічні бухгалтерські методики 1. Довгі строки виконання робіт несуть із собою значні ризики, зокрема ризики зростання цін на ресурси. Якщо будівельник не забезпечив собі контрактних застережень щодо можливості збільшити ціну, то він може опинитися в маржинальних лещатах: контрактний прибуток, який планували в період підписання угоди, може зникнути в періоді завершення робіт за контрактом. Особливо високий цей ризик на початку виконання робіт.

Наше виробниче підприємство здавна відображало за статтею «Інші фінансові доходи» суми процентів, нарахованих на банківські депозити, та суми дивідендів за акціями. Нещодавно в одній з консультацій на фейсбуці було повідомлено, що з огляду на нову очікувану редакцію МСБО 1 «Подання фінансової звітності» фінансові доходи не можуть виникати від активів апріорі.
Чи можемо ми включити зазначені суми у статтю «Фінансові доходи» нашого МСФЗ-звіту?

Чи можемо ми капіталізувати курсові різниці, які виникають у разі придбання основних засобів за договором постачання?

Відповідно до договору оренди компенсуємо орендодавцю податок на нерухоме майно.
Чи включати цей платіж до складу зобов’язання з оренди?

Ми переходимо на МСФЗ.
Що робити із залишком забезпечення на оплату відпусток?
Чи можемо ми перенести його до МСФЗ-балансу без коригування?
Як за МСФЗ розраховувати суму такого забезпечення (чи можемо ми застосовувати той самий порядок розрахунку, як і за НПСБО)?

Підприємство, яке звітує за МСФЗ, планує переобладнати складську будівлю на виробниче приміщення. Для реконструкції потрібен певний час, протягом якого будівлю безпосередньо не будуть використовувати в господарській діяльності. В усній консультації податківці зауважили, що в цій ситуації ми маємо нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 (в) ПКУ.
Чи правомірні їхні вимоги?

Читачі надсилають до редакції багато цікавих запитань.
Сьогодні ми розглянемо одне з них, яке стосується так званих позик до запитання.

У бізнес-практиці інвестори іноді віддають перевагу поступовому збільшенню свого впливу на об’єкт інвестування. Але така повільна експансія може мати погані наслідки для головбуха підприємства-інвестора. Адже різним ступеням інвествпливу відповідають різні моделі обліку інвестицій. Відображення поетапного набуття контролю (так зване покрокове придбання) доволі докладно описано в МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу».
А як бути в ситуаціях, коли інвестор на дату балансу контролю ще не отримав?

Незабаром бухгалтери почнуть формувати фінансову звітність за 2021 рік, й одне зі складних питань, як показує практика, — це відображення в обліку відкладеного податку на прибуток.

Відповідно до повідомлення від 23 листопада 2021 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі — НКЦПФР) нагадує компаніям про обов’язок подання фінзвітності до 31 грудня 2021 року до Центру збору фінансової звітності. Ідеться про річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність за 2020 рік, а також проміжну фінзвітність і проміжну консолідовану фінзвітність за 2021 рік, складену на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі XBRL.
У суб’єктів, які звітують і складають проміжну фінансову звітність за 2021 рік за таксономією МСФЗ, виникає багато запитань починаючи від кількості звітів та приміток до розкриття інформації згідно з Таксономією UA МСФЗ XBRL. По відповіді ми звернулися до нашої авторки — Наталії Шматко.

Підготовка МСФЗ-звітності за таксономією у форматі iXBRL викликала чимало проблем у її укладачів.
З одного боку, бухгалтери побачили всю «багатогранність» МСФЗ-звітності, якою вона мала би бути, але, визнаємо чесно, не завжди й не в усіх була такою.
З другого, завжди вважалося, що МСФЗ практично не містить обмежень щодо розкриття інформації, якщо такі розкриття забезпечують дотримання якісних характеристик інформації та відповідають принципам і вимогам стандартів. Таксономія ж, як інструмент цифровізації, є формалізованим набором показників (статей, компонентів, тегів тощо), що створює певні обмеження, установлює свої правила, зокрема й підпорядкування статей у фінансовій МСФЗ-звітності. У результаті маємо окремі неузгодженості між вимогами МСФЗ й таксономії, серед яких, наприклад, презентація сплачених авансів постачальникам, яким і приділимо увагу в цьому матеріалі.