Журнали

Практика МСФЗ
Практика МСФЗ 24.01.2022
1

Тема номера


Робоча сила: об’єднана та невизнана

Ринок праці шаленіє від скаженого попиту на програмістів.
Вони зараз буквально на вагу золота. За них змагаються роботодавці, за них платять захмарні гонорари хедхантерам.
Питання про те, чи є активом злагоджена команда професіоналів, керівникам IT-компаній може здатися риторичним.
Утім, для головбуха це питання риторичним точно не є.

Новинарня

Грудневий апдейт Ради: фінінструменти, МСФЗ для МСП, «головні звіти» etc (c. 10)

РМСБО зустрічалася на засідання 14–16 грудня 2021 року.
Були розглянуті майбутні проєкти змін і питання поточної роботи.
Познайомимо читачів з найбільш цікавими рішеннями стандарт-сетерів.

Анна Хомюк
Оренда для «малюків»: без гармонізації з МСФЗ 16. Поки що… (c. 15)

На засіданні в листопаді 2021 року РМСБО розглядала питання гармонізації розділу 20 «Оренда» МСФЗ для МСП з нормами МСФЗ 16 «Оренда».
З невеликою кількісною перевагою перемогли реалісти.

Ю. Харченко
IFRIC-апдейти: листопад 2021 (c. 16)

У Лондоні 30 листопада – 1 грудня проходили засідання Комітету з тлумачень.
За результатами роботи було ухвалено тентативне рішення, рішення порядку денного та розглянуто інші питання.
Стисло проаналізуємо ці рішення.

А. Крамаренко
Біорізноманіття: GRI та EFRAG працюють над створенням нового стандарту (c. 17)

Незважаючи на те що Фундація МСФЗ, оголошуючи створення Ради зі стандартів сталого розвитку (ISSB), проігнорувала GRI, остання не надто засмучується та продовжує плідну роботу з удосконалення старих і створення нових сталих стандартів.
Цього разу в колаборації з EFRAG.

Анна Хомюк

Досвід & судження

Зменшення корисності: податкові коригування (c. 18)

Знецінення активів — традиційна тема в період складання річної звітності. Процедури, передбачені МСБО 36 «Зменшення корисності активів», досить складні 1. Ми розглянемо деякі питання, пов’язані з урахуванням податкового впливу на важливі бухгалтерські показники, які необхідно обчислити для реалізації вимог МСБО 36.

Про деякі їхні особливості див. вебінар «Зменшення корисності активів: 9,5 фігур вищого пілотажу»
Іван Чалий

Nota Bene

Робоча сила: об’єднана та невизнана (c. 20)

Ринок праці шаленіє від скаженого попиту на програмістів.
Вони зараз буквально на вагу золота. За них змагаються роботодавці, за них платять захмарні гонорари хедхантерам.
Питання про те, чи є активом злагоджена команда професіоналів, керівникам IT-компаній може здатися риторичним.
Утім, для головбуха це питання риторичним точно не є.

Іван Чалий

Фідбек

«Вранці — стільці, увечері — гроші» (протягом 5 років) (c. 24)

Компанія купує обладнання, а гроші сплачує на виплат протягом 5 років щомісячно рівними сумами.
Загальна сума договору визначена з прив’язкою до долара США.
Суму щомісячних платежів визначають з урахуванням поточного офіційного курсу на дату кожного платежу.
Фактична сума платежів за всі 5 років не може бути меншою, ніж первісно визначена загальна сума договору.
У покупця є право погасити суму заборгованості достроково в будь-який момент.
У договорі також зазначено, що з урахуванням відстрочення платежу загальна вартість обладнання включає в себе процент на ціну обладнання в розмірі 7 %.
Як таку операцію відображати в обліку?

Ольга Значкова
Зелений облік (c. 27)

У межах своєї ESG-стратегії підприємство реалізує проєкт з озеленення (мета — компенсація викидів вуглецю).
У межах його реалізації на території підприємства висаджено кілька сотень дерев.
Як обліковувати такі насадження?

Оксана Кононенко

Податкове планування

Основні засоби в період простою: ризики для МСФЗвців (c. 30)

Як показує практика, останнім часом для багатьох компаній, включаючи тих, хто «грає» за правилами МСФЗ, стають актуальними податкові питання щодо простою (вимушеного або добровільного) основних засобів, які не використовуються протягом певного часу у зв’язку з різними обставинами, зокрема у зв’язку з карантинними обмеженнями, тимчасовими закриттями філій, сезонним характером робіт тощо.

Дарья Ломанцова, Іванна Порохнюк
Сліпа Феміда, або Як суд монетарність боргу визначав (c. 34)

Ситуація, коли договірні зобов’язання не виконуються, на жаль, не є чимось особливим у господарському житті компаній.
Цікавіше стає, якщо як приправу додати, що ситуація відбувається у відносинах із нерезидентом і стала причиною податкового спору.
Суд у цьому питанні поставив крапку. Але ж яку…

А. Крамаренко

МСФЗ для початківців

Резервне обладнання: тест на «активність» (c. 36)

Маємо резервне обладнання, яке працюватиме лише у випадках виходу з ладу основного.
Чи можна в такому разі визнавати його у складі основних засобів?

Ю. Харченко
Безпосередньо пов’язані (c. 37)

Придбаваємо обладнання, яке обліковуватимемо у складі ОЗ.
При цьому за супроводження угоди сплачуємо винагороду юридичній компанії.
Чи можна до первісної вартості ОЗ включити таку винагороду?
Коли вели облік за нацстандартами, то подібні витрати не включали до первісної вартості.

І. Корбан

IMHO

Відносини агент — принципал: аспекти застосування МСФЗ 15 (c. 42)

МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами», будучи прямим спадкоємцем МСБО 18 «Дохід», досить чітко регламентує порядок визнання особи принципалом або агентом. Однак на практиці, вивчаючи умови договору, бухгалтеру часто доводиться формувати професійне судження, щоб оцінити, чи є компанія принципалом або агентом за кожним окремим договором. До речі, у зв’язку з тим, що податковий облік базується на даних бухгалтерського обліку, розрахунок податку на прибуток залежатиме від визнання виручки в бухобліку. А отже, помилка, якої припустилися, визначаючи виручку в бухгалтерському обліку відповідно до МСФЗ 15 може призвести до значних податкових ризиків з донарахування податку на прибуток.
Щоби привернути увагу до важливості цього питання, розглянемо найцікавіші ситуації з практики різних компаній.

Рабіям Серікбаєва
Обов’язковість ESG-звітування в Україні: точка зору (c. 48)

ESG-фактори стають дедалі помітнішими під час ухвалення рішень інвесторами.
Так чи інакше, стосується це й українських компаній. На сьогодні включення ESG-показників у звітність українських компаній — справа добровільна. Лунає думка, що
всеохопного сталого звітування ми досягнемо лише тоді, коли це питання буде регламентовано законодавчо.
Чи дійсно це потрібно? Саме таке запитання ми поставили лідерам думки в галузі.

Сергій Голов, Денис Щур, Іван Чалий, Оксана Кононенко

Перспектива

Класифікація непоточних зобов’язань із ковенантами: обговорюємо проєкт (c. 51)

Наприкінці листопада РМСБО презентувала обмежені правки до МСБО 1 «Подання фінансової звітності», пов’язані з дещо специфічною ситуацією класифікації зобов’язань залежно від наявних додаткових умов (ковенантів) за відповідними договорами.
Із ситуацією намагався впоратися Комітет із тлумачень, попри його зусилля, виявилось, що принаймні обмежені коригування до стандарту все ж таки потрібні, а разом із ними — додаткове відстрочення терміну набуття чинності попередніми змінами.
Звучить трохи заплутано? Так і є, тому розберімося разом із самого початку.

Олександр Курніков
Реверсивний факторинг: дві сімки (c. 54)

РМСБО опублікувала драфт змін до МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів» та МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації».
Запропоновані зміни стосуються розкриття інформації щодо зворотного факторингу.
Документ відкритий для коментарів до 28 березня 2022 року.

Анна Хомюк

Звітні інновації

Cтандарт ESG-розкриття для інвестиційних продуктів: CFA Institute задає нові тренди сталого розвитку компаній (c. 56)

Інвестори світового рівня вже давно відходять від ринкового підходу під час ухвалення рішень. Тобто привабливість пропозиції визначають з огляду не тільки на фінансові показники бізнесу, а й на фактори сталого розвитку.
На підтримку цього тренду CFA Institute підготував стандарт подання інформації про екологічну, соціальну та внутрішньокорпоративну складові бізнесу для ухвалення інвестиційного рішення.
Пропонуємо з ним ознайомитися.

Любов Крута

XBRL

Таксономія UA XBRL МСФЗ: п’ять гострих запитань (c. 38)

Подання фінансової звітності на підставі Таксономії фінансової звітності не можна назвати легким процесом.
Ускладнює ситуацію й те, що в українській таксономії додані національні особливості, до яких РМСБО немає жодного стосунку.
І хоча практика розширення базової Таксономії — досить поширене явище у світі, українська версія має свої родзинки.
Пропоную відверто обговорити пекучі питання.

Анна Хомюк
Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку