«ЗАРПЛАТА ТА КАДРОВА СПРАВА»:
Карантин продовжено до 31 травня 2022 року за тими ж правилами + нюанси воєнного стану

Версія для друку

18 березня, 2022

Тема: Кадрова робота Інші питання оплати праці

Cтаттю взято з газети  "Зарплата та кадрова справа"№5/2022

Катерина Тільна, юрист газети «Зарплата та кадрова справа»,

Вікторія Змієнко, головний редактор газети «Зарплата та кадрова справа»

Карантин продовжено Постановою, що коментується, на всій території України продовжено адаптивний карантин, пов’язаний із захворюванням на COVID-19, до 31 травня 2022 року. Відповідні зміни з 09.03.2022 р. внесено до постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236.

Знову маємо справу з прийменником «до» у визначенні кінцевої дати періоду карантину . А отже, не обійтися без роз’яснень, що ми вже отримали раніше. Відповідно до розуміння конструкції «до + [дата]» та пояснення обчислення строків від Мін’юсту в листі від 15.06.2020 р. № 26245/14036-33-20/8.11 можна вважати 31.05.2022 р. останнім днем дії карантину.

Наочно побачити всі строки карантину за 2020–2022 роки пропонуємо в таблиці.

Строки карантину у 2020–2022 роках

Оновлення окремих норм Окрім відтермінування дати закінчення карантину до 31 травня 2022 року, є ще деякі зміни.

По-перше, відповідно до нового п. 71 постанови № 1236 тепер іноземці та особи без громадянства, які підлягають самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону, будуть зобов’язані зареєструватися в системі або встановити та активувати її мобільний додаток. До того ж, якщо іноземець або ж особа без громадянства отримають негативний результат тесту на COVID-19, то самоізоляція не буде застосовуватися. Проте є винятки: це не стосується іноземців та осіб без громадянства, які прибули з Російської Федерації та перебували на її території більше ніж сім днів протягом останніх 14 днів. Окрім цього коментована постанова внесла корективи і до повноважень службових осіб Державної прикордонної служби. Тепер прикордонники будуть перевіряти реєстрацію в системі або встановлення та активацію іноземцями та особами без громадянства її мобільного додатка під час перетину ними державного кордону.

По-друге, коментованою постановою були внесені зміни і до п. 415 постанови № 1236. Якщо в попередній редакції Адміністрація Державної прикордонної служби мала забезпечувати передачу до державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» відомостей про осіб, які прибули з Російської Федерації, Південно-Африканської Республіки, Республіки Ботсвана, Республіки Зімбабве, Республіки Намібія, Королівства Лесото, Королівства Есватіні, Республіки Мозамбік, Республіки Малаві та перебували на її території більше ніж сім днів протягом останніх 14 днів, то тепер цей список звузився лише до однієї країни — Російської Федерації.

Які норми чинні й далі + нюанси для воєнного стану У зв’язку із продовженням дії карантину, тобто до 31.05.2022 р. включно, і надалі будуть діяти норми:

(1) про мораторій на перевірки щодо ЄСВ та податкові перевірки (абз. 1 п. 912.1 розд. VIII Закону про ЄСВ, п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);

(2) про звільнення від штрафних санкцій щодо ЄСВ (п. 911.1 та п. 911.2 розд. VIII Закону про ЄСВ) і ПДФО та ВЗ, у тому числі за неподання звітності2 чи несвоєчасне звітування (абз. 1 п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), та ненарахування пені (абз. 11 п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);

НЮАНС. У контексті звільнення від штрафів за неподання звітності та несплату ЄСВ, ПДФО та ВЗ, а також непроведення перевірок на період воєнного стану додатково прийнято:

• Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 р. № 2118-ІХ. Коментар до нього див. на нашому сайті (https://ibuhgalter.net/) у розділі «Статті» від 16.03.2022 р. — матеріал «Закон № 2118: оподаткування та подання звітності під час дії режиму воєнного стану» (https://ibuhgalter.net/articles/902);
• Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 р. № 2115-IX.

(3) про право роботодавця вводити/продовжувати простій (ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 113 КЗпП)3.

ВАЖЛИВО. Також простій на сьогодні може запроваджуватися через військові дії. У цьому контексті для працівників державних органів, ОМС, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, врахуйте норми постанови КМУ від 07.03.2022 р. № 221 та роз’яснення Мінекономіки, розміщене на сайті (www.me.gov.ua) 13.03.2022 р. за посиланням «Головна → Діяльність → Умови праці»4.

https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=bdd1081c-b47c-49e9-828a-09587cdb1604&title=RoziasnenniaSchodoOplatiPratsiPratsivnikivDerzhavnikhOrganiv-OrganivMistsevogoSamovriaduvannia-Pidprimstv-UstanovTaOrganizatsii-SchoFinansuiutsiaAboDotuiutsiaZBiudzhetu-VUmovakhVonnogoStanu

У разі відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, може бути оголошено простій щодо окремих працівників або структурних підрозділів чи в цілому. Як вказує Мінекономіки в роз’ясненні, розміщеному на сайті (www.me.gov.ua) 05.03.2022 р. за посиланням «Головна → Діяльність → Умови праці»5, у разі виникнення простою не з вини працівника доцільно оформити:

https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=10d196f4-2218-45bd-a6df-34048ce35032&title=VidpovidiNaPoshireniPitanniaZiSferiTrudovikhVidnosinVUmovakhVonnogoChasu

• акт простою, в якому зафіксувати обставини, внаслідок яких виник простій, дату виникнення простою, тощо;
• наказ власника або уповноваженого ним органу, який міститиме перелік структурних підрозділів, на які поширюється простій, у разі, якщо простій не поширюватиметься на все підприємство, а також дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою.

Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.

(4) про право працівника взяти/продовжити неоплачувану «карантинну» відпустку (ст. 26 Закону про відпустки)6.

НЮАНС. Найближчими днями має набути чинності Закон, яким на період воєнного стану передбачено таке: на прохання працівника роботодавець може надавати відпустку без збереження заробітної плати без врахування норм ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки (ч. 3 ст. 12 проєкту Закону). Тобто по суті буде введено такий собі аналог «карантинної» відпустки, але пов’язаної з воєнним станом. Аналіз цього Закону буде розглянуто окремо.

(5) про право на дистанційну роботу (ч. 11 ст. 602 КЗпП), на надомну роботу (ч. 8 ст. 601 КЗпП) без укладення письмового трудового договору7 або на «роботу вдома»8.

НЮАНС. У період воєнного стану дуже актуальною стала дистанційна робота, яку застосовують, керуючись ст. 602 КЗпП. Відповідно до ч. 1 ст. 602 КЗпП дистанційна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Вважаємо, що дистанційна робота може бути застосована для усіх працівників, які:

• залишилися за своїм місцем проживання;
• переїхали в інше місце в межах України;

виїхали за кордон.

Місце дистанційної роботи обирає працівник! Роботодавець не диктує це.

Врахуйте також думку Мінекономіки, наведену в роз’ясненні на сайті (www.me.gov.ua) 05.03.2022 р. за посиланням «Головна → Діяльність → Умови праці»9.

https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=10d196f4-2218-45bd-a6df-34048ce35032&title=VidpovidiNaPoshireniPitanniaZiSferiTrudovikhVidnosinVUmovakhVonnogoChasu

По-перше, якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю доцільно прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу.

По-друге, письмова форма трудового договору на дистанційну роботу не обов’язкова в період воєнного стану, адже це прописано в ч. 11 ст. 602 КЗпП — зокрема, у разі виникнення загрози збройної агресії, що наразі й відбувається. Видається наказ (розпорядження), з яким працівника ознайомлюють протягом 2 днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. Норма ч. 3 ст. 32 КЗпП про 2-місячне попередження не застосовується.

По-третє, варто (1) визначити засоби електронного зв’язку, наприклад, електронна пошта, номер телефону, мобільний додаток тощо, (2) умови звітності працівника про виконану роботу (якщо це необхідно), (3) умови повідомлення працівником про виникнення ситуацій, що унеможливлюють належне виконання дистанційної роботи, та (4) інші умови щодо комунікації та взаємодії сторін.

По-четверте, в умовах воєнних дій можливі відключення комунікацій, які дозволяють виконувати дистанційну роботу — електроенергії та мережі Інтернет. Неможливість виконання працівником дистанційної роботи у зв’язку з відсутністю відповідних комунікацій, на думку Мінекономіки, не може розглядатися як порушення трудової дисципліни.

(6) про введення гнучкого режиму робочого часу за наказом (розпорядженням) роботодавця з ознайомленням працівника протягом 2-х днів без дотримання 2-місячного строку повідомлення (ч. 2 ст. 60 КЗпП)7;

(7) про право на «ковід-доплати» медпрацівників закладів освіти (див. «ЗКС», № 4/2021, с. 5) та медпрацівників медзакладів (див. «ЗКС», № 6/2021, с. 4 та № 12/2020, с. 15).