Війна принесла горе. Непросто тим, хто опинився в окупації. Ще важче деяким вести себе достойно і не переметнутися на бік ворога.
У працюючих на окупованих територіях виникають питання щодо кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність — чи буде вона, якщо люди і далі будуть працювати там, куди зайшов ворог? На це питання відповідала заступник Міністра юстиції України Валерія Коломієць в інтерв’ю виданню «Укрінформ» — це інтерв’ю розміщене на сайті КМУ 25.04.2022 р.1
Радимо переглянути більш детально, але звернемо увагу на основні акценти.
1. Очільникам чи іншим посадовцям тимчасово окупованих міст можна не турбуватися у випадку, якщо вони не вчиняли жодних дій, які спростили російським військам вхід на територію. Адже колаборант — це той, хто співпрацює або очолює органи якоїсь новоствореної квазіреспубліки.
2. Якщо людина навіть в окупації просто продовжує належно виконувати свої обов’язки, покладені на неї державою Україна, — тут про колабораціонізм не йдеться. Колаборація — це умисна діяльність, коли людина фактично робить все, аби підірвати суверенітет держави, і в тому числі — отримати з цього собі якийсь зиск.
3. Якщо людина справді не мала можливості виїхати зі свого міста чи села, яке зараз опинилося під незаконною блокадою російської федерації, то логічно, що коли вона не причетна до захоплення території, не здійснює активної передачі росії документів, майна і всього іншого, що належить Україні, то вона просто заручник цих трагічних обставин.
4. Це стосується не лише міських голів та держслужбовців, а й, наприклад, працівників комунальних служб, які навіть в умовах окупації продовжують працювати та підтримувати життєзабезпечення українських населених пунктів. Не можна говорити, що люди, які опинилися в окупації, у чомусь винні, бо не припинили виконувати свої обов’язки.
5. Щодо освітян на тимчасово непідконтрольній українській владі території, — вони теж можуть продовжувати виконувати свої обов’язки, якщо буде така можливість. Освітяни самі відповідальні за свої дії. Тож якщо вони почнуть вести пропаганду в закладах освіти, розповідати, що, мовляв, жодної окупації немає, то, звісно, порушать закон. У кожного є вибір.
Ми переможемо!