Зарплата та кадрова справа 28 серпня, 2017
16
П
Про те, як ПФУ, ДФСУ і Держпраці виявлятимуть працівників-нелегалів

(коментар до постанови правління ПФУ «Про Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю» від 29.05.2017 р. № 11-1)

-A
A+

Катерина Скрипкіна,
заступник головного редактора газети «Зарплата та кадрова справа»

Постанову, що коментується, прийнято на виконання ч. 4 ст. 17 Закону про ЄСВ. Нею затверджено Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю (далі — Порядок № 11-1). Порядок призначений для використання в роботі суб’єктами інформаційного обміну (ПФУ, Держпраці й ДФСУ), а не роботодавцями. Але для останніх він приховує в собі небезпеку, оскільки спрямований на виявлення неоформлених працівників, за що загрожують чималі штрафи. Тому розглянемо докладніше, як працюватиме новий порядок.

У чому суть «Для чого потрібний увесь цей інформаційний обмін і до чого тут роботодавці?» — запитаєте ви. Нагадаємо, що інформація, яка свідчить прямо чи непрямо про наявність працівників-нелегалів і яка отримана Держпраці від ДФСУ і ПФУ, є підставою для інспекційного відвідування інспекторами праці1.

Подробиці про такі заходи ви знайдете в «ЗКС», № 10/2017, с. 5.

ЦЕ ЦІКАВО. Дивно, але на центральному рівні (між ПФУ, Держпраці, ДФСУ) обмін інформацією буде проводитися в електронному вигляді, а от на територіальному рівні (між органами ПФУ й ДФСУ) — на паперових носіях. На територіальному рівні інформацією обмінюються до 30 числа місяця, наступного за звітним. Невже в органах ПФУ й ДФСУ досі немає Інтернету для обміну інформацією в електронному вигляді? У п. 4 Порядку № 11-1 передбачена тільки можливість направлення копій документів в електронному вигляді. Але що б там не було, це не турбота роботодавців. Тому йдемо далі.

Роботодавця зацікавить розділ IV Порядку № 11-1. Тут наведено перелік даних, які стікатимуться до Держпраці та ДФСУ від ПФУ, до ПФУ від Держпраці, від органів ДФСУ до органів ПФУ. З-поміж них є ті, що прямо зазначені як підстави для проведення інспекційного відвідування в п. 5 Порядку № 2952, і ті, що будуть використовуватися як непрямі докази наявності неоформлених працівників. За наявності таких непрямих доказів керівник органу контролю (Держпраці або ОМС) може прийняти рішення щодо проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин3. І це рішення стане підставою для проведення інспектування (п.п. 3 п. 5 Порядку № 295).

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ 
від 26.04.2017 р. № 295.
Таке рішення може бути прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.

Відразу зауважимо, що всі дані контролери отримують із форми № Д4, яку зобов’язані подавати всі роботодавці. Тому, заповнюючи форму № Д4, будьте пильні, адже ви — «на гачку». Один хибний крок — і контролери вже йдуть до вас. Перелічуючи інформацію, що передається, ми для зручності наголошуємо на небезпечних точках, де ПФУ «добуває» цю інформацію, а також порівнюємо її з підставами для проведення інспектування інспектором праці, зазначеними в п.п. 6 п. 5 Порядку № 295 (див. таблицю).

Інформація, яку ПФУ передає Держпраці й ДФСУ згідно з Порядком № 11-1

Інформація,

яку ПФУ передає:

Де ПФУ отримує таку інформацію/пояснення

ПФУ → Держпраці

1. Про фізичних осіб, які працюють за сумісництвом у 5-ти і більше роботодавців

Ці дані ПФУ отримає, аналізуючи дані таблиць 5 і 6 форми № Д4.

У таблиці 5 «сумісницький» характер трудових відносин фіксується в реквізиті 7 — під час прийняття на роботу працівника без трудової книжки вказують«2».

У таблиці 6 про те, що працівник — сумісник, зрозуміло з реквізиту 22  тут проставляють «0».

Відсортувавши таких працівників за реєстром, ПФУ виявляє їх і передає дані щодо них Держпраці.

Зверніть увагу: подібна інформація від ПФУ не зазначена як підстава для інспектування роботодавця в п.п. 6 п. 5 Порядку № 295. Тому незрозуміло, навіщо ПФУ збирає таку інформацію для Держпраці. Зауважимо, що роботодавець, приймаючи на роботу сумісника, не зобов’язаний уточнювати у нього, де і на яких умовах він ще працює (див. «ЗКС», № 13/2017, с. 5)

2. Про фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договором ЦПХ у одного роботодавця більше року

Ці дані ПФУ отримає, аналізуючи дані таблиці 5 форми № Д4.

У таблиці 5 за місяць, у якому укладено ЦПД, фіксується дата початку робіт за ЦПД у реквізиті 11 «дата початку», а в реквізиті 7 проставляється «3»(«особи, які виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру»). І якщо минув рік, а в таблиці 5 так і не заповнено рядок із зазначенням дати припинення відносин за договором ЦПХ у реквізиті 11 «дата закінчення», то інформацію про це буде передано до Держпраці.

Зверніть увагу, що в п.п. 6 п. 5 Порядку № 295 інформація про «працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року», яка надходить від ПФУ, названа як підстава для інспектування роботодавця. Не можна сказати, що це порушення. Але, здається, у Держпраці питання використання праці фізичних осіб за договорами ЦПХ «під прицілом». Мабуть, така інформація може бути непрямим доказом неукладення трудового договору (див. також наступний рядок 3)

3. Про роботодавців, у яких кількість фізичних осіб, що виконують роботи (надають послуги) за договорами ЦПХ:

  • більше кількості штатних працівників у звітному місяці та/або
  • їх кількість значно збільшилася порівняно з попереднім звітним місяцем

Необхідні показники містяться в дотабличній частині таблиці 1 форми № Д4: «Штатна чисельність працівників» і «Кількість осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договорами цивільно-правового характеру». Порівнявши їх, можна виявити, що у роботодавця працює більше фізичних осіб за ЦПХ, ніж штатних працівників у звітному місяці. А якщо порівняти кількість фізичних осіб за договорами ЦПХ з показниками минулого місяця, то можна виявити, чи збільшилася їх кількість порівняно з попереднім звітним місяцем. Щоправда, нам незрозумілий критерій «значно збільшено» — який конкретно розмір? Чому чітко не визначили, припустимо, відсоток збільшення?

Зверніть увагу, що в п.п. 6 п. 5 Порядку № 295 як підставу для інспектування роботодавця зазначено надходження від ПФУ інформації про «роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів»

4. Про роботодавців, у яких у звітному місяці збільшилася на 20 % та більше кількість застрахованих осіб з ознакою «неповний робочий час»

Ці дані ПФУ отримає з реквізиту 24 таблиці 6 форми № Д4 «Ознака неповного робочого часу (1 — так, 0 — ні)». Якщо в ньому зазначено «1», то це означає, що працівникові встановлено неповний робочий час.

Якщо роботодавець у звітному місяці показав на 20 % більше працівників з цифрою «1» у реквізиті 24, то дані про нього будуть передані Держпраці.

Це само по собі не є порушенням трудового законодавства, але важливо, щоб працівникам правильно було встановлено неповний робочий час (як, див. у «ЗКС», № 4/2017, с. 20).

Проте така інформація від ПФУ може стати підставою для інспектування згідно з п.п. 6 п. 5 Порядку № 295

5. Про роботодавців, які нараховують зарплату нижче МЗП за основним місцем роботи, крім тих, які у звітності заповнили ознаку «неповний робочий час», та щодо тих працівників, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці

З 2017 року згідно з оновленим Законом про оплату праці всім працівникам, які виконали норму праці, слід нараховувати зарплату не менше за МЗП. Якщо нараховано менше, роботодавець зобов’язаний нарахувати доплату до МЗП (див. «ЗКС», № 1/2017, с. 27; № 2/2017, с. 21). Це правило не працює для випадків, коли працівнику встановлено режим неповного робочого часу (на працівника в таблиці 6 заповнено реквізит 24) або якщо не виконана місячна (годинна) норма праці (ч. 5 ст. 3 1 Закону про оплату праці).

Отже, працівникові за місяць законно може бути нараховано менше за МЗП, коли:

1) є дні, оплачені за середньою зарплатою, на які припадають:

  • відпустка — у таблиці 6 відпускні наводяться в окремому рядку з КТН «10» у реквізиті 10;
  • тимчасова непрацездатність  у таблиці 6 лікарняні зазначаються в окремому рядку з кодом «29» у реквізиті 9;
  • декрет  у таблиці 6 декретні наводяться в окремому рядку з кодом «42» в реквізиті 9;
  • період, оплачуваний виходячи із середньої зарплати за 2 місяці,  у таблиці 6 такі виплати показують разом з нарахованою зарплатою, і фактично їх суму не можна вказати окремо. Виняток — виплати працівникам-воїнам як гарантія згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП — у реквізиті 9 зазначають «47»;

2) був простій — у формі № Д4 ніяк не відображається;

3) надано неоплачувану відпустку — у таблиці 6 проставлені дні в реквізиті 14.

