Журнали

Практика МСФЗ

Практика МСФЗ 24.05.2021

5

Тема номера


«…Головний бухгалтер — старший серед рівних»

Микола Марченко — бухгалтер та викладач із багаторічним досвідом і насиченим професійним життям.
Нещодавно він отримав звання «Почесний професор Одеського національного морського університету».
Нам пощастило дізнатися думку цього фахівця з великої літери стосовно низки нагальних питань, які є ключовими для подальшого розвитку бухгалтерської справи.

Офіціоз

Актив у користування від держави: податківці бачать грант (c. 4)

(коментар до ІПК ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків від 01.04.2021 № 1309/ІПК/31-00-04-01-01)

О. Крамаренко

Новинарня

«П’ятирічка» РМСБО: наші п’ять копійок (c. 6)

Рада з МСБО опублікувала консультаційний документ із метою пошуку думок щодо того, якими мають бути пріоритети Ради протягом наступних п’яти років. Це вже третій раз, коли Рада консультується з громадськістю щодо порядку денного, щоби створити свій п’ятирічний план (цього разу на 2022–2026 роки).
Рада, серед іншого, запитує думки про те, яким питанням фінансової звітності вона повинна надавати пріоритет, та про критерії додавання проєктів у свій план роботи.
Звичайно, ми не могли лишитися осторонь.

Оксана Кононенко
GRI- та SASB-стандарти доповнюють один одного, або ESG-звітність стає ще ближче (c. 8)

Питання звітування за стандартами сталої звітності стає дедалі гостріше. Свідчать про це й колаборації міжнародних організацій, які ці стандарти випускають. Так, 8 квітня 2021 року Global Reporting Initiative (GRI) та Sustainability Accounting Standards Board (SASB) випустили посібник, яким чином звітувати зі сталого розвитку, використовуючи обидва комплекти стандартів.

Анна Хомюк

Авторитет

«…Головний бухгалтер — старший серед рівних» (c. 10)

Микола Марченко — бухгалтер та викладач із багаторічним досвідом і насиченим професійним життям.
Нещодавно він отримав звання «Почесний професор Одеського національного морського університету».
Нам пощастило дізнатися думку цього фахівця з великої літери стосовно низки нагальних питань, які є ключовими для подальшого розвитку бухгалтерської справи.

Микола Марченко

Польові дослідження

«…Міжнародне податкове законодавство застаріле, бо розраховане на традиційні бізнес-моделі» (c. 14)

Анастасія Матвієць — старша юристка практики трансфертного ціноутворення PwC Нідерланди.
Вона отримала магістерський диплом з міжнародних податків від Tilbug University (Нідерланди) та має 6-річний досвід роботи з клієнтами в різних приватних секторах Сполучених Штатів, Японії, Кореї, країн ЄС, СНД. Анастасія — сертифікована спеціалістка з трансфертного ціноутворення від UK Chartered Institute of Taxation. Вона спеціалізується в трансфертному ціноутворенні, міжнародних та нідерландських податках підприємств.
У публікації поговоримо про те, яким чином розвивається міжнародне оподаткування та на що слід звернути увагу, зокрема, бухгалтерам стосовно політики трансфертного ціноутворення.

Анастасія Матвієць

Досвід & судження

Уцінка + знецінення основних засобів: як поєднати? (c. 19)

В Україні застосування щодо основних засобів моделі переоцінки традиційно не є рідкістю. Цього року багато підприємств, базою оцінки основних засобів яких є справедлива вартість, стикнулося з необхідністю уцінки певних категорій об’єктів. Разом із цим, під час звітування в епоху пандемії зоною підвищеної уваги є тестування активів на предмет зменшення корисності.
Тож з’ясуємо, чи слід проводити відповідний тест щодо об’єктів основних засобів, які обліковують за справедливою вартістю. Якщо так, як сильно може знадобитися ще знизити вартість таких об’єктів?

Оксана Кононенко
Орендна плата прив’язана до індексу інфляції: облікові наслідки для орендаря (c. 25)

На практиці в договорах операційної оренди часто передбачають періодичне коригування орендної плати на індекс інфляції (він же індекс споживчих цін; далі — ІСЦ).
Як правило, ідеться про періодичне збільшення майбутніх орендних платежів на ІСЦ, що перевищує за підсумками відповідного періоду одиницю, тобто 100 %. Виникає запитання: як орендарю врахувати таке коригування згідно з МСФЗ 16 «Оренда»?

Віталій Прокопенко
Реструктуризація кредитів (c. 30)

Компанія зазнала фінансових труднощів і не в змозі сплачувати кредит за графіком.
Банк погоджується на реструктуризацію кредиту, й укладають додаткову угоду на полегшених умовах.
Які наслідки ця подія буде мати в обліку?

Ольга Значкова

Фідбек

Конкретика території (c. 35)

Підприємство веде роботи з розвідки надр на території Полтавської області.
Під час підтвердження річної звітності за 2020 рік аудитори вимагають надати бюджет подальших видатків на розвідку на 2021–2023 роки в розрізі окремих районів області.
Чи може застосовуватися ця внутрішня прогнозна інформація для підтвердження достовірності звіту за минулий рік?

Я. Гальчевський
Актив один, бази оцінки — різні (c. 36)

Підприємство сформувало в обліку актив розвідки та оцінки.
Чи може воно застосувати різні бази оцінки для матеріальних та нематеріальних елементів цього активу?

Я. Гальчевський
Пусконалагоджувальні роботи: чи включати до первісної вартості основних засобів? (c. 37)

Будують великий об’єкт з унікальним обладнанням. Днями планують увести в експлуатацію.
Але пізніше будуть акти виконаних робіт на пусконалагоджувальні роботи пустогоном, тобто без випуску продукції.
Яким чином відобразити вартість таких робіт в обліку?

Анна Хомюк

Податкове планування

Продаж із правом повернення (c. 38)

У гуртовій торгівлі поширені випадки, коли супермаркетам надають право повернути товари з відповідним поверненням грошей або наданням знижки в розмірі вартості поверненого товару на інші покупки. Є такі випадки і в роздрібній торгівлі, хоча роздріб явно з меншим ентузіазмом розлучається з отриманими грошима.

Леонід Карпов

МСФЗ для початківців

Розвідка корисних копалин: МСФЗ 6 vs НПСБО 33 (c. 40)

Продовжуємо добру традицію порівнювати норми міжнародних та національних стандартів.
Сьогодні на черзі аналіз вимог МСФЗ 6 «Розвідка та оцінка запасів корисних копалин» та НПСБО 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин».

Анна Хомюк

IFRS for SMEs

Валова заборгованість замовників в обліку IT-компанії (c. 46)

Наша IT-компанія з 2021 року перейшла на МСФЗ для МСП (дата переходу — 01.01.2020).
Одним із напрямів нашої роботи є доопрацювання програмного забезпечення для замовників.
Обсяг і тривалість робіт різна, але часто буває, що на кінець звітного періоду роботи розпочато (понесені певні витрати, зокрема на оплату праці програмістів), але вони ще не здані замовнику (акти не підписані). Для оцінки ступеня завершеності робіт використовуємо метод частки витрат.
Чи можемо ми визнати дебіторську заборгованість у розмірі визнаного доходу до того, як підписано акти виконаних робіт із замовником?

Оксана Кононенко

IMHO

Професійні судження оцінювача й аудитора та їх вплив на достовірність фінансової звітності підприємства (c. 48)

У квітні цього року Всеукраїнська професійна громадська організація «Спілка аудиторів України» спільно з громадською організацією «Всеукраїнське об’єднання «Українське товариство оцінювачів» провели вебконференцію «Аудит облікових оцінок та аудиторські докази в контексті інформації, підготовленої експертом управлінського персоналу». Лунали різні думки стосовно того, яким чином аудитор повинен аналізувати доречність і надійність інформації, яку підготував експерт управлінського персоналу щодо облікових оцінок, у тому числі в разі залучення професійного оцінювача як незалежного експерта, для подальшого використання такої інформації як аудиторських доказів.
Своє професійне судження щодо цього авторка публікації довела до учасників вебконференції в доповіді та наразі спробує довести власну думку до більш широкого кола зацікавлених фахівців.

Людмила Рубаненко
Непрофільні активи та МСФЗ (c. 55)

Питанню відображення непрофільних активів у фінансовій звітності, яку складають відповідно до МСФЗ, не приділено необхідної уваги.
Але на підприємствах, які перейшли на міжнародні стандарти фінансової звітності (особливо великі державні підприємства), непрофільні активи становлять достатньо велику кількість.

Микола Марченко
Розстрочений ПДВ: чи є місце дисконтуванню? (c. 57)

Підприємство імпортувало обладнання з розстроченням сплати ПДВ на 24 місяці відповідно до п. 65 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Чи потрібно дисконтувати заборгованість перед бюджетом?

Світлана Куртенок

Перспектива

Going concern в епоху covid-19: головні акценти та перспективи (c. 61)

Минуло вже більше ніж рік від початку світової пандемії, що створила «нову нормальність» у більшості галузей людської діяльності. Доти протягом багатьох десятиліть людство не стикалося з необхідністю настільки масштабно дистанціюватися, щоб це перекраяло собою сталий лад професійного життя. У березні вже поточного року в Україні знову запроваджені були карантинні заходи, отже, багато хто з читачів, можливо, саме оговтується від чергових перебоїв у функціонуванні бізнесу.
Позначки виявилися для всіх дуже неоднорідними. Навіть в економічних системах окремих країн банки та страхові організації продовжили діяти майже у звичному режимі, тоді як аудитори, так само як більша частина їхніх клієнтів, вимушені були звикати до дистанційних методів роботи. Ось тут і постало вперше одне з головних питань новоствореної економічної кризи: чи зможе підприємство протягнути ще принаймні один звітний період?

Олександр Курніков
Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку