Журнали

Практика МСФЗ 24 січня, 2022
1
О

Обов’язковість ESG-звітування в Україні: точка зору

ESG-фактори стають дедалі помітнішими під час ухвалення рішень інвесторами.
Так чи інакше, стосується це й українських компаній. На сьогодні включення ESG-показників у звітність українських компаній — справа добровільна. Лунає думка, що
всеохопного сталого звітування ми досягнемо лише тоді, коли це питання буде регламентовано законодавчо.
Чи дійсно це потрібно? Саме таке запитання ми поставили лідерам думки в галузі.

-A
A+

Сергій Голов, професор кафедри менеджменту та економіки ПВНЗ «Міжнародний інститут менеджменту», д. е. н.
 

Підзвітність є важливою передумовою дотримання бізнесом доктрини сталого розвитку. Управління сталим розвитком неможливе без системи показників ESG, що відображають конкурентоздатність бізнесу та його вплив на довкілля й суспільство. Тому запитання, чи має законодавство України регламентувати ESG-звітування, недоречне. Така звітність має бути обов’язковою для всіх підприємств, оскільки, наприклад, повітря може псувати будь-хто. Більш складним є питання про те, якою має бути така звітність. Складність регламентації ESG-звітності полягає в тому, що вона має враховувати глобальні, державні та локальні потреби. Глобальні вимоги до звітності щодо сталого розвитку починає розробляти Рада зі стандартів сталого розвитку (ISSB), яку нещодавно створила Фундація МСФЗ. Ці вимоги стосуються передусім кліматичних питань. Вимоги щодо ESG-показників на рівні держави випливають зі Стратегії сталого розвитку України, а на локальному рівні звітність має задовольняти інформаційні потреби місцевих громад. Такою, на мій погляд, має бути ідеологія ESG-звітування. Формат ESG-звіту, вочевидь, буде комбінованим, зокрема міститиме мінімум уніфікованих показників. Решта показників має враховувати галузеві та місцеві особливості. Таку звітність необхідно оприлюднювати на вебсторінці кожного підприємства, щоб забезпечити доступ для всіх членів суспільства.

Денис Щур, Regional Development Manager, ACCA Ukraine
 

Звичайно, потрібно. Саме в цьому напрямі рухається весь світ, а відповідно, і ми маємо там бути. Найімовірніше, починати варто із зобов’язання включати ESG-показники у звітність не абсолютно всіх компаній, а лише тих, де ця інформація може бути важливою та цікавою для суспільства: наприклад, гірничодобувних, металургійних підприємств і підприємств, які становлять суспільний інтерес. І поступово розширювати коло залучених компаній.

Але, незважаючи на відсутність відповідних вимог в українському законодавстві, уже зараз багато українських компаній, особливо тих, хто орієнтується на глобальні ринки (запозичення на міжнародних ринках, співпраця з ЄБРР, ЄІБ тощо) або чиї акції котируються на провідних біржах, розуміють важливість включення ESG-показників у свою звітність для успішної співпраці зі своїми іноземними контрагентами. Ба більше, є приклади реалізації ESG-звітів українськими компаніями (DTEK), а тому попит на фінансових фахівців, здатних підготувати таку звітність, буде лише зростати. Це і є одним із прикладів зміни фінансових професій, коли одноманітні, рутинні завдання крок за кроком автоматизуються, натомість з’являється попит на ESG-фахівців. Розуміючи ці тенденції, АССА не лише взяла на себе зобов’язання щодо досягнення цілей сталого розвитку ООН, а й підготувала 16-годинний онлайн-Сертифікат сталого розвитку у фінансах, пройшовши який, зацікавлені слухачі зможуть:

  • більше дізнатися про те, чому сталість важлива;
  • оцінювати бізнес-моделі щодо фактору сталості;
  • визначати ризики зміни клімату та фінансові наслідки, пов’язані із цими ризиками;
  • пояснювати цілі сталого розвитку ООН, їхнє значення для організацій з погляду ризиків і можливостей, а також визначення впливу;
  • пояснювати, чому питання ESG важливі для вашої організації, та оцінювати процеси й системи для збору, аналізу та звітності ESG-інформації та підходи до складання, аналізу та інтерпретації даних ESG.

Іван Чалий, к. е. н.
 

Мало хто пам’ятає, що перша спроба запровадити нефінансове звітування в українську бухпрактику відбулася на початку 2009 року. Тоді голова ФПБАУ Сергій Голов слушно зауважив: якщо нефінансові показники є негрошовими, то звітність, яка їх містить, узагалі не може розглядатися як власне бухгалтерська. Думаю, наша професійна спільнота ще не дозріла до обов’язкової імплементації нефінансових показників до бухоблікових систем підприємств. Нещодавно, проводячи серію семінарів для головбухів, я запитував у них, чи має бухгалтер складати звіт про управління. З’ясувалося, що ніхто з присутніх узагалі не вважав це бухгалтерською справою.

На мою думку, запровадження суворої законодавчої регламентації ESG-звітування наразі навряд чи доцільне. Головна причина в тому, що у світі поки що остаточно не сформовано жодної чіткої мандаторної стандартизаційної системи sustainable-звітності. Утім, здається, це питання вже найближчого майбутнього. Тому до запровадження обов’язкового «сталого» звітування флагмани українського бізнесу готуються вже сьогодні.

Ми спостерігаємо швидке формування як мінімум двох потужних центрів ESG-стандартизації: «континентального» (EFRAG + GRI) та «англо-американського» (Фундація МСФЗ в особі ISSB + CDSB + VRF).

Вони пропонують ідеологічно різні підходи до sustainable-звітування: одним до вподоби подвійна суттєвість, іншим достатньо й одинарної.

Трохи зачекаймо та подивімося на те, якими будуть результати їхньої натхненної праці. Крім того, нам, вочевидь, слід буде зважати на позицію Європейського Союзу. Якщо, наприклад, незабаром Єврокомісія офіційно надасть перевагу стандартам GRІ під мандатом EFRAG, то, чесно кажучи, у нашого уряду, мабуть, не буде особливого вибору.

Західна практика показує, що часто на початку ESG-звітування підприємства зловживають грінвошингом. Для лікування саме цієї дитячої хвороби жорстка законодавча регламентація згодом, дійсно, може знадобитися.

Оксана Кононенко, deputy CEO ТОВ «Видавнича група «АС», SME UA NvD Platform, ACCA DipIFR
 

Напевне, імперативна вимога щодо подання сталої звітності за тими чи іншими стандартами збільшить до бажаного законодавцями рівня кількість підприємств, що звітують про ESG-показники 1. Та чи буде якість такої звітності належною? Є сумніви.

До речі, на сьогодні існує більш ніж 15 конкурентних систем звітності про сталість. Тож вибрати може бути непросто.

Гадаю, якісна стала звітність може формуватися лише під тиском потреб користувачів звітності (передусім інвесторів, банків), а також як елемент конкурентної боротьби — задля задоволення потреб споживачів (дедалі частіше ESG-фактор стає щораз вагомішим: люди вже не хочуть платити гроші «завзятим» забруднювачам довкілля, податковим «ухиляльникам» чи тим, хто будує потворний хмарочос на місці незаконно знесеної пам’ятки архітектури).

Тут доречно пригадати, як кілька років тому Закон про бухоблік на виконання вимог Євродирективи 2013/34/ЄС уже поклав на великі та середні підприємства обов’язок подавати звіт про управління, який, як відомо, також містить ESG-елементи (вперше його подавали за підсумками 2018 року). І тоді підприємства не розуміли, «куди його подіти», а питання його наповнення взагалі обговорювали в останню чергу.

Тож вважаю, що внесок держави у сталість мав би проявлятися в іншому. Насамперед у сфері захисту природного середовища — чітка державна політика щодо цього питання (зокрема, упровадження екологічних стандартів для різних галузей), установлення відчутної відповідальності за порушення екологічних вимог. Крім того, варто приділяти увагу побудові законодавчих засад цивілізованих відносин роботодавців та найманих працівників, роботі щодо формування та дотримання етичних норм професійними спільнотами (звичайно, такі норми зараз уже існують, але їх дотримання, на мій погляд, часто формальне). Не в останню чергу державі необхідно зосередитися на формуванні ефективної судової системи. Без цього втрачають сенс усі інші зусилля з її боку (і щодо сталості теж), адже відсутність відчуття справедливості, недотримання принципу невідворотності покарання тощо зводить нанівець будь-які прогресивні ініціативи.

№ 1, 2022  (с. 48)
Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку