Версія для друку
Лист від 05.07.2024 № 2463/2.1/2.1-24а
Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці розглянув лист щодо надання роз’яснення та повідомляє.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі — Положення), Держпраці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Підпунктом 46 пункту 4 Положення передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань забезпечує роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі — Закон № 2136) призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених Законом.
Основною умовою для надання працівнику відпустки є перебування працівника в трудових відносинах.
Частиною першою статті 19 Закону в редакції, що діє з 09.05.2021, визначено, зокрема, що одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).
Стаття 13 Закону № 2136, а також інші норми Закону не містять обмежень і заборон для роботодавця щодо надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, під час призупинення дії їх трудового договору.
Законодавством про працю не встановлені вимоги щодо поновлення дії трудового договору або інші особливі умови щодо процедури надання відпусток працівникам, з якими призупинена дія трудових договорів, а отже роботодавець може надати працівнику вищезазначену відпустку за його заявою або відповідно до графіка.
Водночас вважаємо, що з метою дотримання принципу правової визначеності, а також убезпечення від потенційного виникнення індивідуальних трудових спорів, рішення щодо видання наказу (розпорядження) про відновлення дії трудового договору на час відпустки приймається роботодавцем.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Згідно з статтею 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Ведення обліку робочого часу на підприємствах, в установах та організаціях регулюється наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» (типова форма № 5 — табель обліку використання робочого часу) (далі — Наказ № 489).
У табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в тому числі надурочні, вечірні, нічні години та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи. Наказом № 489 не визначено процедури ведення табеля обліку використання робочого часу. Форма носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. При необхідності форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві.
У разі виникнення додаткових питань Редакція може звернутись до Міністерства економіки України, як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.
Звертаємо увагу, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформативний характер та не встановлюють правових норм.
Заступник директора— начальник відділу з питань трудових відносин Вадим БОНДАР
