Журнали

Зарплата та кадрова справа 13 липня, 2015
13

Умови допуску до роботи з 2015 року 

Упевнені, що всі роботодавці знають про те, що з 01.01.2015 р. заборонено допускати працівника до роботи без (умова 1) укладення з ним трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та (умова 2) повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування ЄСВ1 про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України2. Така вимога прописана у ст. 24 КЗпП3.

1) роботодавець видає наказ (розпоряд­ження) про прийняття на роботу;

2) роботодавець подає до органу ДФСУ повідомлення (за формою додатка до постанови № 413);

3) після подання та прийняття ДФСУ повідомлення працівник може бути допущений до роботи.

Способи подання повідомлення Подати повідомлення можна одним із трьох способів:

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!Повідомляти фіскалів необхідно про всіх прийнятих працівників, як штатників (у графі 4 — «1»), так і сумісників (у графі 4 — «2»), у тому числі й прийнятих зі строком випробування та/або за строковим трудовим договором. Крім того, про прийняття працівників, з якими укладається контракт, також необхідно подати повідомлення, оскільки контракт є різновидом трудового договору. А от при укладенні договорів цивільно-правового характеру, на наш погляд, повідомлення роботодавець не подає. Причина в тому, що такі відносини перебувають поза сферою КЗпП — відносини за договорами цивільно-правового характеру на виконання робіт або надання послуг регламентує ЦКУ6.

Форма повідомлення не дуже складна для заповнення, хоча в постанові № 413 про її заповнення — ані слова. Візуально вона схожа на таблицю 5 форми № Д4. А тому не повинна викликати у вас труднощів.

Звертає увагу, що повідомлення може бути 2-х типів: «початкове» та «скасовуюче». Зрозуміло, що «початкове» подають, коли заповнюють дані на працівника вперше. А от «скасовуюче», мабуть, як і у випадку з таб­лицею 5 форми № Д4 потрібно подати тоді, коли помилково подали дані на працівника, якого не приймали на роботу, або в ситуації, коли внесли на працівника помилкові дані й їх потрібно замінити. Ми направили відповідний запит із цього приводу.

Дати наказу та початку роботи Тепер що стосується дат та можливих тимчасових розривів між датою укладення трудового договору (графа 8 повідомлення) і датою початку роботи (графа 9 повідомлення). Не забувайте, що фактичний допуск до роботи можливий тільки після подання повідомлення одним із перелічених вище способів, тому при укладенні трудового договору враховуйте цей момент.

У письмовому трудовому договорі, наказі, розпорядженні обов’язково вказуйте дату, з якої працівник зобов’язаний приступити до виконання своїх обов’язків (вийти на роботу). Ця погоджена з працівником дата, на нашу думку, і є датою прийняття на роботу (датою початку трудових відносин). Дата оформлення наказу або розпорядження про прийняття на роботу є лише датою укладення трудового договору і не може прирівнюватися до дати початку трудових відносин.

Погодьтеся: якщо, приміром, 15.05.2015 р. між роботодавцем і працівником укладено трудовий договір, згідно з яким працівник прий­мається на роботу з 01.07.2015 р., то це означає, що трудові відносини у них розпочинаються тільки з 01.07.2015 р. І датою прийняття його на роботу є 01.07.2015 р., а ніяк не 15.05.2015 р. У період між цими датами працівник не підпорядковується трудовому розпорядку, не виходить на роботу, роботодавець, відповідно, не оплачує цей час, тому цей відрізок часу не вважається періодом перебування працівника у трудових відносинах із роботодавцем.

До 01.01.2015 р. у ст. 24 КЗпП була норма — ч. 4 (зараз виключена): трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ або розпорядження не було видано, але працівник фактично приступив до роботи. Зараз цю норму скасовано, оскільки вона суперечить запровадженій вимозі щодо обов’язкового попереднього укладення трудового договору. Але нам важливе інше: для визначення дати початку трудових відносин має значення дата фактичного допуску працівника до роботи, а не дата оформлення трудового договору. Це раніше неодноразово підтверджували і суди (зокрема, п. 7 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9). Більше того, і зараз, якщо в судовому порядку буде доведено факт використання праці працівника без укладення з ним трудового договору, суд винесе рішення про оформлення таких трудових відносин протягом усього періоду фактичної роботи з нарахуванням та виплатою заробітної плати в розмірі не нижче середньої зарплати за відповідним видом економічної діяльності в регіоні без урахування фактично виплаченої зарплати, і з нарахуванням та сплатою ПДФО7, ЄСВ і ВЗ8 з такої суми (ч. 6 ст. 235 КЗпП).

Зауважимо, що згідно з п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прий­няття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку (а в разі звільнення — у день звільнення), і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження)9. Раніше, як правило, дата прийняття на роботу і дата видання наказу (розпорядження) збігалися. Тепер зважаючи на нову вимогу доцільно в наказі (розпорядженні) вказувати, що працівник приймається на роботу хоча б з наступного робочого дня, щоб в робочий день оформлення наказу (розпорядження) встигнути подати повідомлення до органу фіскальної служби. Тоді жодних претензій до вас, як до роботодавця, не буде.

Водночас не буде, на наш погляд, помилкою оформлення наказу і фактичний допуск до роботи в один день. Але у вас має бути підтвердження того, що спочатку видано наказ і подано повідомлення, а вже після цього працівник приступив до роботи. Як говориться у відомому романі10«Гроші наперед, — заявив монтер, — уранці — гроші, увечері — стільці або увечері — гроші, а другого ранку — стільці». У ролі «грошей» виступає повідомлення, а от «стільцями» є допуск до роботи. Тому, якщо, приміром, о 9:00 видано наказ про прий­няття на роботу, о 9:05 складено й відправлено за допомогою програми здавання звітності повідомлення до фіскальної служби, а о 9:10 отримано підтвердження про прийняття фіскальною службою повідомлення, то працівник з 9:10 може приступити до роботи;

Крім того, починаючи з цієї дати потрібно відлічувати кількість календарних днів перебування у трудових відносинах, яка наводиться у гр. 15 таблиці 6 форми № Д4.

Працівник не приступив до своїх обов’язків… Тепер зупинимося на такому моменті. Добре, коли, як кажуть, усе гаразд. А якщо в обумовлену в трудовому договорі (наказі, розпорядженні) дату початку трудових відносин працівник не приступив до своїх обов’язків:

1) з вини роботодавця (через те, що роботодавець не встиг подати повідомлення до фіскального органу). При довірчих відносинах між працівником і роботодавцем цю дату можна трішки перенести, виправивши дату початку трудових відносин в наказі (розпоряд­женні). Інакше роботодавець зобов’язаний буде оплатити цей день як простій не з вини працівника, адже до повідомлення органу фіскальної служби він не має права допустити його до роботи. У Табелі обліку використання робочого часу (далі — Табель) такий невідпрацьований робочий час позначається кодом «П» або «23» (простій);

2) з вини працівника (з невідомої для роботодавця причини працівник не вийшов на роботу в установлений термін). Припустимо, сторони уклали трудовий договір, обумовили дату виходу на роботу, роботодавець повідомив фіскальну службу, а працівник з якоїсь причини не вийшов на роботу. З цієї дати, на наш погляд, де-юре почалися трудові відносини, тому в разі відсутності працівника з неповажної причини роботодавець має право звільнити його за прогул (підстава — п. 4 ст. 40 КЗпП). До встановлення причини неявки в Табелі проставляється «НЗ» або цифровий код — «28» (неявка з нез’ясованих причин). Якщо потім з’ясується, що у працівника були поважні причини для відсутності (наприклад, він захворів у перший робочий день), то потрібно внести відповідні зміни до Табеля.

Відповідальність Але повернемося до головної теми цього коментаря — подання повідомлення. У жодному разі не закликаючи ігнорувати цю вимогу КЗпП, хочемо все ж звернути увагу на такий момент. З метою боротьби з нелегальним працевлаштуванням законодавці посилили санкції за порушення у сфері трудового законодавства. Проте найвищі штрафи — на роботодавця в розмірі 30 розмірів мінзарплат12 (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП) та на посадових осіб роботодавця в розмірі від 8500,00 до 17000,00 грн (ч. 3 і 4 ст. 41 КпАП13) — встановлено за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (це умова 1 з ч. 3 ст. 24 КЗпП). А от таке порушення, як неповідомлення органу фіскальної служби про прийняття працівника на роботу до фактичного його допуску до роботи (це умова 2 з ч. 3 ст. 24 КЗпП), не потрапляє під ці величезні штрафи. Тут мають застосовуватися санкції як за інші порушення законодавства про працю — на роботодавця в розмірі 1 мінзарплати14 (абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП) та на посадових осіб роботодавця в розмірі від 510,00 до 1700,00 грн (ч. 1 і 2 ст. 41 КпАП)15.

З якої дати обов’язково подавати повідомлення І на завершення про дату, з якої потрібно подавати повідомлення за формою додатка до постанови № 413. У самій постанові № 413немає прямої вказівки на набрання нею чинності з дати опублікування чи з іншої, зазначеної в ній дати. Тому для такого випадку саме дата опублікування є датою набрання чинності цією постановою (ст. 52 Закону про КМУ16). Частково постанову № 413 опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр», № 115/2015 від 27.06.2015 р. — опубліковано тільки текст постанови без додатка (форму повідомлення не опубліковано). Але оскільки 27 червня документ опублікований тільки частково, він з цього дня формально не набуває чинно­сті. Повторно, тепер уже весь документ опубліковано в «Офіційному віснику України», № 50/2015 від 03.07.2015 р.

Обидва названі вище видання є майданчиком для публікації постанов Кабміну (ч. 5 ст. 52 Закону про КМУ). Тому, на наш погляд, саме з дати опублікування всього тексту постанови, тобто з 3 липня 2015 року, і слід подавати повідомлення, як того вимагає постанова № 413. До цієї дати достатньо вказати інформацію про прийняття працівника в таб­лиці 5 форми № Д4. Вважаємо, що для суб’єкта господарювання не повинно наставати негативних наслідків у вигляді відповідальності за період між частковим опублікуванням та повним (з 27.06.2015 р. по 02.07.2015 р.).

З приводу цієї спірної ситуації ми направили відповідний запит до офіційних органів, щоб поставити в ній крапку. Чекатимемо відповіді17.

Приклад заповнення повідомлення І насамкінець наведемо приклад заповнення повідомлення (див. с. 10) на працівника, який приступає до роботи 13.07.2015 р. (основне місце роботи). Заяву про прийняття на роботу він написав 10.07.2015 р. Цього ж дня роботодавець видав наказ про прийняття на роботу за № 74 і склав та направив до фіскального органу повідомлення, використовуючи засоби електронного зв’язку. 10 липня отримано квитанцію про прийняття повідом­лення.

документ, що коментується

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу

Постанова від 17 червня 2015 року № 413

Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановляє:

Установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платників єдиного внес­ку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Прем’єр-міністр України А. ЯЦЕНЮК

№ 13, 2015  (с. 6)

Архив номеров

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку