Зарплата та кадрова справа 28 серпня, 2017
16
В

Відповідальність бухгалтера за шкоду, заподіяну підприємству: роз’яснення Мін’юсту

(коментар до листа Мін’юсту від 23.02.2017 р. № 6508/105-0-2-17/7)

-A
A+

Людмила Линник,
юрист газети «Зарплата та кадрова справа»

Робота бухгалтера непроста і дуже відповідальна. Будь-яка помилка може мати значні наслідки для установи, організації, підприємства, де такий бухгалтер працює. Але він теж людина і звісно не застрахований від помилок. Інколи помилки бухгалтера виявляються під час перевірки контролюючими органами, інколи роботодавцем. Добре, якщо помилку можна «безболісно» виправити. А якщо ні?..Чи можна шкоду, понесену роботодавцем внаслідок помилки бухгалтера, стягнути з такого працівника? Відповідь на це запитання, а також роз’яснення щодо застосування норм законодавства у такій ситуації надав Мін’юст у листі, що коментується.

Організація бухобліку Обов’язковим видом обліку для всіх підприємств, установ, організацій є облік бухгалтерський (ст. 3 Закону про бухоблік1). Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, де використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на його даних.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Закон про бухоблік поширюється на всіх юросіб, незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності і визначає основні правові засади регулювання, організації, ведення бухобліку та складання фінзвітності в Україні.

Перш за все в листі, що коментується, Мін’юст нагадує: організувати загалом бухоблік на підприємстві, у тому числі забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку, але не менше трьох років, відповідно до законодавства та установчих документів — це обов’язок керівника (власника або уповноваженого ним органу). Зокрема, це передбачено ст. 8 Закону про бухоблік.

Обрати форму ведення бухобліку шляхом введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером підприємство має право самостійно.

Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (ч. 6 ст. 8 Закону про бухоблік).

Але також міністерство звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону про бухоблік відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Тож мало прийняти бухгалтера на роботу чи створити бухгалтерську службу. Функціональні обов’язки таких працівників необхідно відобразити у положенні про цю службу та посадових інструкціях працівників. За цих умов бухоблік на підприємстві буде організовано відповідно до законодавства та визначено коло осіб, відповідальних за його ведення.

Для бюджетників завдання та функціональні обов’язки бухгалтерських служб, повноваження керівника такої служби уряд визначив у Типовому положенні про бухслужбу2. Як зазначає Мін’юст, положення про бухгалтерську службу, керівником якої є головний бухгалтер, та посадова інструкція фахівця, на якого покладено виконання обов’язків бухгалтерської служби, затверджуються керівником бюджетної установи.

Постанова КМУ «Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи» від 26.01.2011 р. № 59.

Коло обов’язків головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухобліку підприємства, визначено ч. 7 ст. 8 Закону про бухоблік та у ДКХП3, а для бюджетників — ще й п. 13 Типового положення про бухслужбу.

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336.

Відповідальність бухгалтера Чимале коло обов’язків бухгалтера зумовлює і обсяг відповідальності. Серед порушень, які можуть стати підставою для її застосування, є і зайво нараховані та перераховані суми (наприклад, працівникам — зарплата, лікарняні та ін.), несвоєчасне подання звітності, неправильні дані у цій звітності, несплата обов’язкових платежів тощо. Від ступеню важкості та розміру завданої шкоди як підприємству, так і, наприклад, бюджету залежить і вид відповідальності. Бухгалтера як посадову особу можуть притягнути і до адміністративної, і до кримінальної, і, як працівника, до дисциплінарної та матеріальної відповідальності. Але в коментованому листі Мін’юст розглянув питання саме матеріальної відповідальності такого працівника перед підприємством (установою) під час виконанням ним своїх трудових обов’язків. Тож сьогодні йтиметься саме про неї.

Коли настає і як стягнути? Найчастіше питання стягнення матеріальної шкоди з бухгалтера роботодавцем постає або у разі зайво сплачених коштів працівникам, або у разі притягнення підприємства до відповідальності (наприклад, у вигляді штрафу) внаслідок неналежного виконання бухгалтером своїх обов’язків4.

Додатково див. «ЗКС», № 20/2016, с. 30.

В листі, що коментується, Мін’юст у таких випадках радить користуватись нормами КЗпП щодо порядку і обсягів застосування матеріальної відповідальності. Загальні умови матвідповідальності працівників визначає ст. 130 КЗпП. Згідно з ч. 2 ст. 130 КЗпП застосувати матвідповідальність можна, якщо шкоду заподіяно підприємству протиправними діями (бездіяльністю) працівника-бухгалтера. Роботодавцю насамперед потрібно довести наявність цієї обставини. Тобто виконання певної роботи, складання первинних документів і звітності має належати до посадових обов’язків працівника, і матеріальна шкода має бути завдана саме внаслідок невиконання чи неналежного виконання працівником цих обов’язків.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 29.12.1992 р. № 14працівники, які не є керівниками підприємства (установи, організації) і структурних підрозділів на підприємстві або їх заступниками, за шкоду, заподіяну зайвими грошовими виплатами, спричиненими неналежним виконанням ними трудових обов’язків, несуть матеріальну відповідальність згідно з ч. 1 ст. 132 КЗпП.

Отже, якщо бухгалтер винен у надмірній виплаті зарплати чи в тому, що через його недбалість підприємство отримало штраф, — він відповідатиме в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Покриття шкоди бухгалтером в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, відповідно до ст. 136 КЗпП провадиться за розпорядженням роботодавця шляхом відрахування з його заробітної плати.

Строки застосування Розпорядження (наказ) роботодавця видається не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної шкоди і має бути звернено до виконання не раніше семи днів із дня повідомлення про це працівника.

Згідно зі ст. 128 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір відрахувань не може перевищувати 20 %.

Якщо працівник-бухгалтер не згоден з відрахуванням або його розміром і відмовляється від відшкодування — роботодавець має право звернутись до суду з позовом про примусове стягнення зайво перерахованих з його вини сум. Якщо працівник не згодний з рішенням роботодавця про стягнення, він може його оскаржити у передбачений законодавством спосіб.

На звернення до суду встановлено строк в один рік із дня виявлення заподіяної працівником шкоди (ч. 3 ст. 233 КЗпП). Річний строк може бути продовжений судом лише з поважних причин (ст. 234 КЗпП).

Матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності (ст. 130 КЗпП).

№ 16, 2017  (с. 16)
Вверх
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку