Версія для друку

Яна Ярошенко, провідний експерт газети «Зарплата та кадрова справа»

Нюанси звітування під час воєнного стану

Режим воєнного стану на території України встановлено тимчасово з 05 год 30 хв 24.02.2022 р. на 30 діб (Указ Президента від 24.02.2022 р. № 64/2022) та продовжено з 05 год 30 хв 26.03.2022 р. строком на 30 діб (Указ Президента від 14.03.2022 р. № 133/2022). У зв’язку з цим триває реформування умов ведення господарської діяльності на території України. Докладно нові умови сплати податків, зборів та обов’язкових платежів визначені Законом № 21181. Нагадаємо, що зазначеним Законом послаблено відповідальність платників за неможливість виконання податкових вимог з об’єктивних підстав. Також Законом № 21202 передбачені деякі послаблення у сплаті ЄСВ, відповідальності щодо нарахування та звітування й замороження перевірок (детальніше див. матеріал у цьому ж номері «Воєнний стан: особливості сплати ЄСВ та звітування для роботодавців (Закон № 2120)»).

Але ж ми маємо справу не тільки з податками та податковою звітністю. Тож дослідимо порядок подання основних звітів й інших документів роботодавцями у період дії воєнного стану.

Податковий розрахунок

Ідеться про Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджений наказом МФУ від 13.01.2015 р. № 4. Нагадаємо, що граничний строк звітування за І квартал 2022 року — 10 травня 2022 року.

Жодним законом не відмінено звітування, як власне не змінено і строк звітування для Податкового розрахунку.

Але! Законом № 2118 (набув чинності 07.03.2022 р.) передбачено нову норму — п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

ЦИТАТА. «69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

69.1. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні».

(п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)

Отже, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів подання звітності (новий п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

• скасовано покарання за несвоєчасне звітування. При цьому слід обов’язково відзвітувати. Також додатково дублюється відсутність відповідальності щодо звітності з ЄСВ завдяки Закону № 2120. Ним внесено зміни до Закону про ЄСВ, і новим п. 9 21 розд. VIII передбачено тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом 3-х місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, не застосовувати. У тому числі в цей час не працює і п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, яким встановлено відповідальність за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності відповідно до норм ст. 119 ПКУ;
• встановлено строк для подання податкової звітності — протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Фактично відтерміновано останній день звітування за певних обставин (зокрема, через відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів подання звітності).

Вважаємо, що така можливість відтермінування та скасування покарання поширюється на всіх без винятку платників податків незалежно від їх територіального розташування та стану воєнних дій на певній території.

Отже, формально можна порушити строк подання Податкового розрахунку за І квартал 2022 року: нічого страшного в цьому немає. Головне, встигнути відзвітувати протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану в Україні. При цьому штрафи за ст. 119 ПКУ не застосовуватимуться.

Якщо строк звітування порушено — чи чекати закінчення воєнного стану і лише потім звітувати? На нашу думку, ні. Слід відзвітувати при нагоді, як тільки у вас з’явиться можливість та засоби для подання звітності будуть до цього готові. Пам’ятайте, що цей звіт наповнює Реєстр застрахованих осіб, дані якого використовується у багатьох випадках.

Зауважимо, що у новий строк (протягом трьох місяців після завершення воєнного стану в Україні) слід буде подавати, зокрема, Податковий розрахунок типу «Звітний», а не «Уточнюючий», адже звітного ви так і не подали. При цьому такі звітні потрібно буде подати за всі звітні періоди, що «набіжать» за той час і за які не подавався «Звітний» (дай Боже, щоб це був тільки один звітний період, лише за І квартал 2022 року! Слава Україні! Героям Слава!).

Проте на практиці наразі подекуди є можливість подати Податковий розрахунок, і навіть «Звітний» як «Довідковий». Тож, якщо є можливість — звітуйте, не відкладайте на потім.

Повідомлення про прийняття на роботу

З 07.03.2022 р. набрав чинності Закон № 21153. Відповідно до п.п. 1 п. 1 цього Закону фізичні особи, фізичні особи — підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.

ЦИТАТА. «1. Установити, що:

1) фізичні особи, фізичні особи — підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи;

2) у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізичних осіб — підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначених підпунктом 1 цього пункту;

3) особи, які не мають фізичної можливості протягом строку, визначеного цим Закону, подати звітність чи документи, зазначені у підпункті 1 цього пункту, у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності та подають звітність чи документи протягом одного місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання;»

(пп. 1, 2 та 3 п. 1 Закону № 2115)

Вважаємо, що під категорію «інші документи» підпадає, зокрема, Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, затверджене постановою КМУ від 17.06.201 р. № 4134. Хоча, за великого бажання і під дію Закону № 2118 його теж можна підтягнути...

На нашу думку, Закон № 2115, на відміну від Закону № 2118, вказує саме на зміну строку подання таких документів — «подають» (вказівка на дію!, а не на можливість подати пізніше, наприклад, «може бути подана») не тоді, коли прописано у законодавчих документах, а саме «протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни». Відповідно під час дії воєнного стану на Україні, вважаємо, можна приймати працівників без подання Повідомлення — це, на нашу думку, дозволяє нам саме Закон № 2115. Але з відповідним оформленням трудових відносин, наприклад, у вигляді наказу при прийняття, і потім пізніше подати Повідомлення.

Єдине, що нас бентежить, це увільнення виключно від адміністративної та/або кримінальної відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів (п.п. 2 п. 1 Закону № 2115). Тоді як за неподання чи несвоєчасне подання Повідомлення передбачена фінансова відповідальність відповідно до ст. 265 КЗпП. Але сподіваємося, що Держпраці також враховуватиме надскладні обставини, за яких укладаються трудові договори.

До речі, нагадаємо, що неподання або несвоєчасне подання Повідомлення не можна прирівнювати до неоформлення працівників. Якщо і вважати це порушенням, то лише як невиконання норми ч. 4 ст. 24 КЗпП. І штраф за це може бути як за порушення інших вимог законодавства про працю відповідно до абз. 9 та 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Але це вже історія для іншого мирного життя. 

Крім того, Мінекономіки у роз’ясненні від 23.03.2022 р. (питання 6; див. додаток до консультації) щодо накладення штрафів Держпрацею за порушення трудового законодавства зараз, якщо виявить його після закінчення воєнного часу, вказує фактично на незастосування штрафів. Мінекономіки робить такі висновки:

по-перше, воєнний стан — форс-мажорні обставини (лист ТПП від 28.08.2022 р. № 2024/02.0-7.1);

по-друге, в умовах воєнного стану положення ЦКУ щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами;

по-третє, звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов’язання;

по-четверте, після усунення вищезгаданих обставин особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною.

Отже, Повідомлення за період воєнного стану, хоча й із запізненням, подати потрібно. Відповідальності не має бути.

Статистична звітність

На сайті Держстату (ukrstat.gov.ua) розміщено повідомлення з посиланням на Закон № 2115, відповідно до якого статистична звітність у документальній та (або) електронній формі подається до органів держстатистики протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності. Також у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення, не застосовується адміністративна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності. Зверніть увагу: саме «подається», а не «може бути подана». Тому є всі підстави статзвітність не подавати, а керуючись п.п. 1 п. 1 Закону № 2115 дочекатися «припинення чи скасування воєнного стану або стану війни» і вже «протягом трьох місяців після за весь період неподання звітності» відзвітувати.

Таким чином, протягом воєнного стану не штрафуватимуть (не буде адміністративної відповідальності) за неподання чи несвоєчасне подання, зокрема, Звіту із праці за формою № 1-ПВ (місячна), Звіту із праці за формою № 1-ПВ (квартальна) та Звіту про заборгованість з оплати праці (форма 3-борг (місячна)) тощо.

Документи до ФСС

Зауважимо, що в умовах війни не працюють різні державні реєстри, також тривалий час була заблокована робота вебпорталу Пенсійного фонду (https://portal.pfu.gov.ua/). 18.03.2022 р. його почали відновлювати, але перебої в роботі можливі й надалі. Як діяти за наявності доступу і без нього, детально описано в матеріалі «Особливості оплати листків непрацездатності під час воєнного стану», № 5/2022, с. 17.

А що буде страхувальнику, який несвоєчасно призначив допомогу, не подав чи подав із запізненням заяву-розрахунок до ФСС та повідомлення про проведення виплат? Тут можемо заспокоїти: хвилюватися не слід. Адже ще у довоєнний час ми отримали розлогу відповідь на наш запит, що у законодавстві штрафів за порушення строків призначення виплат та подання заяви-розрахунку немає (див. лист ФСС від 11.10.2021 р. № 2369-11-1; «ЗКС», № 21/2021, с. 6). Тож за прострочення відповідати не доведеться.

А чи буде організовано перевірку щодо використання страхувальником коштів Фонду в разі відсутності інформації від страхувальника про виплати застрахованим особам протягом 3-х місяців з дня здійснення фінансування ФСС? Вважаємо, що Повідомлення про виплату коштів застрахованим особам (додаток 2 до Порядку № 125) підпадає під дію Закону № 2115. А отже, на нашу думку, може спрацювати п.п. 4 п. 1 Закону № 2115: у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітного характеру уповноваженими органами не здійснюються.

Тож поки що концентруємося на здобутті Перемоги, а жити за податковими та звітними правилами будемо вже після нашої Перемоги!

Слава Україні! Героям Слава!

Додаток до консультації

Міністерство економіки України

Відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного часу

Роз’яснення від 23.03.2022 р.6 (витяг)

<…>

6. Чи буде Держпраці накладати штрафи за порушення законодавства зараз, якщо виявить його після закінчення воєнного часу?

Торгово-промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.

Так, згідно з листом ТПП від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі — ТПП України) на підставі статей 14 та 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» вiд 02.12.1997 № 671/97-BP, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської дiяльностi та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно з частиною першою статті 9 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З огляду на вищевикладене, вважаємо, що в умовах воєнного стану положення ЦК щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.

Разом з тим звертаємо увагу, що звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов’язання.

Таким чином, після усунення вищезгаданих обставин особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною.