У роботі підприємства часто-густо трапляються конфлікти інтересів між бухгалтерською службою й іншими підрозділами, та навіть і керівництвом. Бухгалтерію часто сприймають як бюрократичну структуру, яка заважає іншим займатися своєю роботою та заробляти прибуток для підприємства. Як Ви вирішуєте такі ситуації? Як будуєте відносини з іншими службами, щоб це не заважало досягати спільної мети підприємства?

О. Р.: Дійсно, важко собі уявити, щоб у компанії з розгалуженою структурою бухгалтерія нікого не відривала від своєї роботи. Так чи інакше, але служби змушені виділяти певні ресурси для надання бухгалтерам документів, звітів та інформації. Головне, щоб це не знижувало ефективності їх роботи. І тут на практиці я бачив різні ситуації.

Трапляється, що бізнес-процеси щодо документообігу досить добре прописані, і керівництво здебільшого вимагає їх виконання. Але тут, як не дивно, я помічав, що скільки не збільшуй штат служб для задоволення потреб бухгалтерії, усе одно і старі, і нові працівники виявляються залученими до цього процесу. І якщо головний бухгалтер до того ж має сильну позицію в компанії, то є високий ризик того, що ключові працівники витрачатимуть багато часу та енергії на бухгалтерські питання. А це в довгостроковій перспективі ні до чого хорошого не приведе. Зате в бухгалтерії все красиво.

Буває й протилежна ситуація, коли процеси не прописані або просто не виконуються, а з боку керівництва немає підтримки. Тут однозначно існує ризик неякісного ведення бухгалтерського та податкового обліку з відповідними наслідками, а от показники діяльності компанії можуть бути досить хорошими. Це не пряма залежність, але таке може бути й, зокрема, через те, що ключові служби максимально зосереджені на зароблянні прибутку. Та все ж таки другий варіант вважаю доволі ризикованим і, найімовірніше, неможливим у довгостроковій перспективі. Тож без адміністрування не обійтися. І, як і скрізь, потрібно шукати золоту середину. У кожному випадку все дуже індивідуально. Це з досвіду.

З боку головного бухгалтера має бути розуміння цієї середини та бажання до неї наблизитися, утримуючись від спокуси вишикувати все згідно з буквою закону й спати спокійно. І тоді інші це оцінять, що істотно підвищить командний дух у компанії та статус головбуха в очах керівника й інших служб. Водночас варто дати зрозуміти, що є принципові моменти у взаємодії, які необхідно виконувати обов’язково. З боку керівника має бути чітка підтримка вимог бухгалтерії та водночас постійне спостереження за тим, чи не відхиляється головний бухгалтер від тієї самої золотої середини. Але на практиці керівники бувають різні, і їм часто доводиться прищеплювати такі цінності. Є інший варіант — не чекаючи на підтримку «згори», самостійно посилювати свою позицію серед інших підрозділів, користуючись деякими бухгалтерськими функціями (банально це може бути зарплата, підписання термінових документів, допомога в непростих питаннях оформлення документів тощо). Але для компанії це не найкращий розвиток подій.

Таким чином, дуже багато що залежить від позиції керівництва. Тому для мене пріоритет — правильно побудована взаємодія з керівником, тоді на горизонтальному рівні буде значно менше перекручень.

Окрім основної роботи, Ви ефективно займаєтеся громадською діяльністю, беручи активну участь у роботі Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ). Цього року ФПБАУ вдалася до каторжної праці — роз’яснювати особливості застосування МСФЗ в українських реаліях. ФПБАУ взялася за дуже складні питання, від яких відкараскалося багато відомих консультантів. Навіщо Ви із соратниками вирішили взяти на себе цей тягар? Адже на вдячність у цій сфері чекати не доводиться. Радше навпаки — у нас заведено піддавати обструкції такі проєкти разом з ініціаторами.

О. Р.: Громадська діяльність потребує часу (якого останнім часом бракує) та певної віддачі. Але зрештою отримуєш більше. По-перше, задовольняється одна з базових потреб людини — зробити внесок у навколишній світ. І я вірю, що ця потреба має бути серед перших, слід зберігати баланс «брати — давати», і тоді якимось дивним чином у довгостроковій перспективі успіх не змусить на себе чекати. По-друге, це, звичайно ж, нетворкінг. Ти потрапляєш у професійну тусовку, знайомишся з новими людьми. Це й колеги за професією, і представники регуляторів, і представники бізнесу тощо. По-третє, це досвід, здобуття нових знань.

У ФПБАУ я вже досить давно, але активнішою діяльністю зайнявся в останні 2–3 роки, коли був обраний до Ради ФПБАУ і трохи пізніше очолив Комітет зі стандартів та практики бухгалтерського обліку. Це саме був час, коли внесли значні зміни до Закону про бухоблік. Я, як практик, на собі відчув усю складність перехідного періоду та передусім зайнявся цією проблемою. Наш Комітет реагував на документи Методологічної ради при Мінфіні, неодноразово звертався до Мінфіну з конкретними пропозиціями щодо вдосконалення бухгалтерського законодавства, порушував питання на конференціях, форумах. І хай не відразу, але плоди з’явилися. Наприклад, після наполегливих листів та виступів на IFRS-форумах, організованих ФПБАУ, було внесено зміни до кабмінівського Порядку подання фінзвітності, нарешті скоригували ПСБО 25 тощо. Звичайно, не лише ми зверталися до регулятора, але я точно знаю, що ми здійснили певний внесок.

Наступною ініціативою стали роз’яснення механізмів застосування МСФЗ в Україні та в деяких ситуаціях — роз’яснення/тлумачення самих МСФЗ. Вони називаються Позиціями, розробляють їх експерти нашого Комітету та затверджують згідно із внутрішнім регламентом. Ініціатива з’явилася після того, як Мінфін своїм листом відіслав усіх з приводу питань застосування МСФЗ до їхнього розробника, тобто до Комітету з МСФЗ, розташованого в Лондоні. Таким чином, у країні утворився інформаційний вакуум щодо зазначених питань, який і намагається заповнити ФПБАУ в особі нашого Комітету. Питання порушуються непрості, стосовно деяких із них в МСФЗ узагалі немає однозначно правильної відповіді, тому висновки, зроблені в Позиціях, іноді викликають неоднозначні відгуки методологів. У принципі, нарікання також можуть бути з боку практиків (якщо це додасть роботи бухгалтерам або несприятливо позначиться на оподаткуванні) та з боку контролюючих органів (проблеми в тому ж оподаткуванні). Тому наші експерти дуже ретельно підходять до опрацювання текстів Позицій. І ми сподіваємося, що наша робота буде корисною для бухгалтерів-практиків, а також змусить регуляторів замислитися над питаннями застосування МСФЗ і брати в їх вирішенні активнішу участь.

Робота, сім’я, громадська діяльність. І Ви ще якось незбагненно встигаєте професійно займатися велоспортом. Протяжність і складність Ваших маршрутів вражає. Поділіться секретом. Як знайти час та енергію на таке інтенсивне заняття спортом? Чи має це свій ефект? Як впливають спортивні навантаження на працездатність?

О. Р.: Я з дитинства займаюся спортом і не уявляю свого життя без нього. У різні часи мої спортивні інтереси змінювалися, але зараз, окрім звичайної загальнофізичної підготовки, я приділяю більшу увагу велоспорту та бігу на довгі дистанції (вело — 200–400 км, біг — напівмарафон). Секрет того, як знаходити час і бажання для такого заняття та досягати результатів, криється в тій енергії, яку отримуєш від спорту. Це, по суті, справжні пригоди (особливо щодо веломарафонів), які, попри втому, надзвичайно заряджають, у певному розумінні навіть більше, ніж звичайні «відпускні» подорожі. Трапляється, долаю дистанцію майже за цілу добу, і це без сну зі стартом уночі. У цей період набуваєш такого стану, в якому на себе та навколишній світ починаєш дивитися інакше, і щоразу відкривається щось нове. Я не раз переконувався — тільки виходячи із зони комфорту, можна перейти на новий рівень.

Тренування дуже добре звільняють мозок від плинності, що запобігає перенавантаженню та дозволяє не випускати з уваги основні пріоритети. За правильного підходу добре підтримується стан здоров’я, а також підвищується продуктивність. Багато хто вважає, що спорт забирає енергію, але насправді навпаки — за помірних навантажень через насичення крові киснем мозок працює продуктивніше і креативніше. Ще один важливий момент марафонських дистанцій — це привчання себе бути послідовним та організованим у досягненні мети, мислити й діяти стратегічно. Це я для себе відкрив відносно недавно.

Розуміючи всі плюси заняття спортом, я намагаюся «заразити» цим захопленням рідних та близьких. І ось результат — ми з дружиною в жовтні біжимо разом напівмарафонську дистанцію на Wizz Air Kyiv City Marathon!