Але, на жаль, із технічних причин ПФУ не зможе врахувати усі перелічені підстави для законного нарахування працівникові виплат менше за МЗП. ПФУ тільки відфільтрує працівників, які:

  • працюють у режимі неповного робочого часу (на працівника в таблиці 6 заповнено реквізит 24);
  • прийняті/звільнені у звітному місяці (на працівника є рядок про прийняття/звільнення в таблиці 5).

А тому до Держпраці потрапить інформація про працівників, яким ви законно нарахували за місяць менше за МЗП, оскільки працівник:

  • був у відпустці;
  • хворів;
  • був у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • перебував у простої;
  • був у законній неоплачуваній відпустці.

Тому, можливо, доведеться пояснювати цю ситуацію інспектору праці, якщо Держпраці всерйоз прийме цю інформацію від ПФУ, адже в п.п. 6 п. 5 Порядку № 295 є підстава для інспектування — інформація від ПФУ про «роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної»

6. Про роботодавців, які у звітному місяці вказали початок трудових відносин з працівником, але не подали до ДФСУ Повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, затвердженою постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413 (далі — Повідомлення)

Інформацію про прийнятого працівника у звітному місяці роботодавець показує в таблиці 5 форми № Д4:

  • у реквізиті 7 вказує «1» (основний) або «2» (сумісник);
  • у реквізиті 11 проставляє дату прийняття на роботу в графі «дата початку».

І якщо роботодавець забув подати Повідомлення, то така інформація має «полетіти» від ПФУ до Держпраці.

7. Про роботодавців, які у звітному місяці подали відомості про працівників, які перебували у відпустці без збереження зарплати тривалістю понад установлену законодавством і яким не нараховано зарплату

Дні відпустки без збереження зарплати роботодавець відображає в реквізиті 14 таблиці 6 форми № Д4. Підстав для такої відпустки чимало — максимально повний перелік ми наводили в «ЗКС», № 13/2016, с. 36.

І роботодавець цілком законно може надавати працівнику відпустку значної тривалості, при цьому є можливість підсумовувати відпустку за кількома підставами («ЗКС», № 13/2016, с. 33).

Незрозуміло, як ПФУ за даними звіту визначатиме, скільки днів роботодавець надав з порушенням, адже у звіті не фіксують законодавчі норми, за якими надають відпустку (ст. 25 або 26 Закону про відпустки).

Тож із цього приводу, найімовірніше, доведеться спілкуватися з інспектором праці, якщо Держпраці серйозно сприйме цю інформацію від ПФУ. Річ у тім, що в п.п. 6 п. 5 Порядку № 295 є підстава для інспектування — інформація від ПФУ про «роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки»)»

8. Про роботодавців, у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб та загальної суми нарахованої зарплати не змінювалися

Сама по собі незмінність показників кількості застрахованих осіб та загальної суми зарплати не є порушенням трудового законодавства. Проте для Держпраці така інформація може стати непрямим доказом наявності «трудових» порушень.

У дотабличній частині таблиці 1 форми № Д4 є показник «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати». Мабуть, його й контролюватимуть ПФУ з метою передачі інформації Держпраці.

Що стосується незмінності загальної суми нарахованої зарплати, то, мабуть, таку інформацію планують передавати для того, щоб приводом для інспектування згідно з п.п. 6 п. 5 Порядку № 295 стала інформація від ПФУ про «роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації». Інакше необхідну інформацію ПФУ ніяк не зможе виявити, адже у формі № Д4 індексація ніяк окремо не відображається 
(як, наприклад, відпускні або лікарняні), а наводиться в одному рядку загальною сумою із зарплатою.

Водночас сума індексації включається до МЗП при розрахунку суми доплати до МЗП. А тому незмінність зарплати, що нараховується, при окладах менше за МЗП зовсім не свідчить про ненарахування роботодавцем індексації

9. Про роботодавців, у яких у звітному місяці зменшилася штатна чисельність працівників на 10 % і більшепорівняно з попереднім звітним місяцем

Необхідну інформацію ПФУ отримуватиме з показника «Штатна чисельність працівників» у дотабличній частині таблиці 1 форми № Д4.

Зверніть увагу, що в п.п. 6 п. 5 Порядку № 295 як підставу для інспектування зазначено інформацію від ПФУ про «роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників». Але, як випливає з Порядку, ПФУ передаватиме інформацію про всіх роботодавців, у яких зменшилася кількість працівників, а не лише про тих, у кого чисельність працівників становить від 20 осіб

ПФУ → ДФСУ

1. Про роботодавців, які нараховують зарплату нижче МЗП за основним місцем роботи, крім тих, які у звітності заповнили ознаку «неповний робочий час», та щодо тих працівників, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці

ПФУ для передачі ДФСУ дублює ту саму інформацію, що і для Держпраці (див. рядок 5)

2. Про роботодавців, які у звітному місяці порушили вимоги ч. 5 ст. 8 Закону 
про ЄСВ

Ідеться про недотримання роботодавцями норми про базу ЄСВ не менше за МЗП для основних працівників, які не є інвалідами (код застрахованої особи в реквізиті 9 «2» або «32») (ФОП зобов’язані дотримуватися вимоги про сплату ЄСВ з МЗП і для інвалідів).

ДФСУ займається питаннями адміністрування ЄСВ і у складі форми № Д4 контролює лише таблицю 1. Повноцінний контроль за дотриманням роботодавцями виконання норми ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ за даними форми № Д4 можна здійснити тільки за даними таблиці 6. Але правильність її заповнення й контроль за даними, які в ній містяться, покладають на ПФУ. Тому ПФУ й сигналізуватиме про можливі порушення.

У цьому випадку за даними таблиці 6 форми № Д4 ПФУ зможе відстежити дані про тих працівників, для яких загальна база нарахування ЄСВ (може бути відображена в декількох рядках у розрізі виплат) за місяць менша за МЗП і немає рядка з додатковою базою ЄСВ (у реквізиті 10 КТН «13»).

На наш погляд, щоб вважати такі дані саме порушенням роботодавцем норми ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, необхідно аналізувати дані звітного місяця з урахуванням даних форми № Д4 за інші місяці. Зокрема, це стосується ситуацій, коли:

  • відпускні нараховані наперед — з МЗП порівнюють раніше нараховані відпускні й нарахування звітного місяця;
  • працівник хворів — з МЗП порівнюють дохід за місяць, на який припала хвороба, і лікарняні. Для визначення місячного доходу від працівника потрібно отримати листок непрацездатності й нарахувати лікарняні. Лікарняні потраплять до таблиці 6 форми № Д4 у місяці їх нарахування (часто не місяць у місяць, а пізніше) в окремих рядках за відповідні місяці, на які припала хвороба

3. Про роботодавців, які подали Повідомлення про прийняття працівника на роботу, але не відобразили дані про нараховану йому зарплату за відповідний місяць і дату закінчення трудових відносин

Інформацію про прийнятого працівника у звітному місяці роботодавець має показати не лише в Повідомленні, а й у таблиці 5 форми № Д4:

  • у реквізиті 7 вказувати «1» (основний) або «2» (сумісник);
  • у реквізиті 11 проставити дату прийняття на роботу в графі «дата початку». І якщо роботодавець заповнив рядок у таблиці 5, але забув нарахувати зарплату, це видно з таблиці 6 — у ній немає заповненого рядка для такої особи. Як виправити ситуацію, коли забули нарахувати зарплату в місяці прийняття на роботу, див. у «ЗКС», № 21/2016, с. 29.

Якщо є Повідомлення, але в таблиці 5 немає даних про розірвання трудового договору (реквізит 11 «дата закінчення») і в таблиці 6 немає даних про зарплату, то у фіскалів можуть бути претензії до роботодавця

Ураховуючи наведену вище інформацію, закликаємо ретельно ставитися до заповнення даних у формі № Д4.

Зокрема, не забувайте правильно заповнювати реквізит 24, адже помилка в ознаці неповного часу може перекрутити інформацію щодо працівника і стати підставою для передачі інформації від ПФУ до Держпраці за кількома позиціями. І як наслідок може стати причиною для інспектування роботодавця.

Як зазначалося вище, ПФУ є не лише постачальником інформації, а й її одержувачем. Відомство дізнається від Держпраці про виявлені порушення законодавства про оплату праці, про фактичний допуск до роботи без оформлення трудових відносин щодо кожної застрахованої особи, стосовно якої вчинено такі порушення. Крім того, ПФУ повідомлять про заходи щодо притягнення до відповідальності роботодавців. На територіальному рівні фіскали повідомлять органи ПФУ про факти виявлення під час перевірок неоформлених працівників, а також про узгоджені суми донарахованого ЄСВ. Як буде використовувати цю інформацію ПФУ, наразі незрозуміло.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Згідно з п. 2 постанови, що коментується, до 1 серпня 2017 року повинні були забезпечити можливість подання на веб-порталі ПФУ (http://portal.pfu.gov.ua/) застрахованими особами повідомлення про необхідність легалізації трудових відносин. Таке повідомлення автоматично передаватиметься до Держпраці, для якої це сигнал для проведення інспекційного відвідування на підставі п.п. 1 п. 5 Порядку № 295. Для фіксації інформації необхідно зайти до розділу «Застрахованим особам» → «Повідомлення про необхідність легалізації трудових відносин». На момент підготовки цього матеріалу ця опція перебуває на стадії розроблення.

І є ще одне запитання до нормотворців: чому можливість подати згадане повідомлення надано застрахованій особі? Адже якщо роботодавець нелегально використовує працю фізичної особи, то формально така особа не є застрахованою, оскільки за неї не сплачують ЄСВ, як того вимагає п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ. Імовірно, це помилка, а не задумка. Інакше виходить, що неоформленій фізичній особі доведеться просити свого оформленого колегу подати повідомлення щодо себе. Нелогічно, чи не так?

Наслідки Чим може обернутися для роботодавців такий активний щомісячний обмін інформацією між контролерами? Шкода, але наслідки можуть бути дуже несприятливими.

Так, якщо ви потрапили до лав «підозрюваних», то неминуче завітає інспектор праці. Причому в разі, якщо інспекційне відвідування проводитиметься з питання виявлення неоформлених працівників, то він має право не попереджати роботодавця про майбутній візит.

Якщо ж під час інспектування виявлять порушення законодавства про працю, то випишуть припис, у якому встановлять строки для їх усунення. Якщо дотримуватися строків, штрафів можна уникнути. Але якщо підтвердяться гірші підозри і виявлять працівників-нелегалівуникнути штрафів не вдасться ані роботодавцеві, ані його посадовим особам. Фінансові втрати загрожують також, якщо виявили несвоєчасну і не в повному обсязі виплату зарплати, недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.

Відповідальність Докладну інформацію про всі види відповідальності за порушення трудового законодавства ви знайдете у «ЗКС», № 5/2017, с. 42–46. Тут лише нагадаємо про відповідальність за використання праці неоформлених працівників. Адже мета Порядку, що коментується, — виявлення саме цього виду порушень.

За фактичний допуск до роботи без оформлення трудового договору загрожує:

  • роботодавцеві — штраф у розмірі 30 МЗП, установленої законом на момент виявлення порушення (у 2017 році — 96000,00 грн), за кожного працівника, стосовно якого вчинено порушення (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗоТ);
  • посадовим особам і фізособі-підприємцеві — штраф у розмірі від 500 до 1000 нмдг (від 8500,00 до 17000,00 грн), а за повторне протягом року порушення — штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17000,00 до 34000,00 грн) (ч. 3 і 4 ст. 41 КпАП).

Це ще не все. Якщо ви не допустите до проведення інспектування або перешкоджатимете його проведенню інспектору праці, який завітав саме з питання виявлення неоформлених працівників, то роботодавцю загрожує штраф у розмірі 100 МЗП, установленої законом на момент виявлення порушення (у 2017 році — 320000,00 грн).

Як зазначалося вище, якщо під час інспекційного відвідування виявлені випадки фактичного допуску до роботи без укладення трудового договору, то навіть виконання припису не врятує від штрафів. Тоді в будь-якому випадку загрожують величезні штрафи. Вихід тільки один — дотримуватися всіх вимог трудового законодавства і спати спокійно. Захищаючи свої інтереси, роботодавцеві не варто забувати й про інтереси своїх працівників. Інакше на вас чекає фінансове покарання.

Постанова, що коментується, набрала чинності 11.08.2017 р.

№ 16, 2017  (с. 5)
Вверх
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку