Серед найпоширеніших варіантів залучати інвестиції є договори про концесію та договори про спільну діяльність. Ми не будемо зупинятися на договорах про концесію та суперечливості Закону України «Про концесію» та Тлумачення КТМФЗ 12 «Угоди про концесію послуг», а також ПКТ-29 «Угоди про концесію послуг: розкриття інформації».
Цій темі присвячено матеріали в журналі «Практика МСФЗ» «Концесія по-українськи та МСФЗ: де правда?» (№ 1, 2020), «Укрконцесія: Закон vs КТМФЗ» (№ 12, 2019).
Як показує практика, ці розбіжності не сприяють залученню інвестицій, зокрема закордонних, як у довоєнний період, так і тепер.
Також зауважимо, що для державних підприємств передання в оренду основних засобів не привабливе, бо значну частку орендних платежів перераховують у бюджет.
Зупинимося на договорах про спільну діяльність, які також не знайшли широкого поширення через тиск, який створюють перевіряльники, перевіряючи спільну діяльність. Спільній діяльності в Україні присвячено главу 77 «Спільна діяльність» ЦКУ, розділи ПКУ та інші законодавчі й нормативні акти.
Стаття доступна лише для зареєстрованих користувачів
