Версія для друку
І після оновлення з 12 грудня 2020 року Порядку № 100 в абз. 1 п. 8 збережено норму про розрахунок середньоденного (годинного) заробітку для виплат за 2 місяці. Втім, на нашу думку, у цьому питанні нічого не змінилося. Як і раніше, у загальному випадку розраховуємо середньоденну зарплату, а середньогодинну — лише у виняткових ситуаціях. Свого часу Мінсоцполітики роз’яснювало, коли це потрібно було робити, у листі від 06.10.2017 р. № 19671/0/2-17/28 (див. газету «Зарплата та кадрова справа», № 7/2018, с. 14): «У ситуаціях відсутності працівника на роботі згідно із законодавством упродовж кількох годин (як у наведеному вами прикладі перебування за викликом у суді), за ці години за ним зберігається середньогодинний заробіток, а за відпрацьовані години оплата праці здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим договором».
Схожі роз’яснення містить і лист Мінекономіки від 13.07.2021 р. № 4711-06/36275: «середня заробітна плата, як правило, нараховується виходячи із середньоденної заробітної плати. Середньогодинний заробіток обчислюється у випадках, коли згідно із законодавством необхідно здійснити працівнику оплату за середнім заробітком лише декількох годин (наприклад, якщо працівника було викликано до суду, направлено на медобстеження тощо)».
Отже, позиція Мінекономіки аналогічна попередній позиції Мінсоцполітики.
Підсумуємо: якщо вам необхідно зберегти за працівником середній заробіток за календарні або робочі дні, то розраховуйте середньоденну зарплату. У випадку якщо треба зберегти середній заробіток за години відсутності на роботі, розраховуйте середньогодинну зарплату.
