Журнали

Практика МСФЗ 24 травня, 2021
5
«

«…Головний бухгалтер — старший серед рівних»

Микола Марченко — бухгалтер та викладач із багаторічним досвідом і насиченим професійним життям.
Нещодавно він отримав звання «Почесний професор Одеського національного морського університету».
Нам пощастило дізнатися думку цього фахівця з великої літери стосовно низки нагальних питань, які є ключовими для подальшого розвитку бухгалтерської справи.

-A
A+

Микола Марченко, почесний професор Одеського національного морського університету
 

Нещодавно ви отримали звання «Почесний професор Одеського національного морського університету». Крім того, ви входите до Зали пошани української бухгалтерії. Поганий той бухгалтер, який не мріяв би про таке визнання. Скажіть: які основні етапи професійної діяльності ви можете виділити на шляху до досягнення таких висот? Які якості треба мати, щоби зробити такий бухгалтерський подвиг?

М. М.: Насамперед це освіта. Я закінчив два факультети Одеського інституту інженерів морського флоту (тепер Одеський національний морський університет): факультет «Механізація портових перевантажувальних робіт» і факультет «Економіка та організація водного транспорту». Це був єдиний в СРСР навчальний заклад, який готував керівників для морської галузі. Ленінградський водний інститут готував фахівців для річкового флоту. У зв’язку з тим, що Міністерство морського флоту СРСР, до сфери управління якого належав Одеський інститут (а не до Міністерства освіти СРСР), здійснювало операції переважно в інвалюті, багато предметів було пов’язано з вивченням саме валютних операцій, а також зовнішньоекономічної діяльності й ведення ділової документації та зі спілкуванням англійською мовою. До того ж я маю диплом з МСФЗ та пройшов сертифікацію з МВА й фінансового менеджменту. Але академічна освіта — це в основному теоретична база, головне — це самоосвіта та практичні навички. Я маю на увазі, що слід пройти всі ступені зростання, перш ніж очолити бухгалтерію.

Вважаю, що головний бухгалтер — старший серед рівних. Він повинен не тиснути авторитетом, а вміти вислухати підлеглих і тільки потім ухвалювати адекватне рішення. Також потрібно зважати, що кожен фахівець може помилитися. І тут завдання головного бухгалтера — не покарати, а підтримати. Будь-яку помилку підлеглого необхідно разом із ним проаналізувати, щоб виправити її та не допустити надалі. Якщо ж щоразу наказувати, підлеглі втрачають упевненість у роботі і з кожного питання будуть цікавитися думкою керівника. Тоді головбух працюватиме за всіх замість того, щоб займатися стратегічними питаннями обліку.

Шлях до головного бухгалтера великих державних підприємств я почав з посади старшого касира на пасажирських суднах закордонного плавання державного підприємства «Чорноморське морське пароплавство» (далі — ЧМП). На той час валюти євро не було і в касі містилося від 3 до 7 видів вільно конвертованих валют. Часом могло бути тисячі доларів, німецьких марок, іспанських песет… Адже надходження валюти — це виручка барів, отримання валюти із закордонних банків на виплату екіпажу добових у валюті та здійснення інших витрат у закордонних портах. І всю цю валюту щодня за курсом необхідно було переводити в інвалютні рублі (така теж була валюта).

Далі став головним бухгалтером судна, заступником головного бухгалтера ЧМП з інвалютних операцій, головним бухгалтером ЧМП (більш ніж 160 працівників бухгалтерських та валютно-фінансових підрозділів ЧМП та спільних підприємств і представництв за кордоном), головним бухгалтером Південного (30 бухгалтерів) та Одеського портів (17 бухгалтерів).

У 2008 році Державний департамент морського та річкового транспорту нагородив знаком «Почесний працівник морського і річкового транспорту».

У 2017 році Одеський національний морський університет випустив навчальний посібник «Аналіз фінансової звітності підприємства (практикум)» на прикладі порту «Південний», співавтором якого був і я.

У теперішній час готують друге видання цього посібника.

Зараз у своїй викладацькій діяльності ви виховуєте та спрямовуєте на професійному шляху так зване покоління Z. Якщо вірити науці, їх відрізняє більш легке сприйняття інформації на віру. Сучасні студенти дійсно вбирають чужий досвід, як губка, чи не визнають авторитетів, набиваючи власні ґулі? Яка ваша думка щодо покоління бухгалтерів, яке підростає?

М. М.: Покоління Z має можливість доступу до цікавої та різноманітної інформації через інтернет. Крім цього, деякі студенти підробляють на підприємствах відповідно до майбутньої спеціальності. І якщо матеріал викладається нудно та не висвітлює практичних питань, які траплятимуться на практиці майбутнім спеціалістам, він не зацікавить студентів.

І така проблема, дійсно, є, і пов’язана вона з тим, що більшість викладачів ніколи не працювала не те що головними, а навіть звичайними бухгалтерами. Тож викладачі повинні спілкуватися з практиками та запрошувати досвідчених головних бухгалтерів для проведення лекцій, семінарів, круглих столів зі студентами на безоплатній основі як шефської допомоги навчальному закладу. У такому разі викладачі не втрачатимуть в оплаті праці та будуть зацікавлені в цих зустрічах.

Як ви оцінюєте якість сучасної системи вищої освіти у сфері обліку та аудиту? Чи може диплом національного ВНЗ скласти конкуренцію закордонній освіті?

М. М.: Не тільки може скласти конкуренцію, а має. Я спілкувався з бухгалтерами, які навчалися за кордоном та мали якісну освіту, склали іспити ACCA DipІFR, але коли вони зіштовхнулися з нашими вітчизняними реаліями (перевірки податковими та іншими контролюючими органами), вони були повністю розгублені. Бо правильне розв’язання задач на консолідацію та фінансові інструменти, вирішення питань під час складання іспитів DipІFR у цьому випадку не допомагає. У порту «Південний» у 2011 році з метою підвищення кваліфікації декілька бухгалтерів пройшли навчання (за рахунок порту), склали іспити та отримали диплом з МСФЗ Інституту сертифікованих фінансових менеджерів (ICFM). Але, призначаючи на посаду керівників відділів бухгалтерії, я аналізував, як цей фахівець поводив себе в період перевірок контролюючими органами, як він доводив свій професіоналізм та правильність своїх дій щодо відображення фінансових операцій перевіряльникам.

Ще одне питання, яке ніде не розглядають, — це вивчення основ фінансової звітності та бухобліку керівниками та спеціалістами підприємств. Перебуваючи у відрядженнях за кордоном, я звернув увагу, що керівники вміють читати фінансову звітність та ставити фінансовому директору або головному бухгалтеру дуже професійні запитання. На жаль, значна кількість наших керівників зовсім не має уявлення не тільки щодо фінансової звітності, а й навіть щодо таких показників, як рентабельність, ліквідність, фінансова стабільність підприємств.

Декілька місяців тому на базі порту «Південний» ми провели навчання для технічних працівників та бухгалтерів на тему «Необоротні активи — це просто». Така необхідність виникла у зв’язку з тим, що бухгалтери відображають в обліку операції, наприклад, з основними засобами на підставі первинних документів, які надають у бухгалтерію технарі. І тільки технарі можуть відповісти, чи будуть економічні вигоди, чи ні. І вже на основі первинних документів бухгалтер відображає витрати або збільшення вартості основних засобів. Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону про бухоблік відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Тобто технічні працівники відповідають за первинні документи, а бухгалтери — за регістри бухгалтерського обліку.

Керівники, які не знають основ бухгалтерського обліку, в усіх помилках звинувачують бухгалтерів та найчастіше не здогадуються, що згідно з ч. 3 ст. 8 Закону про бухоблік саме керівництво підприємства відповідає за організацію бухгалтерського обліку, у тому числі за забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах. І це ще раз підкреслює необхідність навчання не тільки бухгалтерів, а й керівного складу та інших працівників підприємств.

Крім цього, у нас стала модною посада фіндиректора, якому підпорядковують головбуха. Часто фіндиректор ніколи не працював головним бухгалтером і ця посада — для «своїх». За кордоном фіндиректор щонайменше 3 роки працює на посаді головного бухгалтера й потім, ставши фіндиректором, займається фінансовим і податковим плануванням, аналізом фінансово-господарської діяльності підприємства.

Ми зараз спостерігаємо становлення застосування МСФЗ в Україні. Бухгалтери досі до МСФЗ ставляться насторожено. З позиції вашого досвіду, у чому причина прохолоди у відносинах укрбухгалтерів та МСФЗ?

М. М.: Я поділяю працівників, які пов’язані з бухгалтерським обліком, на 2 категорії: рахівники та бухгалтери. Рахівники займаються відображенням операцій в обліку, а бухгалтери — більше методологією. Проблеми з МСФЗ насамперед пов’язані з тим, що необхідно знати також математичні методи (дисконтування тощо), яким у національних стандартах не приділяли достатньої уваги. Крім цього, відхід від правил, які становили основу національних стандартів, до суджень в МСФЗ під час відображення операцій потребує не тільки знання міжнародних стандартів, а й розуміння економічної сутності операцій та їхнього впливу на фінансову звітність у цілому. А це вже аналітичний підхід, який у працівника або є, або ні. Навчитися цьому дуже складно.

Я іноді ставлю запитання досвідченим бухгалтерам: коли ви будете відображати в обліку придбання в нерезидента на умовах постачання FOB (умови Інкотермс) автомобіля, готового до експлуатації? Відповідь: коли ми його отримаємо та зареєструємо. Тоді я даю коментар: за умовами FOB продавець зобов’язаний доставити автомобіль на борт судна, а ви, як покупець, зобов’язані оплатити фрахт, страховку розмитнення в порту вивантаження та доставити до свого підприємства. А цей автомобіль готовий до експлуатації вже в момент відвантаження продавцем на судно. Отже, ви маєте відобразити його в обліку тоді, коли до вас перейшли всі ризики, тобто коли його доставлено на борт судна.

І таких запитань достатньо, а частина бухгалтерів ще не готова давати відповіді, які потребують знання не тільки стандартів, а й інших нормативних та законодавчих документів. Думаю, що в цьому причина прохолоди до МСФЗ.

У Грузії немає нацстандартів, а МСФЗ є єдиними для застосування. Як думаєте, яким шляхом варто йти Україні? «Лагодити» нацстандарти (адаптувати їх під нинішні реалії) чи наслідувати приклад Грузії?

М. М.: Станом на 11.06.2017 у ст. 1 Закону про бухоблік було вказано: «національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам». Тоді навіщо потрібні були національні? А вони ще й як суперечили.

Коли я працював головним бухгалтером порту «Південний», часто цим користувався. Якщо необхідно, я використовував міжнародні, а якщо ні — національні стандарти. І коли перевіряльники робили жорсткі зауваження щодо таких моментів, я посилався на закон, який регулює питання бухгалтерського обліку й має пряму дію, та просив спрямувати запит до управління методології Мінфіну, чому національні стандарти суперечать міжнародним. До речі, у судах ми вигравали.

В останній редакції Закону про бухоблік зазначено, що національні стандарти розробляють на основі міжнародних стандартів фінансової звітності. Але ведення одними підприємствами обліку за міжнародними стандартами, а іншими — за національними (наприклад, великі та малі порти України) не дає змоги аналізувати та порівнювати їхню діяльність, бо фінансова звітність використовує різні стандарти та різні підходи.

На мою думку, в Україні мають бути застосовані єдині стандарти фінансової звітності як для великих, так і для малих підприємств.

Професія бухгалтера досить серйозна, але разом із тим не обходиться без курйозних випадків. Можливо, ви можете поділитися такою історією?

М. М.: У 1998 році ЧМП перевіряли податківці. Пеня, недоїмка та штрафні санкції становили 221 млн грн. Ми відбили суму 220 млн грн у судах, у тому числі Вищому господарчому суді (адмінсудів тоді не було), а щодо останнього мільйона (як розглядало обвинувачення, злочин в особливо великих розмірах) я без адвокатів довів невідповідність висновків податківців за кримінальним провадженням проти мене. Справу закрив апеляційний суд через відсутність складу злочину. Це до того, які іспити можуть підстерігати головного бухгалтера.

Але про курйози. Під час перевірки податківці нарахували понад 1,5 млн грн ПДВ. Річ у тім, що моряки, які є резидентами України, із суден надсилали радіограми родинам, а родичі надсилали на українські судна радіограми морякам. Претензії контролерів полягали в тому, що на вартість радіограм між резидентами слід нараховувати ПДВ. Цікавинка в тому, що радіограми надсилали через супутниковий зв’язок. І в суді ми надали довідку Державного космічного агентства України, що Україна не має власних супутників зв’язку й радіограми йдуть через супутники, які належать нерезидентам, а отже, послуги зв’язку надає нерезидент. На той момент ці операції були звільнені від ПДВ. У суді наші доводи були прийняті.

№ 5, 2021  (с. 10)
Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку