Журнали

Зарплата та кадрова справа 28 лютого, 2022
4
Щ

Щодо застосування змін, внесених постановою КМУ від 12.01.2022 р. № 2

Міністерство економіки України
Лист від 23.02.2022 р. № 4708-06/8717-07
​Додаток до матеріалу:

-A
A+

 

Головному редактору газети «Зарплата та кадрова справа» Вікторії ЗМІЄНКО

 

ЗАПИТ

 
 

Питання 1. Виникає питання щодо правомірності виконання норм постанови № 2 саме КПН, у яких умови оплати праці прописано у колективному договорі і які не застосовують постанову КМУ від 30.08.2002 р. № 1298 (далі — постанова № 1298) та наказ Мінпраці, МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519.

Питання 2. На кого поширюється постанова № 2? З тексту постанови випливає, що вона поширюється тільки на заклади охорони здоров’я (ЗОЗ). Отже, на медичних працівників закладів освіти (ЗЗСО, ЗДО, ДЮСШ та інші) та інших закладів постанова не поширюється? Однак виникає питання застосування постанови закладами соцзахисту. Переліком № 385 структурні підрозділи установ/закладів соцзахисту та/або їх відокремлені структурні підрозділи, які надають медичну допомогу громадянам похилого віку або особам з інвалідністю, віднесено до ЗОЗ. Чи правильно, що формально на такі заклади постанова поширюється?

Питання 3. Як має бути реалізовано виконання норми п.п. 1 п. 1 постанови № 2 для тих, хто не застосовує постанову № 1298?

Як вбачається із п.п. 2 п. 1 постанови № 2, ті заклади охорони здоров’я державної або комунальної форми власності, які у своїй діяльності мають застосовувати постанову № 1298, щоб нарахувати за місяць 20000 чи 13500 грн, можуть збільшити граничний розмір надбавок, передбачених у п.п. «а» п.п. 2 п. 3 постанови № 1298 (за високі досягнення у праці; за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); за складність, напруженість у роботі). Тобто фактично можна працівнику встановити одну або дві чи усі три такі надбавки без обмеження їх розміру у 50 %?

А як бути тим КНП, які не застосовують постанову № 1298 та навіть не мають вищеназваних доплат у своїх локальних оплатних документах? Можливо, такі КНП можуть ввести якусь іншу доплату на суму різниці між фактично нарахованою зарплатою згідно з умовами оплати праці, передбаченими локальними документами КНП, та 20000 чи 13500 грн? Як назвати таку доплату, може, «доплата на виконання постанови КМУ від 12.01.2022 р. № 2»? Чи потрібно її вносити до локальних оплатних документів роботодавця (до колективного договору) чи достатньо наказу керівника КНП? Чи можна забезпечити нарахування не менше 20000,00/13500,00 грн за рахунок не доплати, а нарахування місячної премії?

Питання 4. Розмір нарахованої заробітної плати, передбачений п.п. 1 п. 1 постанови № 2, — це (1) сума до виплати «на руки» працівникові, чи (2) сума до нарахування, тобто до оподаткування («грязна» сума)?

Питання 5. Як застосовувати п.п. 3 п. 1 постанови № 2? Чи правильно, що надбавки, які нараховують на виконання постанови № 2, не можуть бути базою для інших надбавок і доплат, для яких інші надбавки та доплати включаються до бази нарахування (наприклад, не враховуємо для «ковідної» доплати відповідно до постанови КМУ від 23.03.2020 р. № 246)?

Питання 6. Чи правильний механізм виконання постанови № 2, що наведений нижче:

1. Працівникові спочатку нараховуємо усі зарплатні виплати, які передбачено умовами оплати праці у ЗОЗ: оклад (з урахування підвищень — графа 12 Тарифікаційного списку), доплати за вислугу років, почесне звання (інші), надбавки за шкідливі умови, за використання дезінфекційних засобів (інші), коронавірусну доплату, премії та інші складові заробітної плати. При цьому доплату до мінзарплати фактично вже не будуть нараховувати?

2. Потім дивимося, чи є фактичне нарахування зарплати у розмірі 20000/13500 грн. Якщо нараховано менше 20000/13500 грн, то потрібно нарахувати відповідну виплату (наприклад, доплату за складність та напруженість в роботі, чи доплату, яку ввели на виконання постанови № 2, чи премію) задля досягнення зазначеного рівня нарахованої зарплати.

Чи потрібно враховувати доплату за нічні години роботи та надурочні при нарахуванні виплати, яка дотягує фактично нараховану зарплату до рівня «20000/13500 грн»?

Чи враховувати матеріальну допомогу на оздоровлення та на інші цілі?

Чи потрібно враховувати нараховану премію (наприклад, нараховують лікарю оклад 12000 грн та премію 8000 грн = 20000 грн)?

Чи потрібно враховувати все-таки коронавірусну доплату?

Питання 7. Якщо працівник частину місяця хворів, був у відпустці, був прогул, відсторонення від роботи (інша відсутність), то обов’язок з нарахування зарплати у розмірі 20000/13500 грн не потрібно виконувати, керуючись п.п. 5 п. 1 постанови № 2. У цьому випадку працівник не виконує норму тривалості робочого часу за такий місяць. Тому виникає необхідність розрахувати суми 20000/13500 грн пропорційно відпрацьованому часу. Чи правильно розрахунки проводити так:

  •  якщо у працівника місячна чи поденна оплата праці (місячний оклад, денна ставка), то «20000/13500 грн» ділимо на норму робочих днів у такому місяці та множимо на фактично відпрацьовані робочі дні;
  •  якщо у працівника погодинна оплата праці (годинна тарифна ставка), то «20000/13500 грн» ділимо на норму робочих годин у такому місяці та множимо на фактично відпрацьовані робочі години.

Питання 8. Чи потрібно тим працівникам, хто служить і кому нараховують середню зарплату (ст. 119 КЗпП), забезпечувати нарахування за місяць «20000/13500 грн»?

Питання 9. Чи потрібно, забезпечувати нарахування за місяць «20000/13500 грн» працівникам, яких працевлаштовано за сумісництвом?

Питання 10. Чи потрібно застосовувати норми постанови № 2 для таких посад та у якому розмірі (20000 грн чи 13500 грн): медичний директор та його заступники; головна медична сестра (головний медичний брат); фахівець з фізичної реабілітації; бактеріолог; лаборант; лікар-статистик; фельдшер; акушерка (акушер)?

Міністерство економіки України розглянуло Ваше звернення <…> щодо практичного застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 р. № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я» (далі — Постанова № 2) та повідомляє.

1) чи поширюються норми Постанови № 2 на комунальні некомерційні заклади охорони здоров’я (далі — КНП)? Яким чином забезпечувати виконання Постанови № 2 для медичних працівників КНП?

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови № 2 її норми поширюються на медичних працівників закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності.

За інформацією МОЗ, викладеною у листі до Мінекономіки від 18.02.2022 р. № 10-10/4849/2-22, під час визначення сфери поширення дії Постанови № 2 доцільно керуватися такими нормативно-правовими актами:

  • Основи законодавства України про охорону здоров’я (далі — Основи);
  • Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;
  • постанова КМУ від 16.05.2011 р. № 501 «Про затвердження переліку закладів охорони здоров’я та програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»;
  • постанова КМУ від 02.03.2016 р. № 285 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики»;
  • наказ МОЗ від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров’я, посад фахівців у галузі охорони здоров’я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров’я», у тому числі структурних підрозділах, що здійснюють медичну діяльність установ, закладів та організацій незалежно від підпорядкування <…>;
  • наказ МОЗ від 06.07.2015 р. № 408 «Про затвердження Типового положення про університетську клініку вищого навчального закладу (закладу післядипломної освіти) <…>.

Статтею 3 Основ визначено, що заклад охорони здоров’я це юридична особа незалежно від форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основними завданнями яких є забезпечення медичного обслуговування населення та/або надання реабілітаційної допомоги на основі відповідної ліцензії та забезпечення професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Пунктом 15 частини першої статті 7 та частиною першою статті 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлено, що медична практика підлягає ліцензуванню та ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її отримання — відповідати ліцензійним умовам.

Відповідно до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. № 410, надавач медичних послуг зобов’язаний протягом строку дії договору забезпечувати виплату заробітної плати у розмірі не меншому, ніж передбачено підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 2.

Для медичних працівників, які залучені виключно до надання первинної медичної допомоги (лікарів або молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівців з початковим рівнем (короткий цикл) вищої освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства, які входять до команди з надання первинної медичної допомоги такого лікаря), норми Постанови № 2 застосовуються у разі, коли лікаря обрали не менше ніж 70 % пацієнтів оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги.

Умови оплати праці працівників КНП встановлюються відповідно до статті 97 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП), статті 15 Закону України «Про оплату праці» (далі — Закон № 108/95-ВР), якими визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Для забезпечення виконання підпункту 1 пункту 1 Постанови № 2 закладами охорони здоров’я комунальної форми власності, в тому числі комунальними некомерційними підприємствами, можуть встановлюватися додаткові доплати та надбавки медичним працівникам. Зазначене питання вирішується КНП самостійно відповідно до статті 97 КЗпП, статті 15 Закону № 108/95-ВР.

У разі необхідності протягом строку дії колективного договору до нього можуть вноситися зміни і доповнення, зокрема щодо умов оплати праці, за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором (згідно зі статтею 14 Закону України «Про колективні договори і угоди»).

Разом з тим, у межах фонду оплати праці здійснюється диференціація заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності шляхом встановлення доплат та надбавок з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.

2) щодо особливостей застосування підпункту 3 пункту 1 Постанови № 2 для комунальних некомерційних підприємств

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 надбавки, установлені з урахуванням положень підпункту 2 пункту 1 цієї постанови (передбачені у підпункті «а» підпункту 2 пункту 3 постанови КМУ від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»), не враховуються під час установлення доплат та інших надбавок медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності.

Керуючись аналогією права, надбавки, що нараховуються медичним працівникам КНП на виконання положень Постанови № 2, не враховуються під час встановлення інших складових додаткової заробітної плати.

3) щодо нарахування та виплати заробітної плати у розмірі 20000 (13500) гривень

Підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 2 встановлені розміри нарахованої заробітної плати, тобто до здійснення обов’язкових відрахувань відповідно до чинного законодавства.

У разі встановлення медичному працівнику неповного робочого дня або неповного робочого тижня, а також під час невиконання працівником у повному обсязі встановленої норми тривалості робочого часу оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.

Водночас зазначаємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, мають інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційний характер.

Заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор ДЯДЮРА

№ 4, 2022  (с. 14)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку