Журнали

Практика МСФЗ 26 серпня, 2019
8
Н

Нефінансова звітність: «… мова йде про перебування в бізнесі»
Non-Financial Reporting: «…it is about staying in business»

Федерація європейських бухгалтерів, що тридцять років проіснувала під цієї назвою, у 2016 році стала називатися «Бухгалтерська Європа» (Accountancy Europe). До її складу входить 51 професійна організація з 36 країн, що об’єднує близько одного мільйона професійних бухгалтерів.
Сьогодні нашим співрозмовником є заступник CEO Бухгалтерської Європи Хільда Бломм (Hilde Blomme), US CPA, Belgian CA, ACCA.


The Federation of European Accountants, which for thirty years carried this name, since 2016 became known as Accountancy Europe. It consists of 51 professional organizations from 36 countries, which brings together about one million professional accountants.

-A
A+

Хільда Бломм, заступник CEO Бухгалтерської Європи, US CPA, Belgian CA, ACCA
Today our interlocutor is Deputy CEO of Accountancy Europe  Hilde Blomme, US CPA, Belgian CA, ACCA.
 
 

Що ви думаєте про запровадження обов’язкового регулювання складання «сталої» звітності?

Х. Б.: Починаючи з 2018 року, великі компанії ЄС мають звітувати відповідно до Директиви ЄС щодо розкриття нефінансової інформації та інформації про різноманітність (2014/95/ЄС), що було внесено до їх національного законодавства. Ми вважаємо цю Директиву про нефінансову звітність дуже гарною відправною точкою.

Компаніям необхідно розкривати свою бізнес-модель, політику (та результати), ризики та нефінансові ключові показники ефективності в таких категоріях:

  • екологічні питання;
  • соціальні та службові аспекти;
  • повага до прав людини;
  • проблеми боротьби з корупцією та хабарництвом;
  • різноманітність [diversity] у раді директорів.

Запровадження цієї Директиви в країнах ЄС відкрило шлях до збільшення нефінансової звітності, але це лише початок. Досі існує значна гнучкість щодо того, про що звітують і як. У різних країнах таку інформацію надають по-різному. Вона може бути частиною Звіту про управління, деякі країни включили її в окремий звіт, або компанії також можуть видати різноманітні окремі звіти, які охоплюють ESG, показники CSR1або інформацію про сталість. Це добре видно в нашому минулорічному огляді впровадження Директиви ЄС про NFI2(2018).

Corporate Social Responsibility — корпоративна соціальна відповідальність.

Non-financial information — нефінансова інформація.

Нефінансова звітність надає більш чітке уявлення про ефективність діяльності компанії, ніж тільки фінансова звітність. Це стає дедалі важливішим для інвесторів та щораз ширшого кола зацікавлених сторін, яким потрібна корпоративна інформація про бізнес-модель компанії, довгострокову стратегію та створення вартості.

Директива про нефінансову звітність відіграє важливу роль в активізації діяльності приватного сектору та прихильності до виконання цілей Сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй та Паризької кліматичної угоди. Звітування про це може допомогти компаніям перейти від простого дотримання вимог законодавства до того, щоб вести себе більш відповідально щодо створення сталого майбутнього.

What do you think of the obliged regulation of forming a sustainability report?

 H. B.: Since 2018 large EU companies need to report such information according to the EU Directive on the disclosure of non-financial and diversity information (2014/95/EU) as transposed in their national laws. We consider this Non-Financial Reporting Directive as a very good starting point.

Companies need to disclose their business model, policies (and outcomes), risks, and non-financial key performance indicators in the following categories:

  • Environmental matters
  • Social and employee aspects
  • Respect for human rights
  • Anti-corruption and bribery issues
  • Diversity on board of directors

Transposing this Directive in EU countries has paved the way to more non-financial reporting, but it is just the beginning. There is still considerable flexibility about what is reported and how. Such information is reported in different ways in different countries. It can be part of the management report, other countries have included it in a separate report, or companies can also issue a variety of separate reports which covers such ESG, CSR or sustainability information. See also our overview Member State implementation of EU NFI Directive (2018).

Non-financial reporting provides a clearer picture of a company’s performance than only financial reporting can. This is increasingly important for investors and the increasingly wide array of stakeholders that are interested in corporate information on the company’s business model, long-term strategy and value creation

The Non-Financial Reporting Directive plays an important role in boosting private sector action and commitment towards meeting the United Nations Sustainable Development Goals (SDGs) and the Paris Climate Agreement. Reporting this can help companies move from merely complying with legal requirements, to behaving more responsibly towards building a sustainable future.

Як ви ставитеся до ідеї Оксфордського союзу про те, що звітність про сталий розвиток має бути стандартизована американською Радою зі стандартів бухобліку (FASB) і Радою з міжнародних стандартів бухобліку (IASB)?

Х. Б.: Ідея Оксфордського союзу — одне з можливих рішень щодо встановлення стандартів із нефінансової інформації. Нині ми працюємо над проєктом розумного лідерства для взаємозв’язку фінансової та нефінансової звітності, який у підсумку приведе до створення глобального інтегрованого стандарту стандартів корпоративної звітності або підходу до встановлення стандартів. Я стисло виділю три пропозиції з усіх, які ми розглядаємо:

1. Фонд МСФЗ є органом нагляду за глобальною корпоративною звітністю. Його Виконавча рада забезпечуватиме повсякденний нагляд за такими незалежними органами стандартизації:

  • Рада з МСБО — у сфері фінансової звітності приватного сектору;
  • Рада з міжнародних стандартів бухобліку держсектору (IPSASB) — у сфері фінансової звітності в державному секторі;
  • Міжнародна рада з інтегрованої звітності (IIRC) — у сфері складання коментарів керівництва;
  • Рада зі стандартів бухгалтерського обліку в галузі сталого розвитку (SASB), Робоча група з розкриття інформації про фінансові аспекти клімату (TCFD), Рада зі стандартів розкриття кліматичних даних (CDSB) та Ініціатива з глобальної звітності (GRI) — у сфері формування показників екології, соціальної діяльності та управління (ESG) і більш широкого кола даних.

2. Звіт Камбурга (Cambourg Report) для регіональної консолідації. Цей звіт передбачає кодифікований підхід до подання позафінансової [extra-financial] інформації як етап, на якому не встановлено комплексної ініціативи. Він зосереджується лише на звітуванні про нефінансові заходи, а також передбачає нову переглянуту Директиву ЄС щодо нефінансової звітності та інструменти ЄС для досягнення законності й підзвітності. На операційному рівні це означатиме встановлення стандартизаційного органу європейського рівня, який співпрацюватиме на міжнародному рівні (між державними органами та відповідними приватними організаціями) і матиме поступовий графік роботи.

3. Реєстр із відкритим кодом, заснований на блокчейн-протоколах, що складають послідовні правила для нефінансових агрегаторів даних. Відкрите програмне забезпечення буде орієнтоване на ринок, а технологія зробить дані порівнянними та суворими. Вони будуть систематизовані, але не регулюватимуться, тому користувачі та укладачі узгоджуватимуть те, про що слід звітувати. Можливо, буде деяка (якщо взагалі буде) інтеграція до правових структур юрисдикцій або до систем звітування органам державної влади.

What do you think about Oxford Union idea1that sustainability reporting should be standardised by FASB and IASB?

 H. B.: The Oxford Union idea is one among different solutions for setting nonfinancial information standards. We are currently working on a thought leadership project to interconnect financial and non-financial reporting, ultimately resulting in one global integrated corporate reporting standard setter or standard setting approach. I will briefly highlight 3 out of all proposals that we are considering:

1. IFRS Foundation as the oversight body for global corporate reporting. Its Executive Board would provide day to day oversight of the following independent standard-setters:

  • private sector financial reporting (IASB)
  • public sector financial reporting (IPSASB)
  • International Integrated Reporting Council (IIRC) for framework and concepts in management commentary
  • ESG and broader metrics are represented by Sustainability Accounting Standards Board (SASB), Task Force on Climate-related financial disclosures (TCFD) and Climate Disclosure Standards Board (CDSB) vs. Global Reporting Initiative (GRI)

2. De Cambourg Report for regional consolidation. The report envisages a codified approach to extra-financial information as the stage is not set for a comprehensive initiative. It only focuses only on non-financial measures reporting. It presumes a new revised EU Non-Financial Reporting Directive and EU instruments to achieve legitimacy and accountability. At operational level this would mean establishing a European-level standard setter, that cooperates internationally (between public authorities and with relevant private organisations) and has a gradual timeline.

3. Open-source register based on blockchain protocols amounting to a consistent rulebook for non-financial data aggregators. Open-source solutions would be market-led and technology would make them comparable and rigorous. They would be systematised but unregulated, so users and preparers would agree on what should be reported. There would be little (if any) embedding in jurisdictional legal structures or accountability to public authorities.

Голова IASB Ганс Гугерворст (Hans Hoogervorst) нещодавно виступив із доповіддю на конференції Фонду МСФЗ 2019 року. Він послався лише на Концептуальну основу Міжнародної ради з інтегрованої звітності. Чи означає це, що Європа зосередиться лише на IR-стандартах?

Х. Б.: Ні, ЄС, як європейський законодавець, вирішить це. На сьогодні ЄС не вказав конкретної системи звітності, яку слід використовувати для виконання своїх вимог щодо нефінансової звітності, зазначивши в Директиві, що розкриття інформації може спиратися на національну, європейську або міжнародну систему звітності.

Є значний прогрес у сфері нефінансової звітності, але існує також поширення стандартів і концептуальних засад. Настав час для консолідації: це збільшить узгодженість, прозорість і порівнянність, як ми говорили в нашому звіті «Заклик до дій: посилення координації нефінансових інформаційних ініціатив і концептуальних основ» (2017). Основними звітними концептосновами є Інтегровані звіти , SASB і GRI стандарти, а головними основами звітності щодо охорони навколишнього середовища — TCFD3, CDP4і CDSB5, як ми виклали в нашому документі «Директива ЄС про розкриття нефінансової інформації та інформації про різноманітність» (2016).

Task Force on Climate-related Financial Disclosures — Робоча група з розкриття інформації, пов’язаної з кліматом.

Carbon Disclosure Project — Проєкт розкриття інформації про викиди вуглецю.

Climate Disclosure Standards Board — Рада зі стандартів розкриття інформації про клімат.

Необхідно підтримувати використання інтегрованої звітності. Ми вважаємо, що інтеграція фінансової та нефінансової звітності стала незамінною. Нефінансова звітність забезпечує більш чітку, ніж лише фінансова, картину того, як компанія діє. Вплив нефінансової звітності буде обмеженим, якщо він не пов’язаний із фінзвітністю. Фінансова ефективність є результатом успіху, наприклад, у стратегічному плануванні, використанні ресурсів та побудові бізнес-процесів. Діяльність слід оцінювати цілісно, вона має бути зосереджена на створенні вартості та довгостроковій сталості бізнесу.

Chair of the IASB Hans Hoogervorst recently delivered the keynote speech at the IFRS Foundation Conference 20192. He referred only on Framework of the International Integrated Reporting Council. Does this mean that Europe will focus only on IR-standards?

 H. B.:  No, the EU as European legislator will be the one to decide that. Currently the EU has not indicated a specific reporting framework to be used for fulfilling its non-financial reporting requirements and indicated in the Directive that the disclosures may rely on a national, EU-based or international reporting framework.

There is much progress in the area of non-financial reporting, but there is also proliferation of standards and frameworks. The time has come for consolidation: this would increase consistency, transparency and comparability as we stated in our Call for Action: Enhance the Coordination of the Non-Financial Information Initiatives and Frameworks (2017). The main general reporting frameworks are Integrated Reporting , SASB and GRI standards, and the main environment specific ones are by the TCFD, CDP and CDSB as we set out in our position paper EU Directive on disclosure of nonfinancial and diversity information (2016).

Using integrated reporting should be supported. We believe integrating financial and non-financial reporting has become indispensable. Non-financial reporting provides a clearer picture of how a company performs than only financial information can. Non-financial reporting’s impact would be limited if it is not connected to financial reporting. Financial performance results from success in e.g. strategic planning, resource utilisation and business processes. Performance needs to be judged holistically and needs to focus on value creation and longer-term business sustainability.

 

Деякі дослідження показують, що молоде покоління інвесторів проявляє більший інтерес до інформації про сталість. Як ви можете пояснити це?

Х. Б.: Компанії почали визнавати, що надання нефінансової інформації, такої як, наприклад, інформація про екологічні, соціальні та управлінські (ESG) питання, є суттєвим. Ми вважаємо, що зміни в технології зумовили збільшення доступу до корпоративних справ та зацікавленість ними. У документі «Майбутнє корпоративної звітності» (2015) ми висунули ідею про те, що аудиторія для корпоративної звітності зростає. Отже, потреби цієї аудиторії, як з точки зору корпоративної звітності, так і з точки зору її підтвердження, мають бути належним чином розв’язані.

Це пояснюється тим, що наша економіка приносить щораз більший розвиток і багатство, але також спричинює виснаження природних ресурсів, забруднення, надмірне споживання та соціальні заворушення такого рівня, який більше не є сталим. Єдиний шлях уперед полягає в зміні того, як економіка працює. Це починається зі зміни способу ведення бізнесу. Мова вже не йде про те, щоб робити добро і робити світ кращим місцем: мова йде про перебування в бізнесі.

Сталий розвиток має стати наріжним каменем бізнес-рішень, бо як тільки екосистеми і суспільства зазнають невдачі, вже не існуватиме жодного бізнесу і ніякої державної політики. Це, звичайно, не залишилося поза увагою як молодого покоління інвесторів, так і інших стейкхолдерів. Читайте більше про це в нашій недавній публікації «10 ідей, щоби зробити корпоративне управління драйвером сталого економічного розвитку».

 

Some research show that a younger generation of investors is showing more interest in sustainable information. How can you explain this?

 H. B.: Companies started to acknowledge that communicating non-financial information, such as on environmental, social and governance (ESG) matters, is essential. We believe that changes in technology have led to increased access to, and interest in, corporate affairs. In a 2015 paper The Future of Corporate Reporting, we put forward the idea that the audience for corporate reporting is growing. As such, the needs of this growing audience, both from a corporate reporting as well as an assurance perspective, must be properly addressed. 

This is because our economy brings growing development and wealth but also causes natural resource depletion, pollution, overconsumption and social unrest to a level that is not sustainable anymore. The only way forward is to change how the economy operates. This starts with changing how businesses are run. It is no longer about doing good and making the world a better place: it is about staying in business.

Sustainability must become the cornerstone of business decisions; once ecosystems and societies fail, there is no business and no polity either. This has certainly not escaped the attention of the younger generation of investors and stakeholders alike. See more on this in our recent Cogito paper 10 ideas to make corporate governance a driver of a sustainable economy.

№ 8, 2019  (с. 17)
Вверх
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